Студентський польовий досвід у вивченні інвазивних видів риб Канівського водосховища
Сесія позаду, однак для нас це не пауза, а лише зміна формату навчання. Попереду — практика, виїзди та дослідження, які дозволяють краще зрозуміти майбутню професію на реальних прикладах. Так, у рамках діяльності студентського гуртка «Рибництво» та РСК «Рибалки НУБіП» ми мали можливість долучитися до науково-практичної роботи, що проводилася у співпраці з Інститутом рибного господарства НААН та Інститутом гідробіології НАН України. Дослідження виконувалися в рамках програми з вивчення інвазивних видів риб та їхнього впливу на водні екосистеми.
Польові роботи були зосереджені на Канівському водосховищі, зокрема на кам’яних берегоукріпленнях, які є типовим біотопом для співіснування двох симпатричних видів бичків: бичка-кругляка Neogobius melanostomus та бичка-ротана Ponticola ratan. Особливу увагу приділено тому, що ці види перебувають у різних часових хвилях вселення: бичок-кругляк є давнім інвазивним видом, який закріпився у водосховищі ще в 1980-х роках, тоді як бичок-ротан є відносно новим вселенцем, вперше зафіксованим тут у 2019 році.
Основною метою дослідження було з’ясувати, чи існують відмінності у складі паразитофауни між «старим» та «новим» інвазивними видами, які займають один і той самий біотоп. Такий підхід дозволяє краще зрозуміти процеси адаптації чужорідних видів до нових умов існування, а також їхню взаємодію з місцевою іхтіофауною.
У ході роботи здійснювався відбір біологічного матеріалу, первинна морфологічна ідентифікація риб, а також підготовка зразків для подальшого паразитологічного аналізу. Цей досвід став для нас дуже цінним і мотивуючим. Ми відчули себе частиною справжнього наукового процесу, де результат формується не лише в лабораторії, а й у полі — під час збору матеріалу, спостережень і командної роботи.
Попередні спостереження свідчать, що структура паразитофауни може суттєво відрізнятися між давніми та новими вселенцями, що потенційно пов’язано з тривалістю перебування виду в екосистемі, ступенем адаптації та сформованістю трофічних зв’язків. Остаточні висновки будуть сформовані після завершення лабораторного аналізу. А нам випала нагода зібрати матеріали, які будуть покладені в основу студентських наукових робіт.
Ми щиро вдячні за можливість долучитися до цього дослідження. Для нас це був важливий крок у професійному становленні та ще одне підтвердження того, що наука — це цікаве, динамічне і дуже «живе» середовище.
