Чорнобиль: тридцять п’ять років потому

     «Чорнобиль» - загальне визначення ось уже декілька десятиліть відчужених земель, гектарів лісів, невеликих селищ та міста Прип’яті. 35 років пам’яті про катастрофу світового масштабу, яка мирний атом перетворила на потужну зброю, принісши горе і біль сотням тисяч людей. Тридцять п’ять років пам’яті про героїзм та відданість, про страшні втрати... Ця трагедія – невід’ємна частина нашої історії, що зафіксована у безлічі книг і статей, документальних свідчень, причини якої досліджують ще й досі. Код чорнобильської трагедії навіки вписаний у генетичну пам’ять українців.

   Тридцять п’ять років – не достатній відрізок часу для того, щоб відступив біль, але достатній період для перегляду відношення до зони відчуження. Поступово екологічні чинники змінюються завдяки сучасним технологіям, деякі території вже не несуть радіоактивної загрози людині. Чорнобильська зона сьогодні є розвиненою інфраструктурою, яка з одного боку обслуговує атомну станцію, а з другого – розвиває туризм, різноманітні дослідження та втілює міжнародні проєкти.
    Отже, Чорнобиль 2021: сучасні тренди.
  За повідомленням інтернет-видання «Українська правда», 19 лютого 2021 року був офіційно представлений логотип Чорнобильської зони, який розробила креативна агенція Banda Agency за підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства з управління Зоною відчуження та Державного агентства розвитку туризму.

     За основу було взято форму поверхні 4-го реактора. Зображення логотипу буде змінюватись щороку, доки чорний колір забруднення не зникне повністю. Відбудеться це у 2064 році, коли буде повністю виведена з експлуатації Чорнобильська станція.
     На теперішній час Чорнобильська зона є популярною туристичною локацією. Особливо для іноземних туристів. Хоча, під час пандемії COVID-19 кількість туристів значно зменшилась. Проте, за час локдаунів в 2020 та 2021 років, за повідомленням інтернет-порталу «УКРІНФОРМ», в зоні відчуження проклали нові маршрути, на яких вже їздять новенькі всюдиходи-амфібії SHERP. В майбутньому планується закупити велосипеди для нових туристичних маршрутів, адже до цього часу прогулянки велосипедами вважалися радіоактивно небезпечними та були під забороною. Також, передбачається відкриття нових сучасних готельних комплексів. Не так давно Прип’ять визнано безпечним місцем для здійснення нетривалих поїздок. Зараз екскурсії цим містом найбільше приваблюють туристів.

      Цікавими є дослідження фауни зони відчуження. Марина Шквиря, дослідниця Київського зоопарку, розповіла інтернет-виданню ВВС NEWS, що вже 15 років досліджує ссавців, що заселились у ці місця після відселення людей.

       Пані Марія наводить приклад життя чорнобильських вовків:
    «Зазвичай вовки тримаються людських поселень. Вони їдять худобу, посіви та сміття, часом навіть домашніх тварин. Але не тут - їм доводиться полювати на диких тварин. Чорнобильські вовки ловлять оленів і навіть рибу. Знімки з прихованих камер також свідчать про їхню любов до ніжніших страв: на світлинах вовки ласують плодами з колишніх приватних садів».
      Також, цікавим є експеримент, дослідницької групи зоологів, що у 1998 році, випустила у ліси зони відчуження 30 коней Пржевальського, які занесені до Червоної книги. Коні Пржевальського степові тварини, але вони успішно адаптувалися до навколишнього середовища. За повідомленням ВВС NEWS нині їх уже шістдесят одиниць.

    У 2018 році, в межах українсько-німецького проєкту, поряд зі зруйнованим реактором була встановлена пілотна сонячна електростанція. Ця електростанція має невелику потужність, проте це перший крок до розвитку «зеленої енергетики», адже планується встановити сонячні електростанції на території десятикілометрової зони відчуження.

      Звичайно, варто відмітити і появу британо-американського міні-серіалу «Чорнобиль», режисером якого є Юган Ренк. Фільм знятий у 2019 році для американського телеканалу НВО. Прем’єра на каналі НВО відбулася у травні 2019 року, а вже у червні того ж року фільм стартував в Україні.

     Серіал отримав ряд престижних премій, а саме: три нагороди «Еммі», престижної американської премії; дев’ять нагород престижної британської премії «BAFTA».
      Нажаль, український кінематограф так і не спромігся народити достойний художній фільм про власну трагедію на Чорнобильській АЕС.
    Отже, перспективи чорнобильської зони відчуження вражають. Поступово, рік за роком, мертва, покинута земля перетворюється на, з одного боку, туристичну мекку, музей під відкритим небом, з унікальними експонатами, флорою та фауною, а з іншого боку – це осередок новітніх екологічних технологій.

Неллі Маркова-Пипко,
заступниця директорки
наукової бібліотеки