Пам'ять, що не заспокоюється: до 78-ї річниці трагедії Бабиного Яру

Звичайний яр, брудний і неохайний,
Тремтливі віти двох блідих осик.
Ні, це не тиша… Незгасимий крик.
Блищить на мокрій ткані крутоярів…

Кожного року 29 вересня за рішенням Верховної Ради України у всіх навчальних закладах нашої держави проводяться дні пам’яті, присвячені трагічним подіям в БабиномуЯру. Цього року ми відзначаємо 78-мі роковини масових розстрілів. Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Лише за 2 дні (29 та 30 вересня 1941 року) німці знищили близько 34 тисячі мирного населення Києва, переважно дітей і жінок єврейської національності.

27 вересня за ініціативи гуманітарно-педагогічного факультету та кафедри філософії був проведений освітній захід, присвячений Дню пам’яті жертв в Бабиному Яру для студентів та старшокласників Еколого-природничий ліцей №116 міста Києва та київської школи №246.

Захід відбувся за сприяння Українського центру вивчення історії Голокосту (керівник Анатолій Подольський), саме він надав вражаючі та документальні матеріали та літературу експозиції. Екскурс сторінками цієї трагедії проводили студенти гуманітарно-педагогічного факультету Чеберяко Аліна, Оксана Кодола та Богдан Кириченко. Студенти та школярі були вражені шокуючими відомостями про страшну трагедію. У рамках ретроспективи цих подій було показано документальні фільми, які відображають страхіття скоєних нацистами злочинів.

Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 тисяч цивільних громадян та військовополонених. Сьогодні ми згадували жертв однієї з найстрашніших трагедій людства. Як зазначила завідувачка кафедри Інна Савицька: «Наш обов’язок зберегти і передати пам'ять про Бабин Яр наступним поколінням. Адже тільки пам'ять захищає нас від повторення помилок минулого».

Цікавий виклад матеріалу студентами гуманітарно-педагогічного факультету залишив глибокий слід в серцях школярів. Пережиті емоції сприяли глибшому розумінню трагедії в Бабиному Яру.

Аліна Супрун та Андрій Самарський,
доценти кафедри філософії