Про Зміни у правовому регулюванні планування використання земель говорили у стінах Парламенту. Експерти заходу – науковці з НУБіП

     Літня пора для сфери землеустрою виявилася справді гарячою. Адже низка важливих законів з липня 2021 року набувають чинності. Одним із таких є Закон № 711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», норми якого вступлять в силу 24 липня 2021 року. Власне про готовність до його реалізації та можливі проблеми у застосуванні стали предметом обговорення круглого столу, що відбувся 13 липня 2021 року у стінах Верховної Ради України на Комітеті з питань аграрної та земельної політики. Завідувач кафедри землевпорядного проектування, професор Андрій Мартин і декан факультету землевпорядкування, професор Тарас Євсюков взяли активну участь у його роботі.

     Сергій Рудик, Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики виступив модератором заходу. На початку зустрічі він привітав усіх учасників та окреслив важливість та актуальність теми, що розглядається. Політик зазначив, що запроваджує принципово новий підхід у плануванні використання земель. Тепер планування усієї території громади буде здійснюватися комплексно і стосуватиметься як території населених пунктів, так і території за їх межами. І головне – децентралізація! Прийняття планувальних рішень не буде залежати від органів обласного та районного рівня, все буде робитися рішеннями сільської, селищної, міської ради.
     24 липня цей Закон набирає чинності. Але для того, щоб він запрацював реально, а не на папері, потрібно, щоб була розроблена підзаконна база. Поки що у нас затверджена Постанова Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. № 654, якою був визначений перелік обмежень у використанні земель, що встановлюються містобудівною документацією. Інші підзаконні акти ще чекають свого затвердження. Це – класифікатор функціональних зон, новий класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, а також порядок розроблення містобудівної документації. Саме тому Комітет організував Круглий стіл, щоб побачити зміст цих документів ще до їх затвердження і оцінити реальність їх впровадження.

     Потому слово тримала Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. Вона один із співавторів цього Закону, їй добре знайомі головні проблеми у містобудуванні. Тому Олена Олексіївна й наголосили на важливості застосування нових підходів у розробленні планувальної документації, а також підкреслила, що сьогодні 1469 громад потребують якісної містобудівної документації.
     Вітальні слова було адресовано учасникам і від заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького та завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку Олександра Старинця.
     Генеральний директор Директорату просторового планування територій та архітектури Міністерства розвитку громад та територій України Євгеній Плащенко презентував основні положення Порядку розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні. Ігор Кирилюк – заступник директора департаменту ведення державного земельного кадастру – начальник відділу взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами Держгеокадастру представив основні складові Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правил його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони. Керівник напряму земельної реформ Програми USAID з аграрного і сільського розвитку Сергій Кубах презентував попередні результати пілотного проекту щодо розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (Роганська та Пісочинська громади Харківської області) і проблем, які виникають в процесі його проведення.

     У широкому обговоренні взяли участь відомі у містобудівній та землевпорядній галузі фахівці. Було почуто думку: Олександра Чижевського – голови Спілки архітекторів України; Світлани Фоменко – т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України; Тетяни Криштоп – заступника директора з наукової роботи та просторового планування ТОВ "УКРНПІЦИВІЛЬБУД": Ольги Бєлькової – директора з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями, оператор ГТС України; Сергія Біленка – члена Асоціації "Земельна Спілка України"; Анатолія Полтавця – голови правління Громадської організації "Асоціація фахівців землеустрою України"; Катерини Резникової – заступника директора Товариство з обмеженою відповідальністю «БломІнфо-Юкрейн» та інші.

     У своєму виступі завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України, професор Андрій Мартин підкреслив, що нові підходи до розробки планувальної документації території громади сприятимуть забезпеченню сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, вони вдосконалять системи управління у сфері містобудівної діяльності та землеустрою та сприятимуть розвитку автоматизованих систем управління ресурсами, комплексному збереженню повноцінного життєвого середовища, довкілля та культурної спадщини.

     Декан факультету землевпорядкування, професор Тарас Євсюков наголосив, що нова проектна документація буде розроблятися в електронному вигляді і підписуватиметься цифровими підписами сертифікованого архітектора та землевпорядника. Оскільки, для більшості архітекторів та землевпорядників це нова тема і новий вид документації, то необхідно проводити якісне навчання по цифровій трансформації та складанню документації у цифровому вигляді. Також необхідно переглянути методичні підходи з проектування обмежень у використанні земель та орієнтувати їх на європейську модель, де оцінюються ризики конкретного режимоутворюючого об'єкта, а не стандартні нормативи.

     Дискусія тривала жвава. Комплексний план, який буде розроблятися після 24 липня, це не тільки планувальна документація. Це – засіб внесення до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру даних про обмеження у використанні земель (охоронні, санітарні зони, є природно-заповідний фонд, є зони охорони об’єктів трубопроводів тощо). Саме тому, спільноті важлива думка запрошених фахівців, представників державних органів, установ та підприємств, які є держателями цих даних.

Наталія Мединська,
в.о. завідувача кафедри земельного кадастру