Семінар-нарада із завідувачами кафедр: практично і по суті про старт навчального семестру, якість освіти та організацію акредитації
Остання декада січня 2021 року в освітньому процесі України запам’ятається тим, що випускники старшої школи нарешті пішли на очне навчання (а це забезпечить якість знань наших потенційних абітурієнтів), і початком другого начального семестру у вищих навчальних закладах – із реальним шансом для студентів навчатися теж в очній формі чи поєднувати її з дистанційною. Саме з цієї нагоди в університеті і пройшла нарада із завідувачами кафедр (їх у нас 103), яка зібрала біля 400 учасників. В тому числі в роботі семінару взяли участь заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко та заступник голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко.
Розпочинаючи програму дня, ректор університету Станіслав Ніколаєнко підкреслив, що саме кафедра – основна одиниця життєдіяльності університету, і саме від того, як вона працюватиме залежить успішне виконання покладених державою і суспільством на нас завдань. Також він зупинився на результатах опитування завідувачів кафедрами, які оцінювали власну дистанційну освітню діяльність, зазначили проблемні питання дистанційного навчання, висловили думку щодо інформаційно-технічного забезпечення та сформували численні пропозиції до ректорату. Усі вони узагальнені та у формі доручень взяті до виконання.
Заступник міністра Андрій Вітренко підняв актуальні питання освіти в Україні. Він зупинився на проблемах фінансування, недостатнього рівня автономії закладів вищої освіти і її використання, кадрового забезпечення, можливостях європейських програм мобільності, зменшенні числа потенційних абітурієнтів цьогоріч. І це на фоні того, що світовий ринок освітніх послуг – це ринок з інтенсивною конкурсною боротьбою. Тож необхідно активізуватися в плані популяризації вищої освіти України серед іноземних студентів.
Андрій Вітренко також говорив про перспективи запровадження кваліфікаційного іспиту за технологією ЗНО, посилення фінансової та управлінської автономії українських університетів, необхідність створення системи антикризового менеджменту, удосконалення системи конкурсного вступу до закладів вищої освіти з метою отримання біль якісного вступника. Вступна кампанія 2020, до речі, відзначилася рекордним вступом абітурієнтів з тимчасово окупованих територій – це високовмотивована молодь. Він також зупинився на створенні стандартів вищої освіти.
Скориставшись нагодою, питання, що їх турбують як керівників підрозділів, заступнику міністра задавали завідуючі кафедрами Андрій Білоус, Іван Ковальчук, директор Бобровицького фахового коледжу Ольга Гордієнко.
Перший проректор Ігор Ібатуллін окреслив завдання кафедр з провадження наукової діяльності у 2021 році і зазначив: незважаючи на те, що останні роки університет міцно займає лідируючі позиції у національних рейтингах і впевнено крокує вверх по сходинках світових. Проте нові вимоги, що виставляються до нашого колективу, сьогодні пов’язані з підвищенням цих позицій та підтвердженням статусу національного, дослідницького університету, проходженням державної атестації наукової діяльності за окремими напрямами.
Серед першочергових завдань для кафедр на 2021 рік із збільшення обсягів фінансування досліджень та проєктної активності він зупинився на забезпеченні підготовки колективами кафедр потужних міжкафедральних, міждисциплінарних наукових проєктів світового рівня, їх якості, формуванні перспективних для науки і практики напрямів і тематик наукових робіт, посилення зв’язків з бізнесом, розширення джерел залучення коштів на проведення наукових досліджень.
Завдання щодо підвищення публікаційної активності, що ставляться перед колективами кафедр та інших підрозділів університету, стосуються публікацій 3 статей від кафедри у виданнях, що входять до наукометричних баз Scopus або Web of Science та мають імпакт-фактор, необхідності дотримання принципів академічної доброчесності, підвищення цитованості наших університетських публікацій, активного просування наших наукових видань.
Також маємо активізувати патентну активність. І не лише активізувати, а й підвищити ефективність використання нашого великого патентного фонду – комерціалізації розробок.
Підготовка докторів філософії, докторів наук, кількість докторських програм є одними із основних ознак університетів дослідницького типу. Однак оцінка такого виду діяльності доповнюється показником ефективності підготовки здобувачів за успішністю захисту дисертацій.
Основний момент, на якому акцентував увагу Ігор Ібатуллін щодо захисту дисертацій докторів та кандидатів наук у 2021 році: 1 липня ц.р. втрачає чинність Порядок присудження наукових ступенів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567. Окрім цього, термін дії спеціалізованих вчених рад із правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук завершується 15 травня ц.р. Повідомлення спеціалізованих вчених рад про прийняття дисертацій до захисту та призначення офіційних опонентів будуть прийматися МОН України до 10 березня ц.р. У зв’язку з цим та з метою організації роботи спеціалізованих вчених рад дисертації та документи здобувачів наукових ступенів доктора та кандидата наук будуть прийматися до 15 лютого 2021 року.
У цьому році маємо ще одне надважливе завдання – це акредитація освітньо-наукових програм. Їх перша хвиля триватиме у травні-червні.
Тему акредитації освітньо-наукових програм у своєму виступі розвинув заступник голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Навчальний план аспірантури (ад’юнктури) повинен містити перелік та обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Освітньо-наукова програма та навчальний план аспірантури є основою для формування аспірантом індивідуального навчального плану та індивідуального плану наукової роботи. Даний план має містити перелік дисциплін вільного вибору аспіранта в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС. При цьому аспіранти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, і які дотичні до тематики дисертаційного дослідження, за погодженням зі своїм науковим керівником та керівником відповідного факультету чи підрозділу. Наукова складова освітньо-наукової програми оформляється у вигляді індивідуального плану наукової роботи аспіранта і є невід’ємною частиною навчального плану аспірантури.
Андрій Бутенко також зупинився на компетентностях, яких має набути аспірант відповідно до Національної рамки кваліфікацій: здобуття глибинних знань зі спеціальності, оволодіння відповідними загальнонауковими компетентностями, набуття універсальних навичок дослідника, розвиток мовних навичок. При цьому компетентності кожного рівня не є тотожними.
Проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша торкнувся заходів з організації освітнього процесу в другому семестрі 2020/2021 н.р. З 1 лютого 2021 року студенти усіх курсів приступають до навчання в дистанційному режимі. Очне навчання – для першокурсників та магістрів першого року навчання з 8 лютого по 27 березня, для студентів ІІ-IV курсів з 29 березня по 15 травня. Магістри-дослідники – з 15 лютого по 10 квітня. І все це за сприятливих санітарно-епідеміологічних умов, тож потрібно уважно слідкувати за повідомленнями на офіційному сайті університету. Де, до речі, вже розміщений розклад на ІІ семестр.
Також він представив результати 11 тижнів дистанційного навчання в першому семестрі, зимової екзаменаційної сесії та графік освітнього процесу у другому семестрі, визначив конкретні завдання деканам факультетів і директорам ННІ, завідувачам кафедр та їхнім науково-педагогічним працівникам.
Сергій Кваша торкнувся наповнення навчального порталу університету електронними навчальними курсами, заходів організації освітнього процесу в умовах карантину (серед проблем тут він назвав двосторонню – викладач-студент – відповідальність; перезавантаженість інформаційної системи та доступ до неї; неможливість забезпечити якісне практичне навчання). А також говорив про особливості дистанційної освіти, ким хочуть стати студенти з врахуванням реалій пандемії та представив топ 10 навичок майбутнього.
На ролі навчально-інформаційного порталу в забезпеченні освітнього процесу зосередився керівник центру дистанційних технологій навчання Максим Мокрієв. Мова йшла про поточний стан технічного забезпечення навчально-інформаційного порталу як основного місця дистанційного навчання студентів, можливі проблеми з доступом до нього та як їх уникати. Він підняв і питання подальшого технічного удосконалення та запропонував кроки по підвищенню ефективності і подальшого розвитку дистанційної освіти в НУБіП.
До обговорення долучилися завідувачі кафедр Сергій Рубан, Вячеслав Чуба, Світлана Амеліна, Віталій Луцяк, Світлана Кохан. У своїх виступах вони поділилися досвідом своїх колективів щодо організації навчання в дистанційному режимі.
Підбиваючи підсумки семінару-наради, ректор Станіслав Ніколаєнко озвучив ряд спільних завдань.
Враховуючи, що з 1 лютого розпочинаємо заняття онлайн, слід провести засідання кафедр, вчених рад, переглянути, скорегувати розклад занять, лекції – дистанційно, практичні, лабораторно-практичні заняття, семінари – очно.
Ректор звернув увагу на тривожні тенденції під час реєстрації пробного ЗНО – зареєструвалося лише 140 тисяч осіб, що набагато менше, ніж минулого року. Ситуація погіршується ще й тим, що випускники технікумів будуть вперше складати ЗНО, а всі вступники в магістратуру – ЄВІ! Тобто існує реальна загроза недобору магістрів. Отже, необхідно активно працювати із бакалаврами інших університетів, запрошувати найкращих.
Не виконане рішення ректорату щодо створення по одній групі на кожній спеціальності на підготовчому відділенні. Потребують уваги організація і стан університетської олімпіади, число учасників – на рівні ліцензійного обсягу, але не менше держзамовлення.
А тепер про сім завдань, що стоять перед колективом у переддень весняного навчального семестру. Перше – реалізація завдань, задекларованих у Програмі розвитку Університету «Голосіївська ініціатива-2025» на 2021 рік. Кожен відокремлений структурний підрозділ, кафедра, факультет, ННІ, коледж мусять мати свій конкретний план. Друге – рішучого оновлення вимагає оновлення цілей, методів та форм профорієнтаційної роботи, поширення по всій країні навчальних центрів ННІ та факультетів за прикладом Фастівського та Ірпінського ліцеїв. Третє – підтримка високого авторитету університету, факультету, інституту, кафедри, коледжу в суспільстві, громадському середовищі, робота із засобами масової інформації, в соцмережах, співпраця з владою, активна діяльність у профільному середовищі колективом кожного відокремленого підрозділу, факультету, ННІ, кафедри. Четверте – ефективне удосконалення методик дистанційного навчання, створення віртуальних лабораторій, відповідних умов для науково-педагогічних працівників і студентів, зміцнення матеріально-технічної бази, створення Айті агрохабу, лабораторії штучного інтелекту. П’яте – перебудова науково-дослідницької, інноваційної діяльності, посилення зв’язків із бізнесом, роботодавцями, спрямування дослідництва на вирішення конкретних проблем економіки країни, активізація діяльності кластерів, запровадження штучного інтелекту у виробництво. Шосте – підтримка і розвиток студентського самоуправління, оновлення навчально-виховного процесу, підвищення якості теоретичного навчання, перегляд змісту освітніх програм, позбавлення їх від застарілих знань, недопущення повторів і т. ін. Потрібно концентруватися на більш глибокому вивченні фундаментальних дисциплін, запровадженні нових форм лабораторно-практичних занять, використанні та поширенні досвіду проекту «Агрокебет». Слід активізувати співпрацю з навчально-дослідними господарствами, нашими коледжами та інститутами, перейти від простого до інноваційного, високотехнологічного господарювання з використанням інтелектуального потенціалу науково-педагогічних працівників і студентства. І, нарешті, сьоме – продовження курсу на соціальне благополуччя співробітників і студентів, поліпшення якості харчування і проживання, економія енергоресурсів, удосконалення умов оплати праці, оздоровлення співробітників, використання для цих цілей госпрозрахункової діяльності, виконання договірних тем і т.ін.
Валентин Обрамбальський
