9 листопада – День української писемності та мови

9 листопада 2021 року
 
 
     9 листопада – День української писемності і мови «Найбiльше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, i своï сподiванки, розум, досвiд, почування» – зазначав Панас Мирний.
     Це свято було встановлено Указом президента України Леонідом Кучмою від 6 листопаду 1997 р. № 1241/97 – на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». Свято відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
 
  
 
     Нестор-Літописець (близько 1056 р., Київ – близько 1114 р., Київ) – київський літописець і письменник-агіограф. З 1073 р. – чернець Києво-Печерського монастиря. Він також є автором «Житія святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського». Нестор вважається, за одною версією, упорядником, за іншою – автором «Повісті временних літ». Продовжив літописну справу преподобного Нестора Сільвестр, який надав «Повісті минулих літ» сучасний вигляд. Ігумен Мойсей Видубецький подовжив її до 1200 р. А ігумен Лаврентій написав у 1377 р. список, так званий «Лаврентіївський список», де і зберіг до нас «Повість» преподобного Нестора. Про життя Нестора-літописця написав святитель Симон, єпископ Володимирський. Помер і похований, Нестор-Літописець, у Києво-Печерській лаврі.
     «Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав княжити» – цими словами починається літопис. У ньому печерський чорноризець зумів показати історію нашої держави на широкому тлі світових подій. Науковці стверджують, що у середньовічній історії немає прикладів рівних літопису Нестора.
 
 
     78% українців вважають українську рідною мовою.Про це свідчить загальнонаціональне опитування  «День української писемності та мови-2021: чи стає державної мови більше у публічному просторі?», проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва і Центром Разумкова.
     На запитання «Яку мову Ви вважаєте рідною?» 78 % респондентів відповіли, що це українська. Російську назвали 18% опитаних.
     Цифри дещо відрізняються географічно – відсоток тих, хто обрав українську, спадає у південних (56 %) та у східних (59 %) регіонах.
 
https://static.espreso.tv/uploads/photobank/211000_212000/211949_graph7_960x380_0.png
     Дослідники відзначають також різницю відповідей у різних вікових категоріях. «Вікові відмінності полягають у тому, що молоді люди дещо частіше вважають своєю рідною мовою українську. Серед молоді віком 18-29 р. українську вважають рідною 83 %, а серед найстаршої групи (респонденти, яким за 60 р.) – 74 %. Така сама динаміка спостерігається, якщо аналізувати окремо південь та схід: 64 % молоді півдня та сходу вважають рідною українську, натомість серед найстаршого покоління – 53 %», – йдеться у роз'ясненні.
 
https://static.espreso.tv/uploads/photobank/211000_212000/211950_graph8_960x380_0.png
 
День української писемності та мови відзначають:
 
  1. Традиційно в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю.
  2. Крім того, в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, щорічна кількість учасників якого сягає понад 5 мільйонів з 20 країн світу.
  3. Раніше також існувала традиція, коли 9 листопада батьки відводили дітей до школи, а потім йшли до церкви, ставили свічку перед образом Нестора Літописця і молилися, аби він допоміг дитині в навчанні.
  4. Цього дня також відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, що видають україномовну літературу, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.
  5. З 2000 р. в День української писемності та мови в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності», який може написати кожен бажаючий. 
     Запрошуємо на Всеукраїнський радіодиктант національної єдності! 9 листопада 2021 року, у День української писемності та мови, відбудеться трансляція ХХІ Радіодиктанту національної єдності.
 
 
 
     Радіодиктант до Дня писемності та мови-2021: як взяти участь

9 листопада о 10:00 вмикайте трансляцію:
• на телеканалі та YouTube-каналі UA: Перший;
• на регіональних суспільних мовниках;
• або на фейсбук-сторінках Суспільного мовлення, телеканалу UA: Перший і регіональних філій Суспільного.
Традиційно диктант також можна буде прослухати по «Українському радіо» та «Радіо Культура». Автором тексту та читцем цьогорічного радіодиктанту буде письменник Юрій Андрухович.
Диктант почнеться о 10:30.
Час для надсилання готового тексту – астрономічна доба.
Надішліть диктант онлайн або офлайн.
Офлайн:
Паперового листа потрібно надіслати за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001.
Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада.
Онлайн:
Роботу можна надіслати на скриньку [email protected].
Пам’ятайте: після оприлюднення диктанту електронні листи не прийматимуть.
Організатори також підготували електронну форму для отримання робіт, яку оприлюднять на сайті ukr.radio 9 листопада.
Перевірте себе
Текст всеукраїнського диктанту оприлюднять на сайті «Українського радіо» 11 листопада об 11:00.
Усі надіслані роботи перевірить спеціальна фахова комісія.
Роботи, написані без помилок, отримають подарунки від партнерів проєкту.
Результати оголосять упродовж 1-2 місяців, залежно від кількості отриманих листів.

 

Щиросердечно вітаємо всіх з Днем української писемності та мови!
Мова є основою духовного багатства народу та інтелектуального потенціалу; найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність.
Маємо безцінний дар – одну з найбільш милозвучних і красивих мов світу. Всебічна підтримка державності мови, зростання її престижу, зміцнення та розвиток - почесна місія кожного громадянина України.
Бажаємо, щоб Материнське Слово було для нас духовним джерелом життя і оберегом. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо у душі любов до рідної мови.


Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України

 

 

 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook