Студентський гуртожиток очима четвертокурсниці
Червень – перший місяць літа та гаряча пора для студентства, оскільки час сесій та завершення навчального року. В цілому навчальний рік добігає до кінця і ми вирішили розпитати у студентів 4 курсу, так як саме ця категорія студентів вже провчились та прожили в гуртожитках всі чотири роки навчання, яке їхнє враження від проживання в гуртожитку.
Отже, ми вели діалог із майбутньою юристкою – на даний час студенткою 4 курсу НУБіП України Бамбузою Катериною.
Розкажи про себе.
— Я, родом із Житомирщини, з міста Коростишів. Вирішила навчатися в НУБіП, тому що цей університет в десятці кращих вишів України. Мені завжди подобалась юридична сфера, подобається працювати з людьми до того ж вступила на державну форму навчання. Зараз навчаюсь на 4 курсі юридичного факультету та мрію після навчання за освітнім ступенем «Бакалавр» вступити на навчання за освітнім ступенем «Магістр» в НУБіП України.
В якому гуртожитку проживаєш та який період?
— Як символічно звучить, я мешкаю в 4 гуртожитку, уже майже 4 роки. Я задоволена, в цих стінах пройшли найкращі студентські роки мого життя. Тут я знайшла нових знайомих, хороших друзів і щиро вірю, що кожен студент вважає гуртожиток своєю другою домівкою – оскільки саме тут, він стає самостійним, відповідальним та свідомим.
Перше враження про гуртожиток під час поселення?
— Як-то кажуть перше враження завжди оманливе, проте з самого початку я готувала себе до того, що можливо умови не будуть «luxury». Проте, вперше, коли я зайшла на поріг гуртожитку була приємно здивована: відремонтований фасад, нові двері, охайні клумби і прекрасне розташування. Далі, мене очікували кімнати хоч і не з найновішими на той час меблями, але доволі затишні. Всюди було чисто, з хорошим ремонтом. Я, чесно кажучи, була приємно здивована.
Чи береш участь в житті гуртожитку?
— Так звісно – це є важливою частинкою студентського життя. Спільно з студентською радою гуртожитку влаштовуємо суботники – прибираємо в гуртожитку та прилеглу територію. Часто у вечірній час, вільний від занять, граємо мафію, шахи, твістер. Літом граємо волейбол та футбол на майданчику позаду гуртожитку. Та й взагалі, життя в гуртожитку ніколи не буває скучним, тут завжди весело, є з ким порозмовляти, зайти в гості до одногрупників чи запросити до себе на запашний чай чи каву.
Чи є в гуртожитку місце для проведення дозвілля?
— До речі, це також стало приємною несподіванкою, тому що як мені відомо, у всіх гуртожитках університету є кімнати для дозвілля студентів. Є кімната студентської ради для зустрічей та зібрань, приміщення все в грамотах та кубках. Це свідчить про активне життя студентства, участь у різноманітних змаганнях та конкурсах. Вважаю, що саме у гуртожитку № 4 створено всі умови для активного життя після навчальний час. Спортивний зал із сучасним обладнанням, читальна зала з безкоштовним Wi-Fi. Окрім всього, неподалік у парку імені Максима Рильського є місце для катання на скейті, що також є круто, бо зараз цей рух набуває популярності серед молоді. Можна покататися на велосипеді чи самокаті – чим часто займаються мої знайомі.
Які плюси та мінуси під час проживання в гуртожитку ти можеш назвати?
— Дякую за хороше запитання. Почнемо з поганого, бо його менше, точніше майже немає. Як на мене вагомим мінусом мого гуртожитку є душ, адже стан там бажає кращого. Я розумію, що зробити ремонти одночасно всюди та у всіх гуртожитках неможливо, бачу що ремонтні роботи проводяться і дійде час до душових кімнат. Чекаємо на ці зміни. А щодо плюсів, їх насправді набагато більше: це і класне розташування, як не як люди з усього міста приїжджають, щоб погуляти у нас в парку Максима Рильського, а ми маємо цю можливість 24/7, поруч метро, хороша розв’язка, яка дозволяє дістатись у будь-яку точку Києва, лояльне керівництво, яке завжди йде на зустріч студентам, ремонт у всіх кімнатах, справні розетки, оновлені кухні, пральні машини… Цей список можна продовжувати ще дуже довго.
У яких гуртожитках університету бувала, яке твоє враження?
— Я знаю, що в університеті налічується 14 гуртожитків, нажаль була не у всіх. Особисто була в гуртожитку № 2 там живе декілька студентів юридичного факультету, поряд є гуртожиток № 3, 8 там гарна велика територія, нове футбольне поле із штучним покриттям. Неодноразово приходили вболівати за команду від гуртожитку у футболі та волейболі. Також була в гуртожитку № 11, він зовсім інший – дев’ятиповерховий будинок, нові ремонти, кімнати звичайно менші ніж у моєму гуртожитку але умови для життя хороші. Дуже красива територія, все в квітах, кущах, ялинах і поряд різнобарвні клумби. Також там є нова спортивна площадка, в цьому році до дня університету там вперше проводили змагання з доджболу. Це запам’яталось та вразило мене. У мене та моїх друзів, які навчаються в університеті та мешкають у гуртожитках лише позитивні відгуки.
Чи бачиш зміни в гуртожитках протягом 4 років твого проживання?
— Так, звісно бачу і впевнено можу сказати, що їх бачить кожен студент, але нажаль не всім цими змінами можна догодити. По-перше, зазначу, що раніше ми боролись з тарганами, зараз, їх практично немає. На жаль, це проблема студентства, які буває, не дуже охайно проживають. Протягом чотирьох років на моїх очах гуртожиток кардинально змінювався. Зробили капітальний ремонт даху, замінили електропроводку, підлогове покриття, замінюють двері в студентських кімнатах. Взагалі в гуртожитку для студентів 1 курсу готують новенькі відремонтовані кімнати, які укомплектовують всіма новими меблями. Облаштовують територію та місця для нашого дозвілля. Можливо я теж не все бачила чи знаю, але зміни помітні. В час пандемії постійно проводять обробку дверних ручок, часте вологе прибирання, провітрювання, завжди є дезінфікуючі засоби, кімната ізолятор на випадок виникнення захворювання. У нас в гуртожитку слідкують за чистотою та порядком завдяки ввічливій та розсудливій завідувачці – Дулибі Любомирі Володимирівні. В цілому, гуртожиток хоч і не новий, але доглянутий.
Щоб хотіла змінити чи удосконалити в гуртожитку?
— Це доволі цікаве запитання, треба обдумати…
Мабуть як і кожен студент, я б хотіла покращити душ, зробити більше кабінок, щоб не накопичувалась черга. Проживати у кімнатах у двох чи трьох, хоча розумію, що керівництво може це реалізувати, але частина моїх одногрупників не зможе поселитися в гуртожиток, а знімати квартиру не кожен має можливість, тобто для таких змін потрібно побудувати новий гуртожиток. В цілому поки нічого, люблю свій гуртожиток та НУБіП – рада бути його частинкою.
Твої побажання майбутнім першокурсникам та мешканцям гуртожитку?
— Шановні першокурсники та мешканці гуртожитку, якщо ви вже відірвались від батьківського крила, живете самостійним життям, не забувайте, будь ласка, про виховання. Це першооснова вашої професії і вашого подальшого життя. Бережіть та дбайте про місце, в якому проводити більшість свого часу. Думайте завжди про наслідки!
Дякуємо Катерині за відверту та щиру розмову. Бажаємо успіху у подальших починаннях та чекаємо у лави магістрів НУБіП.
Розмовляли Мирослава Терлецька, Марта Колич,
фахівці студентського містечка
