3 група І курсу відвідала музей «Київська фортеця

31 жовтня 2019 року

 

Київська фортеця - це багатовікова історія та унікальні споруди. Це люди, які її будували, які перебували тут протягом століть та які зберігають фортецю сьогодні для нас. Київська фортеця - це історія України, Польщі, Литви, Німеччини, Туреччини, Російської імперії та всієї Європи. Це - наша історія.

Київська фортеця є комплексом оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15-ти століть. До складу Київської фортеці входять Києво-Печерська лавра, територія національного музею історії України у Другій світовій війні, завод «Арсенал» і багато інших об'єктів: валів та оборонних мурів Києва.

Історія фортифікації Києва почалась наприкінці V — початку VI століття з городища на Старокиївській горі. Тоді воно було укріплене земляними валами, ровами та частоколами. Але зі здобуттям Києвом слави столиці Київської Русі створено велику систему укріплень міста. Кожна частина міста мала свою оборонну систему.

Наступний період розбудови оборонних споруд Києва визначається будівництвом Печерської цитаделі під проводом гетьмана Івана Мазепи за наказом Петра I. Спорудження відбувалося за системою французького інженера Вобана. Масштабні реконструкції проводяться за правління царя Миколи I, який затвердив план розширення фортеці. На початок 60-х років XIX століття вона складалася з таких частин: ядро — цитадель, два самостійні укріплення (Васильківське і Госпітальне), доповнені оборонними казармами й вежами.

Реконструкція передбачала залишити території поблизу фортеці лише для військових цілей, а мешканців цього району переселити. Цю ідею люди зустріли опором і було вирішено збудувати замість цього декілька укріплених фортів. Один з них був збудований на Лисій горі для захисту підступів до залізничного мосту. З часом фортецю починають використовувати як склад. Ще з XVII століття у фортеці утримували в'язнів.

У спорудах Київської фортеці, зокрема башті № 2 Васильківського укріплення (з травня 1863 р.) та капонірах 1 і 2 полігонів, а також Косому капонірі Госпітального укріплення (з літа 1864 р.), утримувалися польські й українські учасники визвольного повстання 1863 року. Розстріли керівників повстання на Правобережжі відбувалися, ймовірно, в цитаделі фортеці. Меморіальну дошку українською мовою на честь учасників повстання 1863 року, розстріляних у Київській Фортеці, на вході в Косий капонір розміщено в 1971 році. У 1997 році з ініціативи дирекції музею «Київська Фортеця» між обома дошками був вмурований хрест з чорного граніту. Зараз в потерні капоніру з ініціативи директора музею О. С. Новікової-Вигран розміщені також дошки з 811 прізвищами повстанців, а 2017 року відкрито оновлену експозицію.

Зараз «Київська фортеця» є музеєм і охороняється державою, але значна частина її споруд перебуває під загрозою руйнації. Цьому «сприяють» нові будівництва поблизу, а також те, що деякі приміщення зайняті виробництвами – наприклад, склад Київської взуттєвої фабрики (Васильківська брама).

Музей створений у 1927 році. Він – одна з найбільших у світі кам'яно-земляних фортець, яка збереглася до наших днів.

Величезні земляні укріплення, кам'яні башти й капоніри є об'єктами екскурсійного показу. Частина з них музеєфікована.

В експозиції музею представлена найбільша в Україні колекція військово-історичної мініатюри.

Наставник групи Наталія Друзь
Староста групи Софія Вітряк


Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook