Перший крок у професію: навчальна практика першокурсників-землевпорядників

Ознайомча практика стала для нас першою реальною зустріччю з професією геодезиста і землевпорядника. Ми побачили, як теоретичні знання з аудиторій перетворюються на практичні рішення: карти, проєкти, кадастрові дані, вимірювання, цифрові моделі та сучасні геодезичні технології.

З 01 по 05 червня 2026 року ми, студенти першого курсу факультету землевпорядкування, проходили ознайомчу з фахом практику. Для нас це був важливий етап навчання, адже саме під час практики ми змогли глибше зрозуміти сутність майбутньої професії, побачити роботу фахівців і вияснити у спілкуванні з ними, які знання та навички потрібні сучасному землевпоряднику і геодезисту.

В перший день практики завідувач кафедри геодезії та картографії, професор Тарас ЄВСЮКОВ, професор Іван КОВАЛЬЧУК і старший викладач Катерина ЛУК'ЯНЧУК ознайомили нас з її метою, завданнями, програмою, запланованими до відвідування підприємствами та спектром і вимогами до індивідуальних завдань, сутністю професії геодезиста і землевпорядника, видами робіт, які виконують фахівці цієї спеціальності, органами управління сферою землевпорядкування, інструментальним та інформаційним забезпеченням цих робіт. Також ми пройшли інструктаж з охорони праці і техніки безпеки. Окрему увагу було приділено історії факультету землевпорядкування, його кафедрам та освітнім програмам підготовки майбутніх фахівців для цієї сфери. Це допомогло нам зрозуміти, що землевпорядник сьогодні працює не лише з планами та межами земельних ділянок, а й з правовою інформацією, кадастровими даними, цифровими картами, ГІС і сучасними геодезичними приладами.

Під час практики ми переконалися, що спеціальність «Геодезія та землеустрій» має важливе значення для розвитку громад, міст і держави в цілому. Від точності вимірювань, правильності документації та достовірності просторових даних залежить законність користування землею, планування забудови, вирішення завдань охорони природних ресурсів та якісне управління територіями.

Наступного дня в центрі нашої уваги перебувало Державне науково-виробниче підприємство (ДНВП) «Картографія». Одним із найцікавіших етапів практики стало його відвідування. Ми побачили, що карта — це не просто зображення місцевості, а результат точної, послідовної та відповідальної роботи картографів, редакторів і коректорів, геодезистів і фахівців із цифрових технологій, дизайнерів та економістів, техніків та майстрів друку…. Виявилося, що карта — це ще й мистецький твір!

Нас зацікавив процес створення різноманітних тематичних карт, атласів, навчальних видань і цифрових картографічних творів. Кожен умовний знак, підпис, спосіб відображення інформації, колір та елемент легенди має важливе значення. Саме тому картографія створює цифрову основу для аналізу компонентів природи, різних галузей господарства, населення і поселень, природних й антропогенних процесів, їхнього впливу на земельні ресурси… Карти є основою для планування розвитку територій та прийняття обґрунтованих управлінських рішень, формування грамотної, всебічно розвинутої людини, компетентного фахівця-землевпорядника, геодезиста, архітектора не лише будівель, але й навколишнього простору.

Третій день практики був присвячений знайомству з комунальним підприємством — Київським інститутом земельних відносин. Акценти тут робилися на ознайомленні з виконанням кадастрових досліджень, інвентаризації земель та об’єктів нерухомості в Києві і вирішенням інших практичних завдань геодезії та землевпорядкування.

Під час візиту ми побачили, як у реальних умовах ведуться роботи з підготовки кадастрових даних, здійснюється інвентаризація земельних ділянок та об’єктів нерухомості, створюється технічна документація, виконуються геодезичні роботи і вимірювання та опрацьовується отримана інформація, вносяться до Державного земельного кадастру результати досліджень, передаються створена документація замовникам для використання при вирішення прикладних задач землевпорядкування.

Фахівці інституту продемонстрували сучасне геодезичне обладнання та програмне забезпечення і на прикладах пояснили, як дані польових вимірювань проходять камеральне опрацювання і використовуються для підготовки планів, карт, інших документів та кадастрової інформації. Для нас це стало прикладом того, що землевпорядна діяльність потребує не лише знань, а й уважності до деталей, відповідальності та вміння працювати з великими масивами інформації.

Четвертий день для нас ознаменувався знайомством із компанією GeoFIX і 3D-технологіями. Це значно розширило наші погляди на сучасну геодезію. Саме цей етап дав нам змогу побачити, наскільки швидко змінюється професія геодезиста. Компанія працює у сфері геодезії, землеустрою та будівництва, виконує точні вимірювання, 3D-сканування, підготовку матеріалів і супровід проєктів. За інформацією офіційного сайту GeoFIX, у 2023-2024 роках компанією виконано понад 440 об’єктів у сфері геодезії.

Найбільше нашу увагу привернула тема 3D-сканування різноманітних об’єктів. Важливо, що це не просто цікава технологія або «красива тривимірна картинка». 3D-сканування дає змогу швидко отримати великий обсяг точних просторових даних про будівлі, території, інженерні споруди, приміщення та інші складні об’єкти. Результатом такої роботи є хмара точок, на основі якої створюють цифрові моделі, креслення, плани, BIM-моделі та матеріали для проєктування.

У ширшому значенні 3D-сканування є частиною цифрової трансформації геодезії. Такі технології застосовують у будівництві, архітектурі, реконструкції, моніторингу стану споруд, інженерних вишукуваннях, кадастрі та просторовому плануванні. Вони допомагають фіксувати фактичний стан об’єкта, порівнювати його з проєктом, виявляти деформації, уточнювати обсяги робіт і створювати цифрові архіви.

Для України ця тема є особливо актуальною. У майбутньому 3D-сканування може відігравати важливу роль у відновленні пошкоджених територій, обстеженні будівель, оновленні просторових даних, плануванні реконструкції та контролі якості будівельних робіт. Тому сучасний фахівець із геодезії та землеустрою повинен уміти працювати не лише з класичними приладами, а й з цифровими моделями, ГІС, BIM, лазерними сканерами та спеціалізованим програмним забезпеченням.

Загалом за результатами навчальної практики можна зробити наступні висновки.

По-перше, ми зрозуміли що карта є результатом складної роботи з просторовими даними, способами відображення інформації на картах та умовними знаками, підписами, а також їх редакторською перевіркою і внесенням коректив.

По-друге, якість документації із геодезії та землеустрою залежить від точних геодезичних вимірювань, правильного обліку земель та уважної роботи з даними з допомогою спеціальних програм.

По-третє, технології GNSS, лазерне сканування, створення 3D-моделей та цифрове опрацювання хмар даних стають звичайною частиною професії.

Пр-четверте, у своєму професійному розвитку майбутній фахівець з геодезії та землеустрою має поєднувати технічні, правові, цифрові та аналітичні навички.

Як підсумок, можемо констатувати, що ознайомча практика стала для нас змістовною подорожжю у майбутню професію Ми побачили роботу державного картографічного підприємства, комунальної установи у сфері земельних відносин і сучасної приватної геодезичної компанії. Це дало змогу краще зрозуміти, що геодезія та землеустрій — це не лише вимірювання і документи, а комплексна сфера, в якій поєднуються інженерія, право, картографія, кадастр, проєктування, цифрові технології та відповідальність за розвиток територій.

Після практики ми ще більше переконалися, що обрана спеціальність є сучасною і перспективною. Отриманий досвід допоміг нам побачити реальний зміст майбутньої професії та визначити напрями, які варто поглиблювати під час подальшого навчання.