Іван Степаненко з Кропивницького: мрію стати професійним журналістом, щоб показати світ таким, яким бачу його я

  Журналістика – одна з найдавніших професій, яка в наші дні зацікавлює безмежними можливостями володіти інформацією, бути популярним, впливати на свідомість мас, творчо реалізуватись. Серед тих, хто мріє стати професійним журналістом, – Степаненко Іван, який вирішив здобувати вищу освіту в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Оволодіваючи майстерністю ведення діалогу, з випускником поспілкувалась Кармазіна Катерина, студентка 1 курсу спеціальності «Журналістика».

– Іване, розкажи про себе, про хобі, про своє світорозуміння, про життя загалом. 

– Насправді це дуже непросте питання, тому що розповідати про себе набагато важче, ніж про когось, адже ти не можеш оцінити себе та свої вчинки об’єктивно, оскільки робиш їх сам, відтак, для тебе вони є правильними. Але ... я спробую.
Мене звати Степаненко Іван Володимирович, я із славного міста Кропивницький, навчаюся в 11 класі Наукового ліцею. Моїм улюбленим захопленням завжди були книжки та фотографії. Побіжним хобі також є малювання. Любити книжки мене навчила мама, але апогеєм мого читацького шляху стала книжка «Гаррі Поттер»; саме вона відкрила для мене світ книжок. З плином часу мій читацький смак дещо змінився, і зараз я надаю перевагу сучасній прозі та класиці. У мене навіть був книжковий блог, у якому я ділився враженнями і писав відгуки про книги. До речі, блог був доволі популярним серед молоді в моєму місті. Однак, зараз я віддаю перевагу фотографії. Спочатку удосконалював навички фотографії самостійно, згодом пройшов навчальні курси для фотографів. Сьогодні втілюю свої ідеї в реальність: фотографую сім’ю, друзів, знайомих, об’єкти, природу тощо задля того, щоб показати всім світ саме таким, яким бачу його я, у своїй палітрі кольорів. Відомі слова «краса – в очах того, хто дивиться», на мою думку, якраз і відповідають на питання: чому саме фотографія? Знедавна став захоплюватися журналістикою та в майбутньому планую пов’язати свою професію з цією сферою.
Я люблю мріяти і вигадувати собі ідеальне життя. При тому розумію, що ідеального життя не існує, це лише ілюзія і весь сенс існування – бути щасливим, хоча сенс – також ілюзія. Тому намагаюся цінувати все, що маю, намагаюся відкладати в своїй пам’яті кожен особливий момент. Адже саме з таких «піщинок» і складається людське щастя. Отож, я люблю життя, люблю все, що мене оточує.

 - Повністю погоджуюсь із твоїми словами, сенс буття достатньо ілюзорний. Але повернімося до останнього захоплення, чому саме журналістика? Чим саме тебе приваблює ця професія?

– Я творча особистість і журналістика – шлях до втілення моїх мрій. Професія журналіста дуже гнучка та різнобарвна. Я хочу оволодіти спеціальністю, і одного дня взяти до рук книгу-бестселер, автором якої буде Степаненко Іван. Насправді, я не знаю, більш цікавої спеціальності, ніж журналістика. Це така багатогранна сфера, що не знайти себе в ній неможливо, за умови, що ти творча особистість.

– Сьогодні оволодіти фахом можна і без вищої освіти. Які ти бачиш переваги навчання у закладі вищої освіти?

– Розумію, що диплом не є доказом наявності знань і рівня професіоналізму. Однак, по-перше, вища освіта дає інформаційну базу, без якої розвиватися професійно можливо, але це вдається одиницям; по-друге, вища освіта – це не тільки знання, але й вміння керувати собою, орієнтуватися, знаходити вихід із різних ситуацій. Вища освіта потрібна мені для того, щоб отримати необхідний обсяг знань із спеціальних предметів у контексті моєї майбутньої професії, для досягнення рівня високої кваліфікації. А також за роки навчання в університеті планую отримати навички спілкування, загартувати розум та інтуїцію. Зрештою, освіта зайвою ніколи не буває.

– Аргументовано. Які переваги для тебе є вирішальними у виборі закладу освіти?

– Найголовніше для мене – рівень закладу освіти, якість освітньої програми зі спеціальності та викладацький склад; для мене це має бути навчальний заклад у Києві, оскільки я мрію підкорити столицю. Закладом освіти, який відповідає означеним критеріям є Національний університет біоресурсів і природокористування України. Беззаперечною перевагою НУБіПУ є можливість навчатися за подвійним дипломом, а також місцерозташування університету – мальовниче місце у Голосіївському лісі.

– Гідний вибір. Звідки дізнався про НУБіП?

– Дізнався про університет із інтернет-ресурсів, та вирішальним у виборі закладу навчання стало спілкування з тобою, Катерино, адже ти часто ділишся своїми позитивними враженнями від навчання в НУБіП України. Я дослуховуюсь до твоїх порад.

– Дякую, Іване. Ким ти себе бачиш у майбутньому? Де плануєш працювати?

– Життя – швидкоплинна річ. Завтра може все кардинально змінитися, оскільки людство постійно рухається вперед. У перспективі я бачу себе успішним та щасливим: письменником, можливо, керівником видавництва, фотографом, коханим чоловіком, багатодітним батьком і Творцем свого життя.

– Не можу не погодитися з тобою. Що б ти міг побажати абітурієнтам 2021?

– Найважливіше – вірте в себе, адже ви самі творите власну долю. Ні за яких обставин не здавайтеся і завжди упевнено рухайтесь уперед до обраної мети!

– Іване, ти зробив правильний вибір: Національний університет біоресурсів і природокористування України – це заклад освіти для найкращих! Дякуємо за мотиваційні слова у підсумку нашої розмови та бажаємо тобі успіхів!!!