Конфлікт навколо Могилянки. Процедуру обрання ректорів закладів вищої освіти потрібно вдосконалити на законодавчому рівні

     Останніми днями інформаційний простір вкотре сколихнув черговий скандал з обранням керівника університету. На цей раз цікавість журналістів привернула ситуація навколо обрання президента Києво-Могилянської академії, яке тягнеться вже більше року.

     Здавалося б, виконання закону, який передбачає механізм чесного демократичного, прозорого виборчого процесу достатньо, аби академічна спільнота будь-якого закладу вищої освіти обрала собі з-поміж кандидатів керівника. Але ж ні, органічний етап в житті вишу перетворюється на чиюсь політичну гру.

     У погоні за посадами нівелюється все: престиж університету, і без того складні вступні кампанії, міжнародний авторитет, навіть досягнуті домовленості з зацікавленими сторонами і Міністерством освіти і науки України... На наступний же день - велелюдний протест під стінами будинку уряду! Студентів зібрало не соціальне забезпечення чи якість освіти, а чиєсь амбітне бажання.

     Все це підштовхує до висновку, що процедуру виборів ректорів закладів вищої освіти потрібно вдосконалити. Мабуть, доцільно встановлювати результати за простою більшістю голосів, відданих за кандидата в другому турі. Адже на кону не тільки репутація вишу, його науково-педагогічного колективу, студентів, а й усієї освітянської спільноти. І головне, потрібно негайно припинити шельмування, взаємні, здебільшого порожні, образи і звинувачення, дописи в соціальних мережах, штучний поділ на своїх і чужих тощо. Вистачить розуму та сили волі вирішити все спокійно, дипломатично і, головне, по закону.

Денис Рудень,
кандидат політичних наук, доцент,
НУБіП України