Онлайн-семінар «У полоні спогадів: Україна у пошуках власної ідентичності», проведений кафедрою філософії та міжнародної комунікації

   І знову зібралась студентська молодь для обговорення тих питань, які турбують всіх нас. Попри карантинні обмеження, відстань, що розділяє нас, напружений ритм життя, 23 квітня 2021 року кафедра філософії та міжнародної комунікації гостинно відчинила свої віртуальні двері, аби надати зовсім юній та трохи старшій науковій спільноті можливості поділитися думками, подискутувати та й просто побачити один одного. Саме в цей день відбувся Всеукраїнський науково-методичний онлайн-семінар «У полоні спогадів: Україна у пошуках власної ідентичності» в рамках Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе».

   З вітальним словом до учасників семінару звернулась декан гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України, кандидат філософських наук, доцент Інна Миколаївна Савицька. Вона наголосила на тому, що, попри фізичну ізоляцію, духовно та інтелектуально ми поруч. Спільна біда зблизила нас, змусила по-іншому подивитися на ті звичні речі, які нас оточують, на людей навколо нас і нарешті усвідомити, що ми разом можемо зробити щось, що змінить світ на краще.

   Гостинно зустріла учасників онлайн-семінару завідувач кафедри філософії та міжнародної комунікації, кандидат філософських наук, доцент Валентина Павлівна Культенко.

   Вона побажала всім учасникам здоров’я, щастя, впевненості в собі та прекрасних доповідей і представила модератора онлайн-семінару «У полоні спогадів: Україна у пошуках власної ідентичності» доктора філософських наук, професора Світлану Володимирівну Сторожук, яка і започаткувала проведення семінарів в рамках Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе» в нашому університеті.

   З доповіддю «Ментальність галичан в оцінці філософа Миколи Шлемкевича» виступив доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Василь Васильович Стрілець.

   Доцент кафедри філософії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Катерина Сергіївна Гончаренко виступила з доповіддю «Домонтович в пошуках ідентичності: деконструкція «серафічності».
   Роль Другої світової війни в формуванні української ідентичності розглянув студент факультету ветеринарної медицини Андрій-Кирило Чупрій.

 
   «На моє глибоке переконання, проблема ідентичності українців є однією з ключових перепон на шляху до глобальної інтеграції» – так стверджує студентка агробіологічного факультету Аліна Туровнік.

   А студент того ж факультету Анатолій Незгодюк вбачає в кобзарстві та кобзарських думах самобутній елемент української ідентичності та носія ідей української державності у ХІХ столітті.

   Згадуючи шедевр Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», студентка факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Анна Смирнова зробила наголос на тому, що кіномистецтво посідає важливе місце у контексті пошуків і збереження ідентичності кожного народу.

   Не обминули доповідачі і болючу тему Голодомору. Студентка економічного факультету Христина Манько проаналізувала негативний вплив цього жахливого злочину на українську ідентичність, підкреслюючи занепад таких моральних якостей як співчуття, допомога ближньому, людяність, а також тотальне панування страху, недовіри в серцях людей.

   Чинники формування сучасної української ідентичності дослідив студент факультету землевпорядкування Олександр Макаров.

   Студентка гуманітарно-педагогічного факультету Анна Березовська обговорювала проблему формування національної ідентичності українського студентства. Цивілізаційний вибір України розглянуто в доповіді «Українська ідентичність як перспектива вступу до Європейського Союзу та НАТО» студента факультету ветеринарної медицини Олександра Іващенка.

   Студентка гуманітарно-педагогічного факультету Анастасія Тарасенко представила свій погляд на особливості розвитку українського етносу, розкривши специфіку етногенезу українського народу та культурно-історичну своєрідність регіонів України.

   Екологія мови є одним із найважливших питань порядку денного, оскільки мова є вищим проявом культури – ось лейтмотив виступу студентки факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Маргарити Фасольняк.

   Ризики і перспективи сучасного українського суспільства проаналізувала студентка економічного факультету Анастасія Шістя.

   Не обминули увагою доповідачі і самого «родоначальника» навчань «Пізнай себе» Григорія Сковороду. Із закликом пройти філософський вишкіл у Григорія Сковороди звернулась до аудиторії магістрантка факультету тваринництва та водних біоресурсів Вероніка Пикало. Якою бачив людину у вищих вимірах її призначення Григорій Сковорода? Ось питання, на якому зосередилась магістрантка факультету тваринництва та водних біоресурсів Вікторія Мазур.
   Про ідею «цілої людини» Григорія Сковороди і Памфіла Юркевича учасникам семінару розповіла магістрантка цього ж факультету Олена Іщук.
   Життєвий шлях Григорія Сковороди як шлях служіння був цікаво інтерпретований студенткою факультету ветеринарної медицини Софією Сопівник.

   У своїй доповіді «Анти-Сенека» Ламетрі у світлі антропологічних ідей Григорія Сковороди» аспірантка кафедри філософії та міжнародної комунікації Олександра Соколова закцентувала увагу на духовно-світоглядових засадах гідного, щасливого життя, запропонованих великим українським філософом.

   Аспірантка кафедри філософії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Тамара Холоша представила доповідь «Формування української ідентичності в творчості Г. Сковороди і Т. Шевченка».

   Проблема щастя – це те, що турбує кожну людину. Чи можна стати щасливим? Що є щастя? Про це повідав наш гість – аспірант кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника В.Р. Білінський у своїй доповіді «Щастя як умова буття людини». А яке ж щастя може бути без здоров’я? Фізична культура є невід’ємною складовою формування здорового способу життя, а відтак і здорової нації. Цьому було присвячено доповідь студентки гуманітарно-педагогічного факультету Анни Яременко.

   Зазначаючи, що пандемія COVID-19 повністю змінила звичний уклад нашого життя, студентка економічного факультету Вікторія Роїк зосередила увагу слухачів на проблемах міжкультурної комунікації в цей складний період.

   Морально-етичні проблеми також хвилюють наших студентів. Саме цьому було присвячено доповідь студента факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Арсена Герасименка.
   Доповідачі не обминули увагою і таку гостру проблему як проблема гендерної рівності. «Рівність є основою демократичного суспільства, яке прагне до соціальної справедливості та поваги до прав людини. Але, на жаль, в силу тих чи інших причин, жінки зазнають дискримінації практично в усіх сферах життєдіяльності» – з цими словами звернулась до аудиторії студентка економічного факультету Тетяна Мельник.

 
   А міфологічний образ жінки у «Лісовій пісні» Лесі Українки був поетично представлений студенткою факультету ветеринарної медицини Софією Ничипорук.

   З доповіддю «Сила думки як концепт реальності» виступив студент факультету ветеринарної медицини Андрій Коваль.

   Клименко Софія та Галина Ланова, студентки факультету ветеринарної медицини представили патріотичну та актуальну доповідь на тему «Ідентифікаційний пошук українців за концепцією Ж.-П.Сартра».

   Активність молодих представників різних галузей знань, які зустрілися на віртуальному дискусійному майданчику, цікаві теми, запропоновані доповідачами, критичний розум наших студентів та всебічна підтримка викладачів сприяли проведенню онлайн-семінару на високому науково-теоретичному рівні. Ми щиро вдячні всім учасникам, які завітали до нас, і бажаємо їм миру, здоров’я, щастя і подальших успіхів!

Тетяна Данилова,
доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації