КРУГЛИЙ СТІЛ «СИЛА МОВЛЕНОГО СЛОВА…» (до Міжнародного дня рідної мови)

21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Цей день, або Міжнародний день материнської мови (англ. International Mother Language Day), святкують в Україні щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.

Історія свята має трагічний початок. У Східному Пакистані, Бангладеші, 21 лютого 1952 року пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, що виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної бенгальської мови. Саме тому щороку Бангладеш відзначає День полеглих за рідну мову. За пропозицією цієї країни у 2000 р. ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

З ініціативи доктора філологічних наук, професора, декана гуманітарно-педагогічного факультету Василя Шинкарука кафедра журналістики та мовної комунікації провела Міжнародний день рідної мови у стінах НУБіП України. Цей день став щорічним мовним святом, однак формат його проведення постійно оновлюється.

Цьогоріч – це круглий стіл «Сила мовленого слова…». Учасниками заходу стали студенти перших-третіх курсів спеціальності «Журналістика» та «Філологія».

З вітальним словом до присутніх звернувся декан гуманітарно-педагогічного факультету, професор Василь Шинкарук.

Проникливо, з почуттям глибокого розуміння прочитала «Молитву до мови» Катерини Мотрич студентка Людмила Смик. У доповідях студенти подали історичний зріз розвитку української мови з найдавніших часів до сьогодення. Інформативно та структурно впорядкованими були доповіді студенток першого курсу спеціальності «Журналістика»: «Найдавніші писемні джерела періоду Київської Русі», доповідач Вероніка Бердник; «Правописні системи 18-19 століть», доповідач Аліна Шульгіна; «Сила слова в поезії Ліни Костенко»; доповідач Тетяна Янча. Гостро актуальними можна визнати доповіді на такі теми: «Українська мова в добу Постишева в Україні», доповідач Байрам Оруджов; «Український правопис 2019», доповідач Яна Вальчук. Своє прочитання класиків української літератури – через аудіокниги – запропонувала у доповіді «Леся Українка очима сьогоднішнього читача» Віталіна Канцеляренко.

Рідна мова для кожного з нас – важливий елемент культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь, дозволяє передавати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат тисячолітньої еволюції кожного етносу.

Друга частина круглого столу базована на різнотематичних доповідях, що насамперед охоплюють певні професійні зацікавлення студентів. Варто виділити доповіді, теми яких стали логічним продовженням Всеукраїнської науково-практичної конференції «Соціокультурний простір України: історія та сьогодення», що відбулася напередодні, 20 лютого 2020 р. Це такі доповіді: «Максим Рильський – мистецтвознавець», доповідач Анастасія Гуд; «Життєствердна мудрість поезій Максима Рильського», доповідач Олена Борова; «Максим Рильський як теоретик перекладацької справи», доповідач Дар’я Бабак.

Теми, пов’язані з проблемами журналістики, закликали до обговорення, що продовжилися у форматі панельних дискусій. Чимало поставлених проблем не можуть бути вирішені через їхній розгляд на мовних заходах. Вони потребують вивчення й аналізу, що особливо під силу сучасній молоді.

Для студентів запропоновано анкетування щодо знання та спілкування і українською, й іноземними мовами.

Основною тезою круглого столу стало питання підтримки мовного і культурного різноманіття та багатомовності як у студентському середовищі, так і загалом в українському суспільстві.

Віталіна Канцеляренко,

Людмила Смик,

студентки 1 курсу спеціальності «Журналістика»