Наукові дослідження кафедри аквакультури в умовах повномасштабної війни

     Пішов у минуле 2022 рік, надзвичайно складний для України та кожного її громадянина. Рік непоправних людських і колосальних економічних втрат та, разом із тим, рік великого подвигу і безмірної жертовності українського народу. Як би ворог не намагався нас зламати – ми вистояли і продовжуємо працювати, кожен на своєму фронті, задля Перемоги.
      Навіть у цей, надтяжкий для країни, час колектив кафедри аквакультури не припиняв свою роботу ні на мить. Про одну із сторін діяльності кафедри – наукову, і буде цей короткий неофіційний звіт.

       На кафедрі аквакультури завжди приділяли велику увагу науковій діяльності. Навіть значні обмеження, спричинені воєнним станом, не припинили досліджень науковців. Протягом 2022 року тривали дослідження за двома темами НДР: ініціативною і за бюджетним державним замовленням. Для участі у дослідженнях, крім досвідчених науковців, долучали аспірантів і студентів.
Ініціативну НДР було присвячено дослідженню інноваційних матеріалів, високопористої кераміки і спіненого скла, в якості субстрату для біоплівки у біофільтрі рециркуляційної аквасистеми (RAS). Ці матеріали, за задумом Дмитра Шарила, аспіранта кафедри, мають замінити традиційне полімерне завантаження для біофільтрів, задля зниження обсягів водоспоживання і енерговитрат та зменшення матеріалоємності виробництва товарної продукції аквакультури.
     Дослідження за темою ініціативної НДР під керівництвом доцента кафедри аквакультури Василя Коваленка тривали чотири роки. Для їх проведення аспірант Дмитро Шарило, який оволодів професійними уміннями аквадизайнера, спроектував і власноруч змонтував шість експериментальних міні-RAS. Ці установки спочатку було розміщено у лаборантській кафедри (див. фото 1), а в останніх два роки – в акваріальній Центру водних біоресурсів та аквакультури НУБіП України. Активну участь у дослідженнях брали аспіранти кафедри Богдан Коваленко і Надія Поліщук та студент ФТВБ Аліна Кіракосян.

Фото 1. Аспірант Дмитро Шарило проводить технічне обслуговування експериментальних аквасистем в лабораторії кафедри аквакультури

      Завершальний етап ініціативної НДР було спрямовано на удосконалення процесу запуску біофільтру штучної аквасистеми, з використанням розчину глюкози (С6Н12О6) для стимуляції процесів гетеротрофної нітрифікації.
      За підсумками ініціативної НДР було доведено ефективність використання спіненого скла та високопористої кераміки в якості наповнювачів для біофільтру, а розчину глюкози – для пришвидшеного запуску процесів біофільтрації. За матеріалами досліджень опубліковано три наукові статті та отримано патент на корисну модель, а самі матеріали лягли в основу експериментальної частини дисертаційної роботи Дмитра Шарила, офіційний захист положень якої має відбутися до кінця поточного року.
     У 2022 році було продовжено дослідження в рамках НДР за бюджетним замовленням на тему «Використання сучасних біологічно-активних препаратів в аквакультурі». Експериментальну частину роботи виконували доцент кафедри аквакультури Ірина Кононенко, старший викладач кафедри гідробіології та іхтіології Аліна Макаренко, аспіранти Надія Поліщук (див. фото 2), Богдан Коваленко, Богдан Зубчевський, Михайло Матвєєв і студент Аліна Кіракосян. Науково-консультативний супровід досліджень забезпечив доцент кафедри аквакультури Василь Коваленко.

Фото 2. Аспірант Надія Поліщук в акваріальній Центру водних біоресурсів та аквакультури
     

      Продовжено дослідження кормової добавки гуматів в інтенсивній аквакультурі. За результатами експерименту, проведеного в акваріальній Центру водних біоресурсів та аквакультури, було виявлено позитивний вплив мікродобавки гумату натрію на виживаність кларієвого сома та конверсію рибного корму. Дослідники також встановили, що додавання гуматів до рибного комбікорму регулює вміст міді в організмі риб, за надходження цього важкого металу з кормами у надлишковій кількості.
      Особливістю досліджень за темою бюджетної НДР у 2022 році стало те, що вперше було розпочато вивчення впливу добавки нанозаліза до рибних кормів на показники вирощування одного з найбільш цінних об’єктів прісноводної аквакультури – стерляді, за утримання риби у відкритій аквасистемі з некерованими природними умовами водного середовища. Перший експеримент за цим напрямком було проведено у вересні-жовтні 2022 року на базі науково-виробничого сільськогосподарського підприємства «Бестер», давнього і доброго партнера факультету тваринництва та водних біоресурсів. Попри скрутну ситуацію, в яку потрапило підприємство через війну, його керівництво винайшло можливості безкоштовно виділити науковцям біологічний матеріал і необхідне рибницьке устаткування. Безпосереднім виконавцем експерименту став аспірант кафедри аквакультури Богдан Зубчевський. Він годував рибу, збирав інформацію щодо росту риби, два-три рази на добу фіксував показники якості водного середовища: температуру води і концентрацію розчиненого кисню (див. фото 3).

Фото 3. Аспірант Богдан Зубчевський (на фото ліворуч) проводить контрольний лов риби в експериментальному садку ПП «Бестер»

       За результатами експерименту було встановлено позитивний вплив кормової мікродобавки нанозаліза на швидкість росту та ефективність засвоєння рибного корму. У гематологічних пробах дослідного матеріалу риб, які отримували нанозалізо з кормом, виявлено підвищену кількість еритроцитів, що забезпечило перевагу цієї групи риб над контрольною, завдяки посиленню здатності крові до транспортування кисню та відповідної активізації процесів росту і травлення.
      Нажаль, через війну не все, що було заплановане на 2022 рік, вдалося виконати у повному обсязі. Так, не вдалося дослідити вміст важких металів в організмі кларієвого сома за результатами експерименту з гуматами, проведеного наприкінці 2021 р. Матеріал для дослідження, переданий у лютому 2022 року до УЛЯБП, зіпсувався у морозильній камері через відсутність енергопостачання протягом майже тижня від початку масованого нападу рф на нашу країну. У несприятливих умовах було проведено експеримент з оцінки впливу вітамінно-мінерального комплексу «Чиктонік» на продуктивні показники тиляпії. Часті та тривалі перебої в енергопостачанні негативно вплинули на роботу елементів життєзабезпечення експериментальних аквасистем Центру водних біоресурсів та аквакультури: виводили з ладу термонагрівачі води, зупиняли роботу насосів, фільтрів та аераційних пристроїв. Через це не вдалося утримувати оптимальні параметри водного середовища для риби протягом всього експерименту. Отримані за таких умов результати експерименту було визнано не достовірними і вирішено повторити дослід вже у новому році.
     Результати наукової діяльності було обговорено на засіданні кафедри аквакультури, а звіти за темами НДР – успішно захищено на Науковій раді НДІ технологій та якості продукції тваринництва. Та, все ж, найвагомішим результатом 2022 року стала демонстрація здатності науковців кафедри аквакультури генерувати нові ідеї, спроможності до проведення наукової діяльності в умовах повномасштабної війни та готовності невтомно працювати задля Перемоги України над віковічним ворогом.

Василь Коваленко,
доцент кафедри аквакультури