Рідна країна поруч і в наших серцях

25 вересня 2021 року

   24 вересня відбулася зустріч студентів гуманітарно-педагогічного факультету спеціальності «Соціальна робота» з головою наглядової ради НУБіП України, політиком, громадським діячем Миколою Томенком. «Краща половина людства» (більшість все ж таки – дівчатка!), в нашій залі очікувала цікавих відкриттів і, затамувавши подих, слухала про відомих особистостей, їх історії, про сім чудес України (Києва, історичних міст та тістечок, природних чудес, чудесних туристичних маршрутів, замків, фортець, палаців тощо). Микола Володимирович – людина, для якої Україна – понад усе! І людина в Україні для нього – понад усе!

   Наш лектор – автор цілої низки успішних патріотичних проєктів. Засновник Фонду «Рідна країна» дбає про збереження нашої минувшини, пам’яток і пам'яті про героїв і творців, мислителів і будівничих. Його проєктів не перерахувати: етнічні – «ЕтноЛіто: Івана Купала у Софіївці», «ЕтноЛіто: ХІХ купальські ігри на батьківщині Гоголя», «ЕтноЗима у Переяславі», «ЕтноЗима: Масляна на Буковині», «ЕтноВесна: День Європи на батьківщині Василя Симоненка» та ін.; патріотичні – «Україні потрібні герої», проєкт патріотичної соціальної реклами «Любимо Київ – шануємо Україну», «Запорізька Січ стала синьо-жовтою», «Твій Шевченко», акція «Кобзар єднає Україну», «Рідна країна» продовжує відновлювати Шевченкову світлицю»… Про Київ Шевченка і Канів з Шевченковою світлицею і пам’ятником Кобзареві на місці його вічного спочинку.

 

   А ще допомога у встановленні пам’ятника Гонті і Залізняку в Умані, зведенні пам’ятника Іванові Мазепі на Харківщині, підтримка цікавих краєзнавчих досліджень, створення музеїв (Миколі Костомарову), відродження Києва Шевченка, інших добрих справ. Нам всім було приємно дізнатися, що до ініціатив Миколи Томенка долучився і колектив НУБіП України на чолі з ректором Станіславом Ніколаєнком. У свій час тривало відновлення фруктового саду, очищення криниці біля хати-музею Тараса Шевченка на Київській Пріорці тощо.

   Українські традиції, звичаї й обряди представлені широко і популяризовані у проєктах й акціях Миколи Володимировича. У них можна побачити виставки-ярмарки народних майстрів, етнографічні дійства, що зворушують до глибини душі; відчути звитяжні події славетних українців, побачити ретроспективу боротьби за волю від княжої доби Київської Русі, Козацької доби, звитяжців Української Народної Республіки, воїнів Другої світової, нинішніх захисників України.
   Наші студенти слухали голос Василя Симоненка з проєкту «Класика української літератури. Живі голоси», розглядали пейзажні малюнки Тараса Шевченка, які розділяють на дві групи: малюнки, на яких зображено сільські краєвиди та ті, на яких відтворені історичні та архітектурні пам’ятки. Вони сповнені світла й повітря, затишку і спокою. Особливо витончено передавав Шевченко колір неба. Альбом офортів Шевченка є унікальною перлиною української графіки «Живописна Україна». Дослідники спадщини Кобзаря підкреслюють, що поетичних творів Шевченка до нас дійшло 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків – майже 1200. Сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство.

   Студенти спеціальності «Соціальна робота» уважно слухали про визначні місця України і першим їх бажанням було подивитися на стародавній Львів. Це місто не тільки історична столиця галицької землі, але й європейське місто з великими культурними традиціями, зокрема, – літературно-мистецькими. Львів став об’єктом захоплення і натхнення до творчості видатних митців світу. Леопольд фон Захер Мазох, Станіслав Єжи Лец народилися і виросли у Львові. Тут жили, творили і знайшли свій останній спочинок Габріеля Запольська, Марія Конопницька… Северин Гощинський – польський поет-романтик, представник «української школи» польської поезії, автор творів «Канівський замок», «Собутка», «Король старого замку» жив і творив у Львові, знайшов вічний спочинок на Личаківському цвинтарі. Були і такі, які недовго перебували у Львові, але назавжди залишили спогади про місто у своїй творчості (Шолом-Алейхем, Генріх Сенкевич, Етель Ліліан Войнич та багато-багато інших).

   Літературний Львів славиться польськими, французькими, австрійськими, єврейськими романістами, повістярами, фантастами, драматургами, поетами… Александр Фредро – відомий польський письменник, драматург – частина галицької історії. Всесвітньо відомий Оноре де Бальзак двічі відвідав Львів (1847-1848, 1849-1850 рр.). Образ А. Міцкевича назавжди закарбовано у Львівському камені. Ян Парандовський – відомий польський письменник, перекладач міфів та легенд Стародавньої Греції польською та українською мовами, автор книги «Міфологія» – львів’янин. Павлін Свєнцицький – львівський літературознавець і перекладач творів У. Шекспіра. Видатний майстер афоризмів Станіслав Єжи Лец – львів’янин. А ще цими вулицями ходили Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Михайло Грушевський, Соломія Крушельницька, Марія Заньковецька, Марія Вольська, Лесь Курбас, Михайло Бойчук, Іван Труш, Станіслав Людкевич, Богдан Ступка, Дмитро Павличко, Кость Левицький, Андрей Шептицький, Йосип Сліпий, Володимир Івасюк, Ігор Білозір… Львів прекрасний у будь-яку пору року. Це місто-свято, що залишається у пам’яті назавжди, місто-музей і місто музеїв, театрів, крамничок і кав’ярень! Навіть засобами відео фільму надовго вистачить вражень про високу духовність, гідність і шляхетність львів’ян, їх бережне ставлення до своєї архітектури і шанобливе до культури і мистецтва. Львів – це натхнення, захоплення, краса і безмежна любов…, що не переминає.

   Для багатьох студентів відкриттям був наш богатир, шестиразовий чемпіон чемпіонів з греко-римської боротьби Іван Піддубний, а головне – патріот рідної землі! У 1927 році Іван отримав титул найкрасивішої людини США. Йому належав приз у розмірі 500 000 американських доларів. Щоб його отримати, Піддубний мав прийняти американське громадянство. Проте Іван махнув рукою і з порожніми кишенями повернувся в Україну. «Нам потрібно гідно підготуватись до ювілею Івана Піддубного, щоб донести правду про Великого Українця, який часто повторював: «Я вірю в Бога, а святих не знаю, тож замість них Кобзаря тримаю», – додав Микола Томенко.

   Відеоматеріали, книги, посібники Миколи Володимировича, розповіді, його захоплення спортом, підтримка наших спортсменів, вміння тримати зацікавленість до теми обговорення від першої і до останньої хвилини – це той істинно педагогічний вплив лектора на студентів, що тримає інтерес аудиторії і надає можливість переосмислити, відновити у своїй пам’яті (мужніх оборонців Вітчизни, віри батьківської, волі козацької), а найважливіше – творити український світ на своїй Богом даній землі.
   З великою вдячністю лектора Миколу Томенка представляла декан гуманітарного-педагогічного факультету Інна Савицька, свої пропозиції по співпраці надавала завідувач кафедри соціальної роботи та реабілітації Ірина Сопівник, а студенти активно цікавилися молодіжними, спортивними проєктами сільської громади, пропонували свої ідеї щодо їх втілення в життя.
   Хочемо побажати Миколі Томенку нових творчих звершень, захопливих проєктів, щедрих меценатів на їх реалізацію, уважних і працьовитих студентів! А головне – всі гуртом розбудовуймо український світ! Іншої України в нас нема!

Тамара Ковальчук,
доцентка кафедри управління та освітніх технологій

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook