Гідно зустрічаємо 100-річчя факультету тваринництва та водних біоресурсів! Кафедра конярства та бджільництва на марші.

    За свою сторічну історію факультет тваринництва та водних біоресурсів має величезну кількість вагомих здобутків. Це результат спільної плідної роботи всіх його структурних підрозділів. Гідно свою місію по підготовці високоякісних фахівців, проведення наукових досліджень, популяризацію галузей постійно виконують співробітники кафедри конярства і бджільництва.

   Галузь бджільництва, для когось вона асоціюється з солодким медом, для інших – запиленням рослин, а для пасічників – із закоханістю в бджіл і наполегливою працею. Велика плеяда працівників в Україні, а це понад 400 тисяч, забезпечують догляд приблизно 4 млн. бджолиних сімей. Результатом їх кропіткої роботи є те, що нині Україна є лідером у Європі за чисельністю сімей і виробництвом меду та посідає, залежно від року, 2−3 місце за цими показниками у світі. Проте досягти таких успіхів стало можливим, перш за все, завдяки забезпеченню бджільництва висококваліфікованими кадрами, адже без належних знань будь-яка галузь ефективно розвиватись не зможе.

    Важливу роль у підготовці кадрів для галузі відіграла кафедра бджільництва та її навчальні підрозділи, які були засновані при нашому факультеті у різні часи його існування. Так, наступного, 2022 року, ми відзначатимемо 100-річчя заснування В.А. Нестерводським Голосіївської навчально-дослідної пасіки. Сама ж кафедра була створена пізніше, у 1945 році, за ініціативи Василя Антоновича та у зв’язку із необхідністю відродження галузі. Проте, в 1948 році її було об’єднано з іншими дрібними кафедрами. І лише через 42 роки наполегливими зусиллями видатного науковця, професора В.П. Поліщука кафедру було відновлено. Вперше на ній у 1970 році започатковано підвищення кваліфікації працівників бджільництва. З 1972 року вперше в Україні впроваджено підготовку зооінженерів за спеціалізацією з бджільництва, відновлено у складі вузу спеціалізовану кафедру, єдину в Україні (1988р.), поставлено на стабільну основу підготовку науково-педагогічних кадрів через аспірантуру і докторантуру і захист у вченій раді дисертацій з бджільництва. У стінах кафедри підготовлено 28 кандидатів наук, два доктори, понад 800 спеціалістів. Випускники кафедри працюють на різних посадах не лише на теренах України, але й визнані прекрасними фахівцями за її межами. Прикладами в цьому можуть бути канд. с.-г. наук В.А. Сташенко (США), канд. с.-г. наук О.М. Лосєв (Нова Зеландія).

    Для проведення наукових досліджень і навчання студентів кафедра бджільництва має відповідну базу на Голосіївській пасіці, яку було залишено при ліквідації учбово-дослідного господарства і передано в безпосереднє підпорядкування у 1961 р. Як навчально-дослідна лабораторія з бджільництва під керівництвом В.П. Поліщука вона показала високу ефективність навчального процесу завдяки використанню натурних об’єктів: бджолиних сімей, технологічного обладнання, медоносних рослин, продуктів бджільництва тощо. Їхній перелік і якість у навчальних лабораторіях, музею кафедри весь час збільшувався. Цим створилися умови для запровадження нового рівня пасічницької освіти в Україні – підготовки вчених зоотехніків (зооінженерів) спеціалізації з бджільництва. Перший набір студентів з цієї спеціалізації проведено в 1972 році. З того часу зоотехнічний факультет збільшив набір студентів на одну академічну групу, і так само як стаціонарного навчання, впровадив заочну форму. Почав діяти факультет підвищення кваліфікації, розширилася наукова робота, зростала матеріальна база на Голосіївській пасіці, створено навчально-методичний центр з бджільництва.

Заняття із слухачами факультету підвищення кваліфікації проводить доцент В.П. Поліщук (Голосіївська навчально-дослідна пасіка, 1975).

    Щорічний випуск спеціалістів з бджільництва після 1977 р. значно поліпшив кадрове забезпечення галузі в Україні. Підготовка фахівців з вищою освітою і науково-педагогічних кадрів з бджільництва набула системної роботи кафедри для всієї України. Започаткована на базі Голосіївської навчально-дослідної пасіки В.А. Нестерводським з 1922 р. навчальна і дослідна робота нині є невід’ємною складовою провідного аграрного вузу – Національного університету біоресурсів і природокористування України.

   За роки існування кафедри її співробітники внесли значний вклад у розбудову галузі бджільництва. За їх участю та підтримці створювався ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича НААНУ», готувався Закон «Про бджільництво», а також проект указу Презедента України «Про День пасічника», який підписав Президент України Л. Кучма у березні 1997 році. З того часу своє професійне свято бджолярі відзначають щорічно 19 серпня. Кафедра з її колективом стала ініціатором щодо відновлення відділення бджільництва в Боярському агроекологічному коледжі.

    Під керівництвом Віктора Петровича Поліщука та за безпосередньої його участі вперше в Україні створено шляхом селекції внутрішньопородний тип „Хмельницький“ української породи бджіл.

  Колектив кафедри завжди був активним учасником конференцій різних рівнів. Однак, на сьогоднішній день вінцем виступів залишається доповідь професора В.П. Поліщука виголошена українською мовою (вперше за всю історію України) та першою доповідь пасічницькій спільноті світу від бджільництва України в період незалежної держави про досягнення результатів селекційної роботи з українською породою бджіл на ХХХХ-му Міжнародному конгресі з бджільництва Апімондія (Мельбурн, Австралії 2007 р.).

Виступ В.П. Поліщука (Мельбурн, 2007)

   Вже через шість років у Києві в період від 29 вересня до 4 жовтня 2013 р. вперше в Україні відбувся ХХХХІІІ Міжнародний конгрес з бджільництва Апімондія (Апімондія – це Всесвітня Федерація Бджільницьких Асоціацій, що об’єднує усіх кращих фахівців, науковців, підприємців та громадських діячів цієї галузі).

   Учасники Конгресу обрали туристичний маршрут до Голосіїва, щоб збагатити своє уявлення про багату спадщину і великий потенціал українського бджільництва. Вони відвідали профільну кафедру Національного університету біоресурсів і природокористування України.

    Зацікавленість ознайомитись з діяльністю кафедри виявили бажання понад 800 учасників Конгресу з понад 25 країн світу. Працівники кафедри гостино прийняли всі заплановані до Голосіїва тури. Найчисельнішими були групи з Китаю, Іраку, Литви, Польщі, Естонії, Іспанії, Танзанії. Група із Словакії налічувала майже 150 осіб. Серед делегатів з Данії лідером був екс-президент Апімондії недавнього періоду, який тоді приїздив до Києва і спілкувався з працівниками кафедри. Відвідувачі ознайомились з експозицією до 90-річчя Голосіївської дослідної пасіки і кафедри та її працями різних часів. У навчальному музеї кафедри увагу відвідувачів привернув перший у світі рамковий вулик, винайдений Петром Прокоповичем на Чернігівщині майже 200 років тому.

    Через тур до Голосіїва на кафедрі бджільництва НУБіП України гості переконались про роль знань, накопичених копіткою працею різних поколінь з часів Петра Прокоповича. Нині українське бджільництво займає перше місце серед країн Європи і піднялось до четвірки на світовому рівні. В Києві це була найпрестижніша, наймасовіша зустріч бджолярів світу.

    Нині співробітники кафедри конярства і бджільництва здійснюють підготовку фахівців з бджільництва за ОС «Магістр», доктор філософії, проводять курси підвищення кваліфікації за власно розробленими і виданими програмами. Окрім того, професорсько-викладацький склад кафедри читає курси з окремих тематик як на теренах України, так за кордоном (КНР, Росія, Латвія, Словаччина, Молдова, Вірменія, Узбекистан). З 2020 року професор Броварський В.Д. є провідним консультантом з бджільництва при ФАО ООН.

      Потужний професорсько-викладацький склад кафедри постійно приймає активну участь та організовує Міжнародні науково-практичні конференції.

   Так, лише цьогоріч співробітниками кафедри організовано та проведено дві Міжнародні науково-практичні конференції, в яких прийняли участь представники 12 держав. У планах провести ще одну Міжнародну науково-практичну конференцію “Проблеми пасічницького сезону 2021” та присвятити її 100-річчю рідного факультету.

   Важливо зазначити, що науково-педагогічний колектив кафедри впродовж багатьох років підготував, видав цілий ряд підручників, посібників, методичних рекомендацій, програм для забезпечення навчального процесу для підготовки фахівців не лише у НУБіП, а й в інших освітніх закладах.

   Одним із чинників ефективної діяльності кафедри є надання додаткових освітніх послуг. Надзвичайно затребуваними у суспільстві є курси з бджільництва. Так, спеціального фонду університету було залучено більше 150 тис грн.

   Співробітники кафедри, за сприяння ректорату та деканату, постійно дбають про зміцнення матеріально-технічної бази. Проведено капітальну реконструкцію стайні, поновлено багато локацій на пасіці. А однією із останніх подій стало відкриття навчально-наукового демонстраційного майданчика, на якому представлено найпоширеніші системи вуликів та матеріали, з яких їх виготовляють. Це дає можливість на практиці перевірити ефективність утримання в них бджіл.

   Конярство, як і бджільництво є спеціалізованою галуззю, де працюють лише фахівці, які “хворіють” даними тваринами. За останні роки конярство в складі кафедри докорінно змінилося в розрізі Програми “Голосіївська ініціатива−2025” та Програми розвитку факультету тваринництва та водних біоресурсів. Була проведена повна реконструкція стайні та прилеглої території ННВЛ конярства.

    Студенти факультету проходять навчання з верхової їзди та спортивного тренінгу на конях одного з найкращих в Україні Олександрійского кінного заводу.

    Результатом стало, те що студенти неодноразово виступали на регіональних і національних змаганнях з кінного спорту.

    Була проведена науково практична конференція “Коні Пржевальського − минуле, сьогодення і майбутнє”, присвячена 120-річчю утримання і розведення коней Пржевальського в Україні. Для участі у конференції прибули спеціалісти, які досліджують коней Пржевальського у місцях ареалу їх розповсюдження. А саме з біосферного заповідника «Асканія Нова» НААН України, біосферного заповідника «Беремицьке Біосфера», чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та аграрних вузів і наукових установ.

    Завершилася конференція поїздкою до Чорнобильської зони відчуження.

   ННВЛ конярства за свій розвиток та інтерактивність відповідність до вимог, що до племінного статусу, була занесена до Єдиного державного реєстру і отримала статус господарства з розведення та вирощування племінних шетлендських поні.

   Співробітники кафедри постійно ведуть співпрацю з Міжнародною асоціацією арабських коней “W A H O “, з метою, у подальшому, вступу України в дану організацію, з делегатами з числа співробітників кафедри конярства та бджільництва.

   Іде співпраця з естонськми спеціалістами, які завітали з дружнім візитом до університету з кінного заводу “Торі”, який займається розведення торійської породи коней.

   Науково-педагогічні працівники кафедри, що займаються конярством були запрошені у ролі ведучих фахівців галузі на міжнародний форум співдружності конярів «Horse and I» під сумісним патронатом президента Федерації кінного спорту Київщини та засновника дитячого фонду «Ukrainian Horse Union» на базі кінно-спортивного комплексу «EQUIDES CLUB»

   Доцент С. Осадчий, висвітлив проблему освітньої підготовки у галузі конярства в Україні і вказав, зокрема, що підготовкою спеціалістів з конярства вищого рівня займається факультет тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України. У своїй доповіді він наголосив, що найкращі спеціалісти на рівні міністерств, державних відомств, асоціацій і федерацій галузі конярства є випускниками факультету.

   На даному форумі був присутній відомий в кінному колі Президент європейської федерації кінного спорту Тео Плугмайкерс та посол Аргентини в Україні пані Елена Летісія Терескі Мікусінські.

   Наші конкурентні переваги за рахунок постійного зміцнення матеріально-технічної бази, високої якості навчального процесу і орієнтація на потреби студентів. Враховуючи все вище перераховане, зробимо ще багато добрих справ разом!

Співробітники кафедри конярства і бджільництва
професор Броварський В.Д.
доцент Осадчий С.А.