Деякі аспекти з “Порядку раціонального використання протимікробних препаратів у ветеринарній медицині”
Важливою проблемою гуманної та ветеринарної медицини є подолання стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів (антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів), що не один раз обговорювалось на засіданнях Державної фармакологічної комісії ветеринарної медицини. Нині ця проблема набула державної ваги, а для її вирішення необхідна нормативно-правова база, зусилля фахівців ветеринарної та гуманної медицини, виробників лікарських засобів, виробників кормів, харчових продуктів, науковців ветеринарної медицини, тваринників, фермерів тощо.
Широке використання протимікробних препаратів у гуманній та ветеринарній медицині в останні роки прискорило виникнення і поширення стійких мікроорганізмів. План дій боротьби зі стійкістю мікроорганізмів до протимікробних препаратів (AMR) базується на цілісному підході, узгодженому з концепцією “Єдиного здоров’я”. Він передбачає участь усіх секторів і охоплює всі аспекти AMR. Основні цілі плану – посилити контроль AMR у гуманній та ветеринарній медицині, а також у харчовій сфері та забезпечити доступність і ефективність протимікробних агентів.
Відповідальне використання протимікробних препаратів як у гуманній, так і у ветеринарній медицині є одним із основних напрямів політики стосовно вирішення проблеми AMR.
Порядок раціонального використання протимікробних препаратів у ветеринарній медицині має відповідати (нормативно-правовій базі) національним правилам, а саме Закону України “Про ветеринарну медицину“. Зокрема необхідно використовувати протимікробні засоби, як зазначено у зареєстрованій Держпродспоживслужбою України інформації про продукт (коротка характеристика продукту (КХП), листівка-вкладка та етикетка).
Для ветеринарних лікарських засобів, які існують на ринку протягом багатьох років, може з’явитися нова інформація, яка вимагає внесення змін до реєстраційних документів і чинне законодавство дозволяє оновлювати інформацію про продукт (КХП, листівку, маркування). Це може включати, наприклад, зміни до рекомендованих доз, показань, інтервалів застосування та інших аспектів, що визначають ефективне та безпечне використання лікарського засобу.
Основні питання, які необхідно врахувати перед використанням протимікробних препаратів включають:
- Призначення та застосування протимікробних препаратів повинні бути обґрунтовані діагнозом відповідно до сучасного стану наукових знань.
- Призначення повинне ґрунтуватися на діагнозі, який базується на клінічному обстеженні тварини ветеринарним лікарем, який призначає препарат. Там, де це можливо, провести тест на мікробну чутливість для вибору протимікробного препарату.
- У разі необхідності слід уникати застосування ліків групі (стаду) тварин. Хворі тварини повинні бути відділені та оброблені індивідуально.
- Протимікробний препарат з вузьким спектром дії повинен бути першим вибором, якщо не проводиться попереднє тестування на чутливість. Використання протимікробних препаратів широкого спектру та комбінацій протимікробних препаратів потрібно уникати (за винятком фіксованої комбінації, що міститься у зареєстрованому лікарському засобі).
- Необхідно звести до мінімуму використання протимікробних препаратів, схильних до трансмісивної стійкості.
- Післяопераційне застосування протимікробних препаратів має бути мінімізоване за рахунок антисептичних засобів.
- Коли це можливо, слід надавати перевагу альтернативним стратегіям боротьби з хворобами (наприклад, вакцини, сироватки та ін.), порівняно з протимікробними засобами.
- Використовувати систему фармаконагляду для отримання інформації та зворотнього зв’язку щодо терапевтичних невдач для виявлення потенційних проблем стійкості мікроорганізмів у випадку використання існуючих, нових або альтернативних варіантів лікування.
Професор Духницький В.Б., доцент Бойко Г.В.