Підсумки конференціїї "115 років НУБіП України"
Підсумки коференціїї "115 років НУБіП України"(pdf-формат)
Необхідність якнайшвидшого подолання гострої ресурсо-екологічної кризи, всебічне оздоровлення навколишнього середовища, усунення причин екологічних катастроф, екологічна стабілізація навколишнього природного середовища та енергетичне забезпечення життєдіяльності людини потребують кардинального вдосконалення природокористування, економного витрачання природних ресурсів в усіх галузях і сферах виробництва. Вирішенню цих різновекторних проблем, включаючи необхідність підвищення ролі вищої освіти і науки сприяло зібрання міжнародної та
![]() |
вітчизняної наукової спільноти на Міжнародній науковій конференції «Біоресурси планети та біобезпека навколишнього середовища: проблеми та перспективи», присвяченій 115-річчю НУБІП України та 15-річчю Глобальної Конфедерації Асоціацій установ вищої освіти і досліджень в галузі сільськогосподарських наук і наук про життя (GCHERA), яка пройшла в м. Києві (Україна) 4-7 листопада 2013 р. Конференцію організовано НУБіП України за підтримки Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики і продовольства України, GCHERA та Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО ООН) за участю Університету науки і технологій штату Айова (США), Університету ім. Гумбольдта в Берліні (Німеччина). Голова оргкомітету конференції – перший віце-прем’єр міністр України, голова наглядової ради НУБіП України С.Г. Арбузов.
![]() |
![]() |
![]() |
Основною метою проведення конференції було обговорення широкого кола актуальних проблем, що стосуються якості біоресурсів і об’єктівдовкілля, сталого природокористування та безпечності життя, ролі вищої освіти в їх сталому розвитку і вдосконаленні, налагодження співпраці з іноземними партнерами для підвищення ефективності та якості наукових досліджень з питань безпеки тваринних, рослинних, водних та інших біоресурсів планети, їх раціонального використання, обмін досвідом, науковими і практичними досягненнями.
|
|
Засідання конференції відкрив віце-прем’єр України К.І. Грищенко, який від імені уряду України привітав учасників конференції та наголосив про важливість вирішення проблем раціонального природокористування та інтеграції зусиль освітніх закладів у покращанні якості життя людей та стану довкілля.
Були оголошенні привітання учасникам конференції від Прездента України, Міністра аграрної політики та продовольства України, Президії НАН України та НААН України, Ради ректорів університетів Київського регіону та ін.
|
![]() |
|
Ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України – співголова оргкомітету конференції, академік НАН України та НААН України Д.О. Мельничук виступив з доповіддю: «НУБіП України: історія, досягнення і перспективи розвитку», в якій висвітлені основні етапи формування і розвитку університету, відзначені видатні наукові школи, наукові досягнення та перспективи розвитку НУБіП України. |
|
Співголова оргкомітету конференції, Голова Ради GCHERA, Президент Політехнічного інституту Ла-Саль Бове, професор Ф. Шоке з доповіддю: «GCHERA – від Консорціуму до Глобальної Конфедерації Асоціацій установ вищої освіти і досліджень в галузях сільськогосподарських наук і наук про життя», Ф. Шоке ґрунтовно проаналізував перспективи розвитку GCHERA та окреслив стратегічні основи розвитку глобальної спільноти університетів у сферах аграрних наук та наук про життя.
|
![]() |
|
Співголова оргкомітету конференції, ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, академік НАН України та НААН України Д.О. Мельничук виступив з науковою доповіддю: «Ацидоз Природи – глобальний катаклізм для життя на нашій Планеті», в якій висвітлив такі першочергові і найбільш негативні наслідки такого явища, як ацидоз природи. Одним з перших з цих наслідків стане втрата людством придатної для пиття води, значне зменшення кількості гумусу в ґрунтах і, відповідно, приросту біомаси на суші, гальмування росту і розмноження морських водоростей та інших гідро біонтів. Спинити цей катаклізм ще можливо! |
|
Віце-президент Асоціації дослідницьких університетів, професор Я. Моу з доповіддю: «Дослідницькі університети – основа прогресу наукових досліджень та вищої освіти у США». Ця доповідь зіграла дуже важливу роль для реформування системи вищої освіти України взагалі, оскільки в Україні уже визначились 12 дослідницьких університетів і рекомендації доповідача мали великий інтерес у учасників конференції.
|
![]() |
|
Голова Правління Національного центру продовольчої та сільськогосподарської політики (США), професор С. Джонсон з доповіддю: «Роль Еxtension та ГІС-технологій у формуванні і прогнозуванні світової сільськогосподарської та продовольчої політики». Доповідач звернув увагу на те, що активне застосування сільськогосподарськими товаровиробниками геоінформаційних технологій у практиці господарювання може значно покращити розвиток світового сільського господарства. |
|
Співфундатор GCHERA, професор Берлінського університету ім. Гумбольдта Е. Ліндеманн виступив з вітальним словом та підкреслив на дуже важливу роль НУБіП України і його ректора Д. Мельничука в утворенні GCHERA та її діяльності в першу чергу в реформуванні вищої аграрної освіти і досліджень у світі.
|
![]() |
|
Активіст GCHERA, професор – керівник Центру міжнародної діяльності університету штату Айова (США) Д. Акер відзначив велику роль зазначеного університету у реформуванні системи освіти в першу чергу в університетах постсоціалістичних країн та в країнах що розвиваються, а також у організації стажування молодих вчених у провідних університетах світу. |
|
Президент та співзасновник Американсько-російської і східноєвропейської Ради підприємництва і торгівлі, професор В. Юдін відмітив основні етапи створення і діяльності GCHERA, його міжнародне значення та своє бачення подальшого розвитку цієї організації.
|
![]() |
|
Від імені Європейського філіалу ФАО ООН (Угорщина), виступив д-р А. Розстальний з вітальним словом, а також підкреслив важливу роль ФАО у створенні GCHERA, у проектуванні та розбудові Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК НУБіП України та відзначив нові шляхи співпраці. |
|
Директор департаменту науково-освітнього забезпечення агропромислового виробництва та розвитку сільських територій Міністерства аграрної політики та продовольства України С. Кадигроб також виступив з вітальним словом та передав послання і вітання Міністра аграрної політики та продовольства України М.В.Присяжнюка учасникам конференції та привітав з ювілеєм ректора НУБіП України Д.О. Мельничука. Відзначена важлива роль GCHERA і НУБіП України в реформуванні системи вищої аграрної освіти в Україні тощо.
|
![]() |
|
Директор Глобального інституту сталого лісівництва Єльського університету, професор Ч. Олівер з доповіддю: «Світові лісові біоресурси: стан, проблеми і перспективи». В цій доповіді відзначена важлива роль багаторічної співпраці інституту глобального лісівництва Єльського університету і НУБіП України в питаннях радіаційної безпеки ґрунтів, вод та об’єктів довкілля, намічені нові перспективи спільної праці в цьому напрямку. |
|
Старший науковий співробітник Міжнародного інституту прикладного системного аналізу м. Лаксенбург, професор А. Швиденко з доповіддю: «Глобальні зміни та сучасні тенденції лісівництва у світі». Доповідач представив дуже цікаві фактичні матеріали стосовно стану та розвитку лісівництва у Європі і у світі, визначив критичні моменти у розвитку даної галузі у світі та запросив учасників конференції до більш тісної співпраці.
|
![]() |
|
Професор екології лісу та лісівництва університету Вермонту (США) В. Кітон виступив з доповіддю: «До питання уніфікованого погляду на регулювання викидів вуглецю в лісах». Ця доповідь викликала великий інтерес в плані ролі лісів у зміні клімату та висвітлив плани нормалізації лісівництва як важливого фактора охорони природи. |
|
Президент Асоціації європейських університетів наук про життя, декан факультету біоінженерних наук Гентського університету (Бельгія), професор Г. Ван Хуллєнбрук з доповіддю: «Багатофункціональне сільське господарство в еру біоекономіки: глобальні і місцеві виклики», в якій зазначив, що біоорієнтована економіка і світове сільське господарство вимагає переходу від індивідуальних до системних стратегій розвитку.
|
![]() |
|
Професор Гентського університету О. Ван Клімпут (Бельгія) виступив з доповіддю: «Ґрунти світу: проблеми якості, родючості і безпечності», в якій ґрунтовно проаналізував проблеми якості, родючості, безпечності і подальшого розвитку ґрунтів та зауважив, що сільське господарство, пов'язуючи всі соціальні системи в мережі виробництва, розподілу та споживання, є основним видом діяльності людства. |
|
Ректор Казахського національного аграрного університету, академік Т.Єсполов зробив доповідь: «Нові підходи інноваційного розвитку АПК Казахстану: програма «Агробізнес-2020», в якій підкреслив важливу роль співпраці Казахського національного аграрного університету з НУБіП України та поділився досвідом індустріально-інноваційного розвитку сільського господарства в країні.
Відеовиступ акад. Т. Єсполова
|
![]() |
|
Директор Українського ННІ якості біоресурсів та безпеки життя НУБіП України, професор С. Мельничук виступив з доповіддю: «Інноваційні ІТ-біотехнології у забезпеченні якості і безпеки харчових продуктів». Автором доповіді викладені результати досліджень по розробці експрес методів діагностики небезпечних інфекцій та використанні комп’ютерних наук в глобальному моніторингу вказаних хвороб. |
|
Проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності НУБіП України, академік М. Мельничук зробив доповідь: «Біорізноманіття і зміни клімату». Він зазначив, що основа успіху людства - пріоритетні цінності життя в гармонії з природою, ґрунтовно проаналізував чинники впливу на зміну клімату та окреслив п’ять основних принципів сталого розвитку людства.
|
![]() |
|
Ректор Словацького університету сільського господарства в Нітрі, президент Вишеградської асоціації університетів, професор П. Бєлік виступив з доповіддю: «Міжрегіональне налагодження контактів і місцеві переваги: приклад Вишеградської асоціації університетів», в якій закликав до співпраці у контексті основних ініціатив на наступний програмний період Європейського союзу 2014-2020 рр. (Стратегія Європейського союзу для Дунайського регіону) та планувати і реалізовувати спільні заходи. |
|
Проректор з наукової роботи та міжнародної дослідницької співпраці Університету природних ресурсів та наук про життя (Австрія), професор Й. Глоссл з доповіддю: «Рослини в якості системи вираження для рекомбінантних терапевтичних глікопротеїнів», в якій ґрунтовно охарактеризував отримання рекомбінантних глікопротеїнів, з метою подальшого розвитку систем експресії рослин для терапевтично відповідних глікопротеїнів.
|
![]() |
|
Президент Української аграрної конфедерації Л. Козаченко зробив доповідь: «Наука та освіта – фундамент успішного розвитку сучасного аграрного бізнесу», який зазначив, що освіта є важливою інвестицією в розвиток людського капіталу та окреслив найважливіші шляхи розвитку сучасної освіти відповідно до світових тенденцій. |
|
Голова Південного наукового Центру Російської академії наук, академік Г. Матішов виступив з доповіддю: «Особливості та перспективи розвитку аквакультури в південних регіонах Росії». Рішуча доповідь, викладена автором, висвітлила проблеми та результати досліджень розвитку аквакультури в Росії. Академік Г. Матішов наголосив про необхідність якнайскорішого переходу на принципи системного раціонального використання водних біоресурсів.
|
![]() |
|
У цілому в конференції взяли участь понад 500 науковців, у т.ч. з 25 країн світу, а саме: США, Франції, Бельгії, Австрії, Німеччини, Канади, Італії, Швеції, Польщі, Болгарії, Грузії, Угорщини, Росії, Білорусі, Чеської Республіки, Словацької Республіки, Республіки Казахстан, Азербайджанської Республіки, Вірменії, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Туреччини, Узбекистану, України. У рамках конференції були проведені також секційні засідання, стендові презентації, воркшоп ФАО ООН з питань якості і безпечності харчової і сільськогосподарської продукції.
На засіданнях секцій були заслухані майже 400 тематичних та майже 100 постерних доповідей по секціях (будуть опубліковані у міжнародному науковому електронному журналі “Біоресурси планети та якість життя”):
|
|
|
|
|
| Особливе значення у роботі секції мало обговорення перспектив реалізації спільних магістерських програм з університетами Європи та США. | |
|
| Увага науковців була зосереджена на створенні потужної платформи в НУБіП України для демонстрації сучасної техніки виробників різних країн світу. |
|
|
|
|
|
Глобальні виклики поставили перед науковоюгромадою завдання реалізації системи забезпечення продовольчої безпеки та якості життя. |
|
![]() |
|
|
|
|
![]() |
![]() |
| Сучасні проблеми біоресурсів значною мірою залежать від розвитку правового поля та здійснення відповідних реформ, саме тому робота секції була переповнена науковими ініціативами вирішення проблем використання біоресурсів; |
|
|
| Студенти через систему самоврядування ефективно впливають на управління ВНЗ. Саме цей факт із доповідей студентів спонукав до рішення про створення при GCHERA молодіжного “крила”. |
|
![]() |
| Для України стратегічне значення має розвиток інноваційної інфраструктури, це запорука розвитку економіки. НУБіП України сьогодні здійснив унікальний крок, створивши науковий парк, перед яким ставляться стратегічні завдання інноваційного розвитку. Першим іноземним претендентом для участі у роботі Наукового парку стала італійська фірма “Carmak Croup ZRL”, яка запропонувала організацію сучасного деревопереробного заводу. |
| Учасники секційних засідань висловили свої пропозиції щодо вирішення актуальних проблем, які розглядались на конференції. Ці пропозиції узгоджені на пленарному засіданні 7 листопада 2013 р. і викладені у рішенні конференції. |
![]() |
|
| На згадку про зазначену конференції її учасниками було висаджено саджанець дуба, який є біотехнологічним нащадком історичного тисячолітнього дерева «Дуба Залізняка». |
Рішення конференції:Учасники конференції визначили, що вирішення глобальних проблем раціонального використання біоресурсів та забезпечення сталого розвитку навколишнього середовища потребують:
Учасники конференції одностайно відзначили розуміння світовим співтовариством гостроти соціоекологічної проблематики, потребу глобальної переорієнтації соціально-політичного, економічного, технічного, технологічного та культурного розвитку, виконання для цього відповідних національних і загальнопланетарних проектів, високий рівень фундаментальних і прикладних досліджень з питань біобезпеки та охорони навколишнього середовища, суть яких була висвітлена у доповідях науковців, а також підвищення інтересу міжнародної спільноти до вирішення проблем ресурсозбереження, екологічної безпеки та підвищення якості й безпечності життя. |





















