Наукова школа

НАУКОВА ШКОЛА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ ТВАРИН

    Наукова школа експериментальної патології тварин заснована у 1993 році як одна із гілок наукової школи професора Баженова С.В., основним науковим напрямком якої було вивчення токсикології небілкових сполук азоту і яку очолює нині професор Хмельницький Г.О.

    Подальше вивчення токсичності небілкових сполук азоту в тваринному організмі виявило велику роль окремих із них у виникненні і розвитку типових загально патологічних процесів в тваринному організмі (запалення, пухлини, гіпоксія, реактивність тощо).

    Засновник школи експериментальної патології тварин – Мазуркевич Анатолій Йосипович, доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент НААН України, Заслужений діяч науки і техніки України. Відзначений почесними нагородами: лауреат Міжнародної премії “Дружба”, Подяка Кабінету Міністрів України, Почесна Грамота Міністерства агрополітики України, медаль “1500-річчя Києва”. В рейтингу “Символ професійності” у 2005 р. відзначений в номінації “За вклад в науку” та «Внесок в підготовку фахівців ветеринарної медицини» (2010), відзнакою Американського біографічного Інституту «Золота медаль для України» (2009).

    Діяльність проф. Мазуркевича А.Й. в науці розпочалась з 1968 р., коли він став аспірантом тодішньої Української сільськогосподарської академії під керівництвом проф. Баженова С.В. Дослідження, проведені ним в період з 1972 по 1993 рр., а також в подальшому його учнями – Даніловим В.Б., Карповським В.І., Солоніним П.К., Голопурою С.І., Малюком М.О. та іншими, були спрямовані на вивчення змін в організмі жуйних, які виникають під впливом продуктів трансформації сечовини та нітратів за фізіологічних умов та в умовах гострої і хронічної нітратної інтоксикації організму. 

    Використання комплексного підходу в дослідженнях на тваринах із застосуванням методів ізольованих органів, ангіостомії, фістульного, біопсії, а також сучасних методів лабораторних аналізів дали можливість підтвердити наявність в організмі жуйних молекулярних механізмів поетапного перетворення малотоксичного нітрату через проміжні сполуки до окису азоту (NO2, NO, N2O, NН, NН2), а також зажиттєві зміни в окремих органах цілісного організму, зокрема в шлунково-кишковому каналі, печінці, серцево-легеневому апараті, нирках, молочній залозі в умовах навантаження організму надлишком сечовини або нітратів.  

     Наукова новизна проведених експериментальних досліджень полягає у виявленні рівня реакції окремих органів та систем тваринного організму у відповідь на ушкодження. 

    Одержані нові дані стосуються розподілу нітратів i нітритів та їх трансформації в тканинах організму за умов надходження в організм цих сполук в підвищених кількостях. Доведено, що процеси взаємоперетворення нітратів в аміак, які відбуваються в організмі за фізіологічних умов, значно посилюються за нітратного отруєння з утворенням проміжних сполук, серед є й особливо небезпечні. Встановлена участь тканин печінки, легень, нирок i серця в регуляції рівня вказаних речовин в крові за фізіологічних умов і при отруєні; одержані прямі докази участі тканин різних органів у знешкодженні надлишку нітратів i нітритів, що надходять до неї; причому, швидкість знешкодження нітратів i нітритів в анаеробних та аеробних умовах суттєво відрізняється в залежності від виду тканини. Вперше доказано, що метгемоглобіноутворення максимально протікає в капілярах стінки травного апарату в результаті взаємодії нітритів і гемоглобіну; воно є одночасно своєрідним захистом тканин від шкідливого впливу надлишку нітриту, знижуючи його концентрацію і, як наслідок, зниження рівня активних форм кисню та гiдроперекисiв; вперше встановлено активну участь мiкросомального апарату клітин печінки великої рогатої худоби в знешкодженні нітриту, виявлена висока активність перекисного окислення та активізація ним розвитку патологічних явищ; встановлений характер зміни активності основних гормонів; вперше відмічені суттєві порушення електронномiкроскопiчної будови гепатоцитів в умовах хронічного отруєння нітритами. Розроблені нові високоефективні препарати (нітритопротектора) для профілактики нітратних отруєнь.  

    Подальша наукова діяльність школи проф. А.Й.Мазуркевича спрямована на вивчення глибинних механізмів неспецифічної та імунологічної реактивності тварин з різними типами вищої нервової діяльності під впливом фізичних, хімічних та біологічних чинників; на вивчення біологічних властивостей стовбурових клітин з метою застосування їх в клітинній терапії. 

   А.Й.Мазуркевич - автор або співавтор більше 300 друкованих праць, тому числі 17 підручників, навчальних посібників та монографій Державного стандарту вищої освіти з напряму „Ветеринарна медицина”, ряду рекомендацій науково-методичного та науково-практичного змісту. Має 10 патентів та авторських свідоцтв, являється співавтором 3 нових лікарських препаратів, зареєстрованих в Україні.
Підготовив 5 докторів наук: Сорока Н. М. (2004) – завідувачка кафедри в НУБіП України, Замазій М.Д. (2004) – завідувачка кафедри в Сумському НАУ, Ніщеменко М. П. (2005) – завідувач кафедри в Білоцерківському НАУ, Чумаченко В. В. (2007) – завідувач відділом в ДНДКІ біотехнології штамів мікроорганізмів МінАП України, Карповський В.І. (2010) – завідувач кафедри в НУБіП України, а також 10 кандидатів ветеринарних наук: Чмель А. Л. (1990), Данілов В. Б.(1993), Сорока Н. М. (1994), Солонін П. К. (2000), Розстальний А. В. (2001), Голопура С. І. (2002), Малюк М. О.(2003), Василик Н. С. (2004), Грищук А. В. (2006), Журенко О. В. (2007), Ковпак В.В.(2010), Харкевич Ю.О. (2012).