Гуртківці кафедри лісівництва (гурток "Лісознавство та практичне лісівництво") і кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій (гурток «Kyiv Forestry Students Association») провели спільне онлайн засідання. Перед гуртківцями виступила Катерина Федина – випускниця ННІ лісового і садово-паркового господарства, стипендіат міжнародного програми лісової служби США – і поділилася враженням й здобутками від стажування у Орегонському державному університеті та планами на майбутнє, а також надала ряд корисних порад для фахового розвитку студентів лісового господарства, особливо тих, хто бачить своє майбутнє в науці. У процесі неймовірно насиченої бесіди зовсім забули зафіксувати цю подію, однак виправляємо помилки і ділимося враженнями від наступного засідання гуртка, присвяченого пожежам Чорнобильської зони відчуження.
Гуртківці мали змогу поспілкуватися із експертом – Василем Гуменюком, співробітником Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, доцентом кафедри лісівництва НУБіП України, керівником гуртка "Лісознавство та практичне лісівництво". Василь Володимирович фахово прокоментував Пресс реліз Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж щодо пожеж біля Чорнобильської зони відчуження 29 березня 2020 - 16 квітня 2020 р., який можна знайти на сайті центру у вільному доступі. Під час доповіді було проаналізовано етапи поширення пожежі на основі супутникових знімків – виникнення у природному заповіднику «Древлянський» та її рух по заплаві до зони відчуження. Студенти мали нагоду висловити свої думки щодо можливих варіантів дій на кожному із етапів. Також мова йшла про застосування статистичних даних катастрофічної пожежі у зоні відчуження 2015 року і вагомий доробок Центру – Карту показника вірогідності розвитку пожежі.
У ході дискусії звернули увагу й на інші аспекти ситуації, що склалася, зокрема, кожен міг відмітити очевидні наслідки змін клімату не на користь лісових екосистем і необхідність бути готовим як спеціалістам адаптуватись до сучасних вимог і завчасно реагувати на природно-кліматичні передумови виникнення пожежонебезпечної ситуації. Також досить часто пожежі розпочинаються не у лісових масивах, але вітром поширюються всередину лісового фонду, де вже повинна блискавично реагувати лісопожежна служба. За даними знімків пожежа охопила понад 25 тис. га територій, але суму збитків ще рано рахувати, адже не дивлячись на дощі, залишаються осередки тління – торф, накопичена лісова підстилка, пеньки, що роздуваються вітром.
Одне із запитань стосувалося екології пожеж та позитивного їх впливу на лісові екосистеми і біорізноманіття, на що експерт надав цікаві факти, що дійсно пожежі можуть сприяти зміні сосни березою, осикою чи вільхою, збереженню і відновленню навіть червонокнижних видів, однак цьому сприяють лише низові, не статичні пожежі із висотою полум’я до 1 м, що не несуть значної шкоди у насадженням. Однак пожежі у молодняках і верхові пожежі потребують десятки років для відновлення екосистем, тож варто вжити усіх необхідних заходів щодо їх попередження:
- аналізувати досвід попередніх років і бути готовим для масштабних пожеж;
- розвивати належне технічне забезпечення – системи відеоспостереження, протипожежна інфраструктура, відповідне транспортне забезпечення, екіпірування;
- теоретична і практична підготовка фахівців і вогнеборців щодо поведінки пожежі, факторів зміни параметрів, сезонність їх виникнення, тренуватися і відпрацьовувати сценаріїв гасіння пожеж;
- рубка захаращеності, створення протипожежних розривів і мінералізованих смуг;
- просвітницька робота і підвищення свідомості суспільства.
Вдячні Василю Гуменюку за цікаву доповідь та фахові коментарі на різнопланові питання учасників засідання гуртка, а також запрошуємо усіх охочих приєднуватися до наступних засідань, що будуть присвячені особливостям ведення лісового господарства у різних країнах світу.
____________________________________________________________________________________________________________
