ЧУДО, ЯКЕ ЗАВЖДИ ПОРУЧ. ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Новий рік, Різдво Христове – улюблені свята багатьох людей, які були б не можливі без атмосфери, яка випереджає його: приготування подарунків, прикраса різдвяної ялинки, надаючи святу особливого шарму, роблячи його очікуваним, казковим – це день Святого Чудотворця Миколая, день покровителя діток і подорожуючих, який у ніч з 18 на 19 грудня тихенько приходить в оселі, де живуть маленькі діточки, ховаючи під подушку жадані подарунки. Відзначення Дня Святого Миколая впродовж останнього двадцятиліття поширилося в Україні, стало, можна сказати, національним. У західних регіонах відновилося і вийшло з «родинного підпілля», а у східних і центральних «згадалося» і стало «своїм». Утім українські традиції, які творча інтелігенція з часом підняла з народної скарбниці, відродили святкування Дня Святого Миколая. Йдучи за його заповітами і життєвим прикладом милосердя, праведності, самопожертви у цей день намагаємось поділитися часточкою своєї уваги та благополуччя з тими, хто їх потребує.  Це свято не тільки релігійне, а воно носить і загально-виховний характер. Це хороша нагода наголосити на тому, «хто був чемний, слухняний». Діти вправляються в сумлінності, пишуть різні побажання до Святого Миколая в містах та селах. Важливо, щоб діти розуміли, що суттю свята є вияв доброти, поваги до інших,  це є спосіб допомогти відчути себе щасливим і захищеним. Національний університет біоресурсів і природокористування України не залишився осторонь і студенти ННІ рослинництва, екології і біотехнологій запропонували дитячому будинку провести разом Cвято Миколая. Це нагода завірити діток, що Святий Миколай є у наших вчинках, думках, діях. Доброзичлива, сімейна атмосфера дозволила студентам, дітлахам ,викладачам поринути в казковий світ і відчути радість від взаємного спілкування, від музики, пісень, подарунків. Непомітно промайнув час, з великим піднесенням діти розглядали подарунки від Миколая, радіючи наступним зустрічам з благодійниками.

З давніх-давен у нас на Україні завжди цінилась доброчинність, благодійність. Одна з основних християнських заповідей твердить, що милостиві – це люди, які мають добре серце, милосердні, готові завжди допомогти чим можуть усім, хто потребує цього. Віддаючи часточку своєї душі обездоленому – людина сама стає добрішою. Низький уклін небайдужим, світлим людям!