Новими очима. Проректор Вадим Кондратюк: академічний імідж, наукова та інноваційна діяльність та її фінансування, а також науковий пошук студентства
Ми розпочинаємо серію інтерв’ю з проректорами, де вони ознайомлять університетську громаду з основними досягненнями та завданнями колективу університету в 2021 році.
В Україні відзначили День науки. І з цієї нагоди наша розмова з проректором з наукової роботи та інноваційної діяльності Вадимом Кондратюком.
Вадиме Миколайовичу, науково-інноваційна діяльність – обов’язкова складова роботи підрозділів університету, яка формує його академічний імідж та вплив на позиції у рейтингах. Яку ми маємо ситуацію у 2021 році?
— Передусім хочу відзначити: формування академічного рейтингу університету практично відбувається упродовж всього періоду його діяльності. Позиції, які посідає університет у 2021 році, – результати активної роботи колективу у попередні роки. І в цьому відношенні є що відзначити. Власне, таким своєрідним підсумком роботи стали результати державної атестації наукової діяльності, де ми серед 135 ЗВО віднесені до кваліфікаційної групи А за аграрними та технічними науками, групи Б – за суспільними та гуманітарними науками. Отже, нагальним питанням, після уточнення методологічних та фінансових питань на рівні країни, буде реалізація на рівні університету базового фінансування наукової роботи.
Достатньо напруженою також була ситуація із конкурсним відбором наукових проєктів МОН України у 2020 році. Завдяки якості підготовлених проєктів наукових досліджень і розробок на рівні університету, у 2021 році, з урахуванням перехідних тематик, бюджет досліджень за загальним фондом збільшився на 2 млн грн. та становить близько 29,5 млн. грн. Виконати ці проєкти та зобов’язання в отриманні науково-технічної продукції, результативності науково-дослідної роботи, використати кошти на матеріали, послуги, відрядження – це спільна робота науковців, служб проректорів, у якій ми маємо підтримувати та розуміти один одного.
Стосовно публікаційної активності, у 2020 році ми мали рекордний за всі роки показник публікацій у виданнях, що індексуються базою Scopus та Web of Science. Загалом це 761 – на третину більше, ніж у 2019 році. Аналіз цих показників станом на початок нинішнього травня (191 публікація) дає підстави прогнозувати новий рекордний результат.
Відносно цьогорічного національного рейтингу університетів за показниками Scopus, де НУБіП посів 26-те місце, маючи високий річний приріст індексу Гірша +4 (від 28 до 32), можна дискутувати щодо його недосконалості. Проте, як писав Льюїс Керрол, «… потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти хоча б удвічі швидше!». Отже, маємо гарні результати, але ще більше маємо докласти зусиль для покращення існуючого стану. Для цього є необхідний потенціал і можливості.
Які б Ви відзначили ключові, найважливіші завдання, котрі слід реалізувати у науковій та інноваційній діяльності університету?
— Хочу послатися на Програму «Голосіївська ініціатива – 2025», де цьому питанню приділена велика увага. У плані розвитку НУБіП України – це стратегічний документ, у якому немає другорядних завдань. Лише дотримуючись системного підходу у реалізації її цілей та завдань, можемо досягти бажаного результату. Всі складові діяльності університету є взаємопов’язаними: освітня, виховна, міжнародна, науково-інноваційна та господарська діяльність. Для прикладу, ви знаєте, що від ефективності наукової діяльності, яка оцінюється кількістю залучених до спецфонду коштів на дослідження з розрахунку на одного науково-педагогічного працівника, залежить додатковий обсяг фінансування освітньої діяльності за відповідною формулою розподілу. Про взаємозв’язок міжнародної та наукової діяльності, формування міжнародного рейтингу університету можна багато не писати, тому що третина загальної оцінки міжнародних рейтингів формується з використанням різних дослідницьких індикаторів. Слід розуміти місію університету як дослідницької установи, яка створює, поширює та впроваджує нові знання.
Разом із тим, серед багатьох завдань, які ми маємо реалізувати, хотів би відзначити посилення практичної спрямованості досліджень, зв’язків із бізнесом, переосмислення ролі кафедр, факультетів, інститутів у підготовці здобувачів наукових ступенів, напрямів діяльності навчально-дослідних господарств, ролі дослідницької складової у підготовці студентів, розвиток дослідницької та виробничо-інноваційної інфраструктури.
Тема наповнення спеціального фонду за провадження наукової діяльності останнім часом стала однією з головних. Як виглядає наш університет серед колег з інших університетів і які, на Вашу думку, гострі моменти у цьому питанні?
— Будь-яку цифру та статистичну інформацію потрібно не лише знати, але й вірно аналізувати в абсолютному і відносному розрахунках. Так, у 2020 році обсяг надходжень до спеціального фонду за виконання досліджень та регіонального проєкту становив по університету 14,5 млн. грн. На тлі більшості закладів вищої освіти ця цифра є дуже доброю, проте це не найкращий показник в системі МОН України. Дуже доброю практикою цього року є можливість ознайомлення з електронними презентаціями про наукову діяльність всіх ЗВО, що забезпечило Міністерство освіти і науки України на офіційному сайті. Так, лідерами за абсолютним показником обсягу спеціального фонду є НТУ «КПІ» – 47,3 млн. грн, Сумський державний університет – 38,4 млн. грн, Львівська політехніка – 34,0 млн. грн, Київський національний університет імені Т.Шевченка – 33,7 млн. грн, НТУ «Харківський політехнічний інститут» – 27,1 млн. грн, Харківський національний університет ім. В.Каразіна – 23,5 млн. грн, Національний аерокосмічний університет «ХАІ» – 18,0 млн. грн та Львівський національний університет ім. І.Франка – 17,3 млн. грн. Аналіз джерел надходжень до спецфонду вказує на активну участь цих університетів у виконанні міжнародних наукових проектів та грантів.
Поки що на рівні нашого університету маємо ситуацію з помітною мінливістю цього показника на рівні підрозділів і кафедр. Багаторічні дані свідчать: лише третина з них залучаються до виконання завдання залучення коштів до спеціального фонду за договорами на замовлення організацій та установ або надання наукових послуг.
Зважаючи на таку ситуацію у цьому році, має бути забезпечене виконання наказу ректора щодо планових обсягів наповнення спецфонду (26 млн. грн) та активну роботу наших підрозділів. У цьому відношенні є розуміння алгоритму дій, необхідності суворого контролю виконання наказів і розпоряджень, організаційно-методичної роботи. Передусім, наші факультети, інститути, кафедри та лабораторії повинні визначитися та сформувати пакети готових до впровадження розробок, патентів, сортів, штамів, каталог наукових послуг, напрямів досліджень, які здатні запропонувати бізнес й виробництву. Ця робота вже почалася, і найближчим часом ми презентуємо наші наукові можливості та наявний потенціал.
Вчені мають знати своїх потенційних замовників, компанії – лідери своїх напрямів діяльності, їхні проблеми, займатися активною проєктною діяльністю, використовувати та шукати інформацію про наявні конкурси наукових проєктів, грантів, участі у міжнародних проєктах. Досвід колег з інших університетів показує: потрібно подавати десятки якісних заявок на отримання міжнародних грантів, з яких переможцями можуть стати лише 10-15 %. Ми маємо більш активно використовувати можливості програми «Горизонт Європа», Національного контактного пункту НУБіП «Харчова безпека, стале сільське господарство, морські дослідження та біоекономіка» і Національного фонду досліджень України. Це завдання не лише окремих вчених, але й координації та допомоги всієї системи управління на рівні факультетів, інститутів, університету.
Роботи ще багато тож відпочивати на лаврах не час.
Якщо у питаннях реалізації досліджень досвідченими вченими в університеті, очевидно, є достатньо широке розуміння проблематики, то на рівні молоді, студентства чи все так же добре і зрозуміло?
— Відчуваю певний іронічний підтекст вашого запитання, але спробую відповісти. В університеті разом із відокремленими підрозділами – фаховими коледжами та інститутами - маємо близько 12 тисяч студентів. Якщо скажу, що всі вони займаються наукою, або у найближчі п’ять років ми досягнемо охоплення 100 % наших студентів науковою діяльністю, – це була б легковажна заява. Впевнений, що жоден університет світу не має таких показників! Але практика вказує на те, що виші мають створити оптимальні умови для формування і розвитку в молоді творчості, креативності, реалізації своїх пізнавальних інтересів та вільного доступу до лабораторної бази, розвивати екосистему для новаторів та реалізації інноваційних рішень. Саме в цьому і полягає моя робота як проректора з наукової роботи та інноваційної діяльності. Яким чином її реалізувати? Університет має потужну науково-виробничу інфраструктуру, якої, мабуть, немає в жодному вітчизняному виші: 112 наукових лабораторій, 237 наукових гуртків, УЛЯБП АПК, НДІ сільськогосподарської радіології, Центр колективного користування науковим обладнання із сучасних агротехнологій, навчально-дослідні господарства і дослідні станції, ботанічний сад, ветеринарна клініка, лабораторія рибництва, чотири навчально-науково-інноваційні центри на базі провідних господарств, Стартап-школа та Науковий парк. Вся ця структура повинна працювати як єдине середовище та бути спрямованою на те, щоб забезпечити можливості та умови для всіх науковців. Самі розумієте, що у такій ситуації, коли багато складових, питання системності та організованості роботи є принциповим. Не останню роль мають відігравати й органи самоврядування молодих вчених університету (Спілка молодих вчених, Рада аспірантів, Науковий клуб) шляхом посилення громадської активності молодих вчених, розвитку співпраці між молодіжними організаціями, асоціаціями, закладами вищої освіти, науковими установами, міністерствами та відомствами України, інформування про можливості отримання грантів, стипендій, участі у програмах наукового стажування, конкурсах наукових проєктів. Університет повинен бути центром тяжіння для талановитої молоді з усієї країни – переможців і призерів Міжнародних та Всеукраїнських студентських олімпіад, конкурсів студентських наукових робіт. Створення найкращих умов для молоді, реалізації їхніх ідей та мрій у дослідництві чи новаторстві є гарантією того, що вони залишаться у своїй країни і не будуть шукати собі іншої долі. Про це, до речі, кажуть й наші закордонні колеги і партнери: «Створіть умови!!!».
Вадиме Миколайовичу, Ви були призначені на посаду проректора трохи більше місяця тому. А до цього більше десяти років працювали деканом, і деканом успішним. Чи не сумуєте за факультетом?
— Звичайно, це було непросто. Не залишити посаду, а колектив, з яким створили один з найкращих факультетів в Україні серед подібних. Попри мої вагання і побоювання, було прийнято рішення перейти на посаду проректора, бо хто стоїть на місці, той і нікуди і не дійде. Мерілін Монро говорила «Завжди вір у себе. Бо якщо ти не повіриш, то хто інший повірить?» Тому вирішив працювати, тим паче в команді такого прогресивного ректора, як Станіслав Ніколаєнко, який в руслі виконання програми «Голосіївська ініціатива 2025» поставив завдання щодо розвитку науки в нашому університеті, посилення зв'язку з бізнесом, покращення роботи з Національним фондом досліджень тощо. Тому разом з потужним колективом науковців університету і приступили до виконання поставлених завдань.
У третю суботу травня в Україні – День науки. Цьогоріч він припав на 15 травня. Що б Ви хотіли побажати нашим науковцям?
— Багато вчених є невиправними романтиками та оптимістами. Цей процес виникнення та реалізації ідей часто надихає, захоплює та дивує. Хочу побажати нашій науковій громаді міцного здоров’я, гарного настрою і залишатися оптимістами І, звісно, творчих успіхів і нових досягнень!
Розмовляла Ірина Кушніренко
