Стартувала звітна кампанія в НДІ фітомедицини, біотехнологій та екології

10 грудня 2019 року
     10 грудня 2019 року в НДІ фітомедицини, біотехнологій та екології заслухали проміжні та заключні звіти про науково-дослідну роботи, що фінансуються за рахунок Державного бюджету, а також ініціативних тематик за 2019 рік. Загалом 5 фундаментальних, 2 прикладних науково-дослідних тематик, 1 науковий проект для молодих вчених і 25 ініціативні теми.

Основні здобутки та досягнення науковців НДІ

НДР 110/98-ф (науковий керівник канд. біол. наук Клюваденко А.А.) досліджено вплив низько- і високомолекулярного хітозану на динаміку вмісту фенольних речовин у листках пшениці, томатів, тютюну, цукрових буряків, полуниці дозволили виявити відносно високу швидкість і специфічність відповідних фізіологічних реакцій рослинного організму, що пов’язані з механізмами внутрішньоклітинної регуляції фенілпропаноїдного і халконсинтазного синтезу, які мають ключове значення у регуляції окисно-відновних реакцій в стресових умовах. Вивчення даних процесів дозволило обґрунтовувати підбір фізико-хімічних властивостей хітозанів і з’ясувати специфіку їх імуномоделюючої активності.
НДР 110/99-ф (науковий керівник доктор с.-г. наук Патика М.В.) створено базу даних метагеномного складу прокаріот, перспективних для використання в якості індикаторів ґрунтової родючості. Розроблено методики виділення тотальної ДНК ґрунтових мікроорганізмів з високою концентрацією (високого очищення). Розроблено підходи щодо екологічної оцінки впливу природних і антропогенних факторів на структуру та біорізноманіття мікробних комплексів та моніторингу родючості ґрунту на основі індикаторних компонентів мікробного метагеному організмів.
НДР 110/100 –ф (науковий керівник канд біол. наук Паренюк О.Ю.) отримано фундаментальні дані щодо біорізноманіття мікроорганізмів на об’єктах ЯПЦ та ґрунтах різних природно-кліматичних зон України навколо них. Розроблено наукову концепцію впливу малих доз іонізуючого випромінювання на структуру мікробіомів, розташованих поблизу і на території об’єктів ЯПЦ. Розроблено нові підходи визначення стабільності мікробних угруповань, розташованих поблизу та всередині атомних станцій та інших підприємствах ЯПЦ. Отримано відомості щодо впливу об’єктів ядерної енергетики на основну редукуючу ланку екосистем.
НДР 110/101-ф (науковий керівник доктор с.-г. наук Патика Т.І.) проведено оцінка технологічності метаболітного комплексу штамів р. Bacillus. Отримано рідкі концентрати на основі штамів B. thuringiensis у лабораторних умовах. Проведено аналіз антифідантної активності штамів B. thuringiensis на цільових об’єктах, а також їх токсигенності. Визначено сумарний ефект біологічної активності штамів- продуцентів по відношенню до шкодочинних організмів. Розроблено практичні підходи щодо ефективного застосування біопрепаратів на основі ентомопатогенів B.thuringiensis та інших біоагентів-продуцентів з фітозахисними функціями.
НДР №110/102-ф (науковий керівник проф. Чайка В.М.) здійснено оцінку екологічної константності за Дюр’є видів шкідливих фітофагів пшениці озимої в Лісостепу України в умовах потепління клімату. Доведено наявність зв’язку між усередненими показниками багаторічної динаміки чисельності популяцій комах-шкідників пшениці озимої та динамікою таких основних природних та антропогенних агроекологічних чинників, як теплозабезпеченість, зволоженість території та збільшення обсягів хімічних обробок посівів. Удосконалено екологічне обґрунтування фітосанітарних прогнозів шкідливості ентомокомплексу домінантних видів-фітофагів пшениці озимої в Лісостепу України в умовах змін клімату: на відміну від прогнозів міжнародних експертів щодо збільшення фітосанітарної напруги в період потепління доведено, що наявна видова специфічність реакції шкідників на збільшення середньої температури.

НДР №110/549-пр (науковий керівник доц. Вигера С.М.) при розробці концепції формування і функціонування сталих урбофітоценозів з підвищеною стійкістю до біотичних та абіотичних чинників необхідно враховувати використання малопоширених етнічних та інтродукованих видів рослин, а також такі важливі чинники, як естетичне задоволення, оздоровчий характер створених фітокомпозицій, отримання в ряді випадків безпечної фітопродукції тощо. При обґрунтуванні сталих урбофітоценозів ефективним є використання культур з різними строками їх цвітіння, що має важливе значення для покращення естетичного дизайну, ролі природних регулюючих механізмів, забезпечення бджіл та інших корисних комах кормом тощо. При розробці моніторингових систем щодо ефективного контролю біоти фітоценозів особливої уваги заслуговує використання новітніх методів обліків, зокрема біоценометр-фотоеклектор, фотоеклектор-біоценометр, методів технічного зору, клейових кольорових пасток, індукції рослин, які розроблені авторами досліджень. Ефективним прийомом захисту насаджень каштанів від молі каштанової мінуючої є використання новітнього та природоохоронного препарату Імунокомплексон-Ч.
НДР 110/552-пр (науковий керівник проф. Стародуб М.Ф.) розроблено структуру і послідовність операцій для біосенсорного аналізу на основі ППР, які включають: а) послідовне напилення шарів хрому і золота на скляну поверхню, б) обробки її розчинами ПВА; в) нанесення відповідного антигену; г) промивки поверхні за буферним фізіологічним розчином, д) нанесення на поверхню проби, що піддається аналізу та ж) здійснення вимірів рефлекторного кута ППР. Відпрацьовано основний алгоритм підготовки білків ретровірусу в якості специфічного селективного матеріалу. Доведено, що відгук розроблюваного біосенсора має специфічність, оскільки він наростає в напрямку тестування від підозрілих на хворобу до клінічно хворих тварин. Здійснено практичне випробовування прототипів оптичних біосенсорів на основі ППР і наноструктур оксиду цинку для експресної біохімічної діагностики ретровірусного лейкозу ВРХ в порівняння з традиційними методам.
НДР №110/6-м (науковий керівник канд. с-г. наук Нестерова Н.Г.) проаналізовано сумарну дезорганізацію фотосинтезу при застосуванні різних доз гербіцидів-фотосинтетиків та їх сумішей. Встановлено аспекти апоптозу у визначених культурах родини Злакові за дії галоксифоп-R-метилу та трибенурону, що базується на активації сайту дії, утворенні ферментного комплексу, який ініціює програмовану загибель клітин. Досліджено вплив ґрунтових гербіцидів на стан мікрофлори ґрунту і показано можливості існування такої мікрофлори тривалий час. Показано залежність впливу гербіцидів даної групи на сприйнятливість с.-г. культур до ураження їх токсиноутворюючими грибами родів різних родів, можливості переходу грибів до рослинних решток бур’янів та синергічну взаємодію «гриби-бур’ян» для утворення стійких до дії гербіциду форм. Методами біоінформатичного аналізу виявлено потенційні сайти дії, що характерні для певних груп гербіцидів та можливі шляхи впливу на процес апоптозу.

За звітний період опубліковано 50 статей, у тому числі 23 у фахових вітчизняних виданнях, 16 – іноземних виданнях які входять до наукометричних баз даних, 11 – Scopus, Web of Science, 4 монографії, 1 навчальний посібник, 2 підручники, 9 науково-методичних рекомендацій, 16 патентів на корисну модель.

Ю. Коломієць,
директор НДІ
В. Бондарь,
вчений секретар НДІ

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)