Великі лісові пожежі в Україні, причини та наслідки - коментар Сергія Зібцева

Свій «перший випробувальний крок» зміни клімату зробили на планеті того року – горіла тайга Росії, потім – ліси Австралії, загинуло безліч тварин, і найважливіше у протидії глобальному потеплінню – рослини. Цього року масштабні пожежі сталися й в Україні.

Як усе починалося

Загалом, пожежі в екосистемах завирували ще у січні – горіли очерети у Херсонській області, у квітні – лісова пожежа у Житомирській. Загорання сталося у заплаві річки Уж. Це був перший етап вогняної навали. З 16 квітня пожежі, вже практично контрольовані, роздмухав великий вітер.

«16 квітня, коли були дуже сильні вітри, за статистикою, починаючи з другої години дня і до останнього повідомлення, яке надійшло о 21:30 виникла 21 велика пожежа по 9 лісгоспах Житомирської області у різних місцях, – зазначив начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства України Ігор Будзінський. – Я думаю, що це не випадково. За такий короткий проміжок часу – 21 загорання, що переросли у великі пожежі через цей потужний вітер, просто так, на мою думку, не могли статися».

Хай там як, але через сильний вітер та суху погоду вогонь перекинувся через річку Уж і пішов на лісовий масив. Найбільше постраждали від нього ДП «Овруцький СЛГ», «Народицький СЛГ», ДП «Словечанський ЛГ», ДП «Лугинський ЛГ», ДП «Білокоровицький ЛГ» та ДП «Малевський ЛГ». На допомогу в область Держліс­агентством було направлено спеціалістів із 10 областей, найбільше було із Волинської, Київської, Рівненської, Черкаської, Чернігівської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей.

Допомога не буває зайвою

До Народицького спецлісгоспу пожежа прорвалася із Овруцького СЛГ широкими язиками. Відеокамери п’яти спостережних веж допомогли вчасно виявити її, і чотири лісопожежні станції були приведені у «бойову готовність». Шість автомашин поїхали на гасіння.

«Вогонь із заплави наступав на ліс, полум’я таке велике, що через річку Уж – завширшки метрів 50–60 – перелітали клуби вогню на іншу сторону, падали і горіло далі, – згадує директор ДП «Народицьке СЛГ» Василь Приходько. – Вітер був більше 20 метрів за секунду, а у нас є окремі квартали , де не ведеться господарство через високе радіаційне забруднення. Приміром, попередня пожежа спалахнула там, де впорядкування у лісі не проводилося 34 роки! То ж, не важко уявити, які благодатні умови були для вогню».

Для організації робіт із ліквідації наслідків лісових пожеж у Житомирській області, від підприємств Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства було направлено 52 чоловіки особового складу, два пожежних автомобілі та три лісопожежних модулі, а також 53 ранцевих вогнегасники.

«Ми приїхали 18 квітня, у суботу, о сьомій годині ранку, – згадує завідувач сектору охорони та захисту лісу Київського десанту Сергій Дмитрук. – Нас зустріли біля села Радча, провели у ліси, де була найбільш критична ситуація, у лісництві ми склали план дій, розділилися на три бригади і поїхали на пожежі».

Техніки вистачало. Якби не вистачало, то не загасили б. Та й допомога від киян далася взнаки.

«У таких погодних умовах ніхто не візьме відповідальність, щоб сказати, що достатньо сил та засобів, – зізнається Василь Приходько. – Тому що не було взимку жодного снігу, а навесні два місяці не було дощу. І такі вітри. То що можна говорити. Допомога ж від населення у нас яка – при площі лісгоспу 65 тис. га тут проживає 9,5 тисячі людей, з них половина діти, половина пенсіонери. Основні проблеми – була дуже висока температура і сильний шквальний поривчастий вітер, якщо за кілька годин пожежа пройшла відстань у 20 кілометрів по лісу!»

Разом із лісівниками-вогнеборцями пліч-о-пліч воювали зі стихією й ДСНСники. Проте одна справа, коли з вогнем бореться фахівець, який гасить і машину, і багатоповерхівку, і знає як підійти до вирішення проблем під час техногенної катастрофи, інша – коли людина з цим вогнем зустрічається кожного разу на своєму робочому місці. Та й запасу води у пожежних автомашинах на довгий час при інтенсивній пожежі не вистачить. Ускладнювало ситуацію те, що через посушливу погоду водойми пересохли і за водою доводилося їздити кілометрів за десять.

Причини пожеж

Загалом, на останній день квітня за три тижні Україна втратила від вогню близько 100 тис. га екосистем! У зоні відчуження біля Чорнобиля згоріло до 70 тис. га рослинності. Найбільше постраждало лісів: у Житомирській області – 31 тис. га (410 пожеж) загашено, у стані локалізації – близько 7 тис. га, з них втрачено 500 га Поліського заповідника; у Чернігівській області – 141 га (41 пожежа); у Луганській області – 117 га (67 пожеж); у Закарпатті – 100 га (63 пожежі); у Рівненській – 108 га (59 пожеж). Це – найбільші втрати. Причини більшості пожеж – підпали стерні та трав’яних відходів горе-господарниками, є й умисні підпали. Кілька осіб було затримано. Всі протоколи за фактами пожеж, які сталися в лісових масивах, направлено до правоохоронних органів.

«Це ще не кінець пожежам, – наголосив професор кафедри лісівництва, керівник Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж НУБіП Сергій Зібцев. – Кліматичні зміни – суворий виклик. У нас вперше за 20 років дві зими без снігу. Сніговий покрив зійшов ще у лютому 2019 року, тобто небезпечний період триває з лютого минулого року! Тож, зміни клімату – чинник, який, безумовно, вплинув на площу цих пожеж. Але, найзгубніше, – планове очищення городів та полів від торішньої рослинності. Та неготовність до таких складних ситуацій».

Таке собі негласне випробовування стихією готовності людини до того, що власне ця ж людина і породила. І людина виявилася неспроможною протистояти цьому. У даному випадку – Україна, а більш локально – Житомирщина. І цьому є ряд причин, не тільки залежних від лісівників, які мають сумнів, що вогонь виник від самозагорання, від скупчення сонячних променів у склі від пляшок, кинутих у лісі.

Заради експерименту, автор цієї публікації власноручно впродовж пів години пробував підпалити у приміському лісі різні лісові рештки від лупи – марна справа. Звідси висновок: ймовірніше, вогонь, який перетворюється на пожежу – результат людської діяльності, недбалого ставлення до природи, а можливо, і диверсійних дій, про що були зроблені відповідні заяви і проведені відповідні заходи.

Погляд на пожежі збоку

На допомогу житомирським лісівникам у протистоянні з вогнем прибули і вінницькі колеги. Задля справедливості треба зазначити, що в області взагалі не сталося лісових пожеж. В екосистемах – на полях, на узбіччях, на очеретах біля водоймищ – так, згоріло трохи більше 400 га, але не на землях лісового державного фонду. І це не лише тому, що вчасно реагують, гасять підпали рослинності. В 11 лісгоспах Вінницької області велика розкиданість лісу, немає таких великих масивів.

«40 чоловік із 8 лісгоспів поїхали на гасіння до Житомирщини, але наші навички та умови – різні, до того ж, у нас 3-й клас пожежної небезпеки, – розповідає учасник гасіння інженер з охорони та захисту лісу ДП «Вінницький лісгосп» Валерій Лавренюк. – Якщо по карті подивитися, то ліси Житомирщини дуже суміжні між собою. Ми гасили вогонь біля селища Ясенець. Лише якийсь струмочок чи населений пункт розділяє. До того ж рівнинна болотиста місцевість, що ускладнює проводити протипожежні заходи. І масово хвойне насадження, яке легко горить. У нас, на Вінниччині, листяні ліси і можлива переважно низова пожежа, а не верхова».

Ще одна біда Житомирщини – колишні луки та болота під паями та орними землями. Ці землі нібито й мають хазяїв, але не обробляються. Тому виникають великі трав’яні масиви, які ці «господарники» щоб, нібито навести порядок, підпалюють. Вінничан здивувало те, що ще на під’їзді до осередків пожеж усі узбіччя доріг були випалені, чого на Вінниччині рідко де можна побачити.

«Наступна проблема Житомирщини – товста, до 30 сантиметрів, лісова підстилка, – продовжує ділитися враженнями Валерій Лавренюк. – У нас хвоя та листя вкриває землю лише на пару сантиметрів. І якщо люди, які звикли палити стерню, підпалюють, вогонь доходить до такої підстилки і, якщо сам не згасне, то його легко загасити навіть лопатами чи забити гіллям. А у житомирян – товстий шар, який накопичувався десятиліттями. До того ж, вони звикли, що ліс старий, зволожений, ця подушка мокра і не горить. А коли більше року суттєвих опадів немає, та ще й спека, все висохло і утворився товстий вогненебезпечний торф’яник. Хлопці спеціально на відео знімали, кажуть, копайте, щоб показати як цю підстилку розірвати! То ж, поки її не розірвеш чи до піску, або чогось мокрого, вона буде тліти, вогонь перекидатиметься далі».

Вдень гасити було небезпечно, бо вітер був поривчастий і від вогню можна було загинути разом із автомашиною. Низова пожежа від поривів розгорається, потім перекидається на стовбури дерев і доходить до верхівок лісових культур. Через те, що переважають старі ліси, верхів’я спалахує швидко. А від верхової пожежі вже не втечеш. Технікою робили розриви, аби зупинити вогонь. Через болотисту місцевість автомашина часто провалювалася і її доводилося витягати. А іноді й докопувати за технікою, яка робила протипожежні мінсмуги, які не могли зняти весь шар товстої сухої підстилки. Недостатня кількість та глибина таких смуг зробили уразливішим ліс.

«У нашому лісгоспі 24,5 тис. га лісу, ми проводимо облаштування тільки 40 кілометрів нових мінеральних смуг, – розповідає Валерій Лавренюк. – До 200 км – догляд за мінсмугами, переважно де культури, молодняки, більш заросла трав’янистою рослинністю. Особливо біля населених пунктів, полів, де можуть теж провести випалювання стерні чи кинути сірника. Але гіркий досвід житомирський показав, що вони не були готові до таких масштабів пожеж. Звичайно, лісистість у них там велика, доріг трохи менше, ніж у нас, де на 5–10 га є дорога. Ліс рівномірно висаджується й ріжеться. Умови трошки інші».

Уроки пожеж

Великі пожежі в Україні (більше 10 тис. га) траплялися й раніше з 2007 року. Проте, загибель людей, знищення населених пунктів свідчать про те, що Україну більше не можна відносити до країн з низькою пожежною небезпекою та пожежами незначної площі й інтенсивності. Внаслідок безвідповідальної політики влади до лісової галузі останніми роками, відсутності уваги до проблем лісової охорони, її належного забезпечення та фінансування, ми отримали величезні втрати як екологічні, так і ресурсні.

Ліквідовані або перебувають на ліквідації ключові галузеві лісопожежні установи: ДП «УкрДіпроліс», що розробляв проєкти протипожежного облаштування, Українська державна база авіаційної охорони лісів, яка забезпечувала оперативне інформування лісогосподарських підприємств щодо рівня пожежної небезпеки погоди, централізована система авіаційного патрулювання лісів тощо. Натомість не запропоновано та не реалізовано жодного нового та сучаснішого підходу для лісогосподарських підприємств. На додаток, з 2016 року припинено державне фінансування охорони лісів від пожеж, що призвело до втрати, в першу чергу, у південно-східних областях, кваліфікованих кадрів.

З 2010 року зміни клімату все більше загострювали проблему пожеж у лісах країни, але адаптації системи охорони їх до нових умов не відбулося. Замість цього застосовувався так званий реактивний менеджмент. Тобто запізніла одноразова реакція та мобілізація людей і техніки на чергову велику пожежу без системних змін і так до наступної пожежі.

Зважаючи на це, Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (REEFMC) звернувся до Президента України, Прем’єр-міністра, керівників ЦОВВ та місцевих органів влади, підприємств та організацій, громадян, земле- та лісокористувачів щодо надзвичайної ситуації з лісовими пожежами в країні та рекомендації щодо дій лісової охорони із запобігання та гасіння лісових пожеж у період надзвичайної пожежної небезпеки 2020 року. Звернення зумовлено формуванням в Україні у 2020 році якісно нового типу надзвичайної пожежної небезпеки, що призвело до найбільших в історії України площ пожеж у зоні відчуження та довкола. У ньому докладно та доказово розписано всі необхідні кроки, які потрібно зробити кожній зі структур органів влади та відомствам для переходу на якісно новий рівень захисту лісових масивів та екосистем країни від вогню.

У свою чергу, зважаючи на масштабні пожежі, які вже сталися, Громадська рада при Держлісагентстві України направила відкрите звернення до засобів масової інформації, експертів, народних депутатів України, представників органів влади, у якому закликала об’єктивно висвітлювати роботи з ліквідації лісових пожеж; оперувати лише перевіреними даними та фактами; уникати у новинах та публікаціях припущень, які можуть ввести в оману громадськість; звертатися за коментарями до фахівців лісової галузі та надзвичайних ситуацій.

На останок такий факт. Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського визначили, що за останні 30 років Київ нібито перемістився на 400 км південніше. Отже, впродовж цього року фахівці обсерваторії визначатимуть нові кліматичні норми по температурі повітря та опадах. Це ще раз підтверджує значні темпи росту температури повітря за останні 30 років, відповідно зміни кліматичного поясу в Україні. А отже, влада має оперативно, адекватно і фахово реагувати на нові виклики стихії. Інакше лісова нива може згоріти до збирання урожаю.