РІШЕННЯ Міжнародної наукової конференції «Біоресурси планети та біобезпека навколишнього середовища: проблеми та перспективи», (НУБіП України)
РІШЕННЯ Міжнародної наукової конференції «Біоресурси планети та біобезпека навколишнього середовища: проблеми та перспективи», (НУБіП України)
13 листопада 2013 року
РІШЕННЯ
Міжнародної наукової конференції
«Біоресурси планети та біобезпека навколишнього середовища: проблеми та перспективи», (НУБіП України)
присвяченої 115-річчю НУБІП України та 15-річчю GCHERA
Україна, м. Київ
4-7 листопада 2013 р.
Необхідність якнайшвидшого подолання гострої ресурсо-екологічної кризи, всебічне оздоровлення навколишнього середовища, усунення причин екологічних катастроф, екологічна стабілізація навколишнього природного середовища та енергетичне забезпечення життєдіяльності людини потребують кардинального вдосконалення природокористування, економного витрачання природних ресурсів в усіх галузях і сферах виробництва. Вирішенню цих різновекторних проблем, включаючи необхідність підвищення ролі вищої освіти і науки, сприяло зібрання міжнародної та вітчизняної наукової спільноти на Міжнародній науковій конференції «Біоресурси планети та біобезпека навколишнього середовища: проблеми та перспективи», присвяченій 115-річчю НУБІП України та 15-річчю GCHERA, яка пройшла в м. Київ (Україна) 4-7 листопада 2013 р. Вона була організована на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України за підтримки Кабінету Міністрів України, Глобальної Конфедерації Асоціацій вищої освіти в галузі сільськогосподарських наук і наук про життя (GCHERA), Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО ООН), Університету науки і технологій штату Айова (США), Університету ім. Гумбольдта в Берліні (Німеччина) та інших установ і організацій.
Сучасний антропогенний вплив на природне навколишнє середовище викликає глобальні зміни, саме тому жодний з видів діяльності людства не можна розглядати як окремий процес без встановлення багатосторонніх зв’язків, причин і наслідків зазначених впливів. ХХІ століття стало критичним періодом для людей за кількістю уже добре відомих різноманітних природних і антропогенних катаклізмів. До них додався ще один глобальний катаклізм – ацидоз природи – глобальне «закислення» навколишнього природного середовища, що зумовлює невтішні для людства наслідки.
У конференції взяли участь понад 500 вчених, у т.ч. науковці з 25 країн світу, а саме: США, Франції, Бельгії, Австрії, Німеччини, Канади, Італії, Швеції, Польщі, Болгарії, Грузії, Угорщини, Росії, Білорусі, Чеської Республіки, Словацької Республіки, Республіки Казахстан, Азербайджанської Республіки, Вірменії, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Туреччини, Узбекистану, України.
У рамках конференції були проведені пленарні та секційні засідання, стендові презентації, воркшоп ФАО ООН з питань якості і безпеки харчової і сільськогосподарської продукції. Були заслухані майже 400 тематичних та 100 постерних доповідей по секціях.
Учасники конференції визначили, що вирішення глобальних проблем раціонального використання біоресурсів та забезпечення сталого розвитку навколишнього середовища потребують:
- розширення наукових досліджень та активізації співпраці з провідними міжнародними науковими і фінансовими установами щодо забезпечення покращення якості води для пиття та для сільськогосподарського виробництва, а також якості і безпеки харчових продуктів та об’єктів довкілля згідно з міжнародними стандартами, нормативами СОТ і ВООЗ;
- розробки та запровадження міжнародних проектів стосовно зменшення викидів небезпечних відходів виробничої сфери, в т.ч. антропогенних мінеральних і органічних кислот та їх ангідридів у навколишнє середовище;
- запровадження системи заходів, спрямованих на адаптацію до наслідків глобальних змін клімату та освоєння нової економічної концепції «біосоціальної економіки», що дозволить задовольнити зростаючі потреби населення і захистити довкілля;
- створення надійної системи контролю здоров’я людей, тварин у зв’язку зі змінами клімату у світі, порушеннями в екобіосистемах тощо;
- створення та оснащення на базі НУБіП України сучасного Міжнародного радіоекологічного полігону на радіоактивно забрудненій після Чорнобильської катастрофи території для проведення довготривалих експериментальних досліджень, параметризації моделей і розробки принципово нових контрзаходів з метою радіаційного захисту людства і навколишнього середовища;
- розробки та освоєння нових методик реабілітації радіоактивно забруднених земель та наукового обґрунтування заходів щодо поетапного очищення та повернення радіаційнобезпечних площ у господарське використання;
- створення на базі НУБіП Ураїни (Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК) Міжнародного тренінгового центру під егідою ФАО ООН для країн Східної Європи і Центральної Азії з питань підготовки і перепідготовки фахівців-аналітиків та управління якістю і безпекою сільськогосподарської і харчової продукції та об’єктів довкілля;
- розробки перспективних технологій узагальнення результатів наукових досліджень в області моніторингу якості і безпеки агросфери і водних ресурсів на основі використання геопросторової інформації тощо;
- запровадження систем поновлюваної енергетики на базі створення SmartGrid технологій та вирішення проблем європейської стандартизації і сертифікації електроенергії в Україні;
- підвищення ефективності використання генетично цінних видів рослин і порід сільськогосподарських тварин;
- модернізації технологій функціонування тваринницьких ферм та використання їх відходів з урахуванням міжнародних природоохоронних стандартів;
- ефективного і раціонального використання наявного наукового потенціалу, матеріально-технічної бази університетів для комерціалізації результатів наукових досліджень шляхом участі у реалізації інноваційних проектів через наукові парки;
- сприяння розвитку міжнародного наукового електронного журналу «Біоресурси планети та якість життя» з метою покращання обміну досвідом з питань збереження природних екосистем, раціонального використання енергоресурсів, забезпечення якості біоресурсів та безпеки життя;
- залучення до роботи в системі Глобальної Конфедерації Асоціацій установ вищої освіти і досліджень молодих вчених та студентів, у т. ч. включення до складу виконавчої ради GCHERA їх представників (пропозиція секції молодих вчених та студентів конференції – керівник секції, голова Студентської організації НУБіП України О. Кухар);
- розширення міжнародної академічної мобільності студентів, науково-педагогічних/наукових працівників, забезпечення їх соціальних гарантій;
- активізація міжнародного співробітництва у проведенні наукових досліджень, запровадженні сучасних навчальних планів і програм підготовки фахівців, у т.ч. за проектами подвійних дипломів;
- запровадження екобезпечних навчальних програм щодо забезпечення практичної підготовки студентів та перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців в центрах найсучасніших аграрних технологій і техніки.
