Організація системи взаємодії «Вища освіта – ринок праці»

На кафедрі управління та освітніх технологій, в рамках засідання студентського наукового гуртка «Методологія та методика наукового дослідження» (керівник професор Журавська Н.С.), проводився круглий стіл із теми «Організація системи взаємодії «Вища освіта – ринок праці». У ньому взяли участь члени наукового гуртка та науково-педагогічні працівники кафедри.

У доповідях студентів розглядався зарубіжний досвід у сфері налагодження взаємодії між освітою та ринком праці, механізми регулювання цієї взаємодії на сучасному етапі державотворення з метою їх практичного застосування відповідно до реальних соціально-економічних умов в Україні. Була акцентована увага на співпраці гуманітарно-педагогічного факультету із зарубіжними закладами вищої освіти щодо отримання студентами подвійних дипломів.

Професор Журавська Н.С. зазначила: «Іллюзія, що вільний ринок є самодостатнім, давно минула. Історія підтверджує, що стихійність у розвитку залишає після себе все більше і більше провалів. Тому всі країни світу, незалежно від рівня соціально-економічного розвитку, так чи інакше намагаються втрутитися у перебіг ринкових процесів. Зокрема, у США та Японії державні органи є рівноправними соціальними партнерами разом із бізнесом та навчальним закладами стосовно забезпечення взаємодії освіти і ринку праці, оскільки функціонування саме цих сфер неодмінно має свої негативні соціальні наслідки, а якраз соціальні питання ринок не вирішує. Одним із найважливіших напрямів державного регулювання взаємодії освіти і ринку праці є проведення політики управління людськими ресурсами, випереджальне формування кадрового потенціалу, що забезпечить у майбутньому можливості для певної країни успішно конкурувати на світових ринках».

Дискусія серед студентів зав’язалась із приводу причин, які спонукали уряди високорозвинутих країн звернути увагу на проблему дисбалансу ринку праці і професійної освіти.

Студентами у доповідях були названі ряд причин: «тиск» роботодавців як основних споживачів кадрів, які ініціювали соціальний діалог стосовно якості професійної освіти і висунули особливі вимоги до випускників професійних освітніх навчальних закладів; необхідність підвищити конкурентоспроможність випускників на ринку праці ізабезпечити їх соціальну адаптацію засобами ефективної професіоналізації; створення основи для визнання професійних сертифікатів випускників у рамках формування міжнародних ринків праці.

Студенти у своїй доповідях вказали на ряд цікавих фактів із профорієнтаційної діяльності навчальних закладів Японії. Зокрема, що роботодавці позитивно сприймають той факт, що більшість молоді із середньою освітою не отримує жодного свідоцтва про присвоєння професійної кваліфікації - необхідні компетентності здобуваються на робочому місці. Серед студентів 2-3 курсів університетів рекрути підшукують майбутніх співробітників компанії, які мають відповідати стратегічним планам фірми. Роботодавці при наймі випускника, наприклад, вищого навчального закладу звертають увагу не стільки на те, що в даний момент людина знає та вміє робити або якими специфічними навичками володіє, а на його здатність до навчання, на його адаптаційні властивості. Щоб бути універсальним спеціалістом, кожних три роки фахівці в Японії змінюють посаду. Аперіодична зміна робочих місць упродовж трудової діяльності вважається найкращим способом підвищення кваліфікації кадрів. Безперервна освіта стає частиною трудового процесу, а в основу організації навчання ставитьсямотивація професійного зростання та розвитку особистості.

Керівник наукового гуртка проф. Журавська Н.С., підводячи підсумки бесіди, підкреслила, що основними напрямами діяльності держав з високорозвинутою економікою стосовно налагодження взаємодії освіти і ринку праці є: створення ефективної системи профорієнтації впродовж усього життя людини;  прогнозування потреб ринку праці у працівниках та моніторингу поточних потреб у фахівцях певної фахової спрямованості, що здійснюють спеціально визначені інституції;  запровадження спільної участі та відповідальності всіх зацікавлених суб'єктів взаємодії за досягнення результату; забезпечення ефективної системи підготовки та підвищення кадрів на виробництві.

Ніна Журавська,
професор кафедри управління та освітніх технологій, керівник наукового гуртка