Стратегія захисту потрібна вже сьогодні

14 травня 2021 року
Відкритий ліс

Фахівці узагальнюють протипожежний досвід, набутий на Житомирщині й Луганщині.

Національну стратегію з протидії лісовим пожежам розробляють вітчизняні фахівці – лісівники, науковці. Залучені й міжнародні експерти. Вже відбулося перше засідання робочої групи. А ще група вивчає досвід лісівників Житомирщини і Луганщини з протидії вогняній стихії.

– Зараз ми з Міністерством захисту довкілля розробляємо Національну стратегію управління і реагування не лише на лісові пожежі, а й пожежі в екосистемах, передмістях… Час її впровадження вже настав. Бо минулого року лісові пожежі в Україні набули катастрофічних розмахів, – констатував експерт у сфері пожежної безпеки українських лісів – професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів і природокористування Сергій Зібцев. – Раніше, щороку, в середньому по Україні згорали близько трьох тисяч гектарів лісових угідь. А за 2020 рік в країні згоріли близько 160 тисяч га. Більше за середній показник десь у 50 разів! Таке вперше в історії України.

Вже є чіткі кліматичні, географічні, соціальні тенденції, що катастрофічні лісові пожежі будуть нині все частіше. Клімат змінився. Пожежонебезпечний період нині може тривати й протягом року. Особливо у південних областях України. На півночі України ця зима все ж таки була сніжною. А ще дощова осінь, земля волога, на відміну від минулого року. Лісівникам північних областей дещо легше. А от на тій самій Луганщині стабільний сніговий покрив так і не сформувався. Весна триватиме, знову почнуться пожежі.

   – Сергію Вікторовичу, чому обрали саме житомирян та луганчан?

– Ці області чи не найбільше постраждали від лісових пожеж. На Житомирщині тогоріч якраз на Великдень загалом згоріло 60 тисяч гектарів лісових, польових й інших угідь. 43 тисячі гектарів – саме державного лісового фонду.

Луганщина вперше постраждала від лісових пожеж ще у 2014 році під час бойових дій. Далі величезні пожежі були там у 2017 та 2020 роках. Звісно, тогорічні надзвичайні події у вересні були найбільшими й найважчими за наслідками. Загалом, за ці всі роки на Луганщині попелом пішло майже 30 тисяч гектарів лісу. Аби відновити його і хоча б засадити згарища новими сіянцями потрібно до 25–30 років. Якщо біда з пожежами триватиме надалі такими ж темпами, то більшість соснових лісів Луганщини просто повністю згорять десь за 20–30 років.

Саме тому, руку допомоги нам готові подати американські фахівці. У засіданні робочої групи взяли участь двоє фахівців із агентства США з питань підтримки Східної України. У її рамках готуються пропозиції донорам для фінансування лісовідновлення на Луганщині. Саме тому, ми маємо обмінятися позитивним досвідом і терміново вирішувати нагальні проблеми. А досвід житомирян і луганчан обов’язково має стати у нагоді решті колег!

– Звісно. Є що порівняти і про що подумати. Житомиряни впроваджують цікаву ініціативу, що пожежна водойма має бути у кожному обході. Без винятку. Цікавий і досвід Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо налагодження співпраці й взаємодії з усіма службами швидкого реагування, органами влади в області й районах, територіальними громадами, рай- та облагролісом. Головне – вчасно виявити біду і вчасно зреагувати. Тому, на Житомирщині на будь-яку пожежу у екосистемах одночасно нині виїжджають лісівники й рятувальники. І вже не чекають один одного, а спільно не дають біді набути більших масштабів. Чому важлива співпраця із агролісом та громадами? Бо більшість пожеж у екосистемах стаються саме під час спалювання сухої трави, очерету у полі, поблизу річки тощо. Звідти вогонь і прямує на ліс. А це все землі у власності громад. Тож там мають працювати як лісівники, так і місцеві мешканці. Це окремі, але дуже важливі нюанси.

    – Водночас луганчани гасять лісові пожежі на лінії фронту. І це теж важлива особливість.

– Так, це теж дуже важлива обставина. Бо поки триває війна, то підрозділи Збройних Сил України – з численним особовим складом, інженерною технікою на прифронтовій лінії є гарантами захисту лісів і населення від пожеж та й вірними помічниками лісівників. На жаль, рятувальники ДСНС на самій лінії фронту практично не працюють. І ми маємо позитивний приклад – коли у вересні 2020 року полум’я лісових пожеж летіло під поривами шквального вітру до села Трьохізбенки, то саме військова інженерна техніка дуже вчасно прогорнула захисні смуги й захистила людське майно. Таких прикладів є багато.

Саме військові мають детальні карти місцевості, позначки мінних полів, укріплень і захисних споруд. Саме військові знають правила безпеки при поводженні з вибухонебезпечними предметами й іншими загрозами воєнного характеру. Тому ми, за домовленістю із керівниками військово-цивільних адміністрації і лісівників Луганщини, виступаємо з ініціативою, аби військові проводили з лісівниками спеціальні заняття і тренування гасіння лісових пожеж поблизу лінії розмежування. Аби лісівники знали, де поставлені міни тощо. А в разі біди, армійці гаситимуть пожежі пліч-о-пліч із лісівниками, охоронятимуть їх від ворожого нападу. З боку Збройних Сил України теж бачимо розуміння. З інших продиктованих життям вимог боротьби з лісовими пожежами на лінії фронту – обов’язкове оснащення тракторів лісівників Луганщини спеціальними броньованими піддонами, аби захиститись від вибуху міни.

У світовій історії лісові пожежі завжди були ефективними засобами війни ще з давніх часів. А зараз ми активно вивчатимемо й досвід турецьких військових і вогнеборців, які успішно борються з лісовими пожежами у горах у районі бойових дій з курдами та ізраїльтян на кордонах із Палестиною чи Сирією.

     – А як щодо кадрового голоду у лісовій галузі, особливо у відомчій пожежній охороні?

– На жаль, це питання зараз найбільш болюче. Особливо на Луганщині. Бо пожежні підрозділи державної лісової охорони у північних областях все ж таки більш-менш укомплектовані, техніка у наявності. А на Сході такий некомплект становить майже 30%. І це ще дуже оптимістична цифра. Луганчани відверто розповідали нам, що через брак кадрів у відомчій пожежній охороні обов’язки пожежників виконують співробітники державної лісової охорони. Додатково. Бо від обов’язків із догляду й охорони, відтворення лісів їх теж ніхто не звільняв.

Зараз середня заробітна платня водія чи пожежника лісового господарства на Луганщині подекуди становить близько трьох тисяч гривень. «Гідна» подяка від держави за ризик, цілодобову роботу, коли гасиш пожежі, дихаєш отруйним димом. Чи піде молодь туди працювати? Відповідь очевидна. Тому, слід терміново підняти питання підвищення заробітної платні особовому складу. А ще – додаткової оплати за час роботи у зоні ризику. Недаремно у американських пожежників, які працюють у вогні, заробітна платня вдвічі більше за оклад у часи спокійної роботи. Я наголошував на цьому. І це теж питання, яке мало бути вирішеним ще вчора.

З досвіду саме Луганщини та й Житомирщини скажу так, що головна запорука успішного захисту лісу від пожеж – це навчені працівники лісгоспу, заповнені штати, завжди готова до виїзду заправлена пальним справна техніка, наявні всі засоби пожежогасіння. І ще – запобігання і профілактика!

    – Того року вогонь спалив не лише чимало лісів, а й села, де загинули та були травмовані люди. Чи розроблятиме робоча група систему ефективного захисту людей від лісових пожеж?

– Звісно, вогонь у разі біди легко може накинутись не лише на ліс, а й село, селище, місто. На Луганщині 15 сіл розташовані взагалі серед лісу. Саме тому ми, лісівники, рятувальники, військові вирішили провести масштабні навчання із громадами, місцевими мешканцями щодо протидії вогняній стихії. Рубіжанська територіальна громада Луганщини вже відгукнулася. Є там кілька сіл у зоні ризику. Тож скоро поїдемо туди. Шкода, що інші області й громади не зацікавились. Але час розставить усе по своїх місцях.

     – На Вашу думку, які держлісгоспи зараз найефективніше працюють у сфері протидії лісовим пожежам?

– Хочу відзначити Тетерівський держлісгосп на Київщині, Остерський військовий лісгосп на Чернігівщині. Ви за нього вже детально розповідали. Дуже добре працює у цьому напрямку Новоайдарський держлісгосп Луганщини. Вони серйозно постраждали під час минулорічних лісових пожеж, особливо верхових, але дуже вміло протистояли стихії. Я хочу відзначити керівництво лісгоспу – директора Федора Дудіна і Ольгу Семенко. Так от, новоайдарівці нині постійно практикують навчання, що максимально наближені до бойових умов. Наприклад, боротьбу з верховою пожежею. Штаб, який розгортається на час боротьби з вогнем, фіксує кожен її етап – початок пожежі, локалізацію і ліквідацію; скільки сил і куди були задіяні; скільки часу та чому працівники витратили на боротьбу з пожежами; яка тактика застосовувалася. Бо саме така документальність і стає у нагоді в майбутньому, і дозволяє робити необхідні висновки з досвіду. Я б рекомендував усім керівникам обласних управлінь, держлісгоспів тощо обов’язково вивчати досвід цих трьох підприємств.

Джерело: Відкритий ліс. https://www.openforest.org.ua/165070/

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook