“Глобальні та регіональні проблеми інформатизації в суспільстві і природокористуванні 2019”

Секції «Моделі, методи та інформаційні технології в економіці» та «Інформаційно-комунікаційні технології та поширення знань» провели спільне засідання в аудиторії 232 к.15. Були заслухані наступні доповіді:

1.Інформаційні проблеми післякризової  макропруденційної політики (Доповідач : Сергій Силантьєв, к.т.н., доцент кафедри інформаційних систем);

2.Досягнення рівноваги на потенційному ринку землі України в умовах макроекономічної нестабільності (Доповідач: Віктор Андрющенко, старший викладач кафедри інформаційних систем);

3.Розвиток та перспективи виробництва озимої пшениці в Україні (Доповідач: Катерина Тужик, к.е.н., доцент кафедри економічної кібернетики);

4.Оцінка біоенергетичного потенціалу аграрного сектору економіки України (Доповідач: Андрій Скрипник, д.е.н., завідувач кафедри економічної кібернетики, професор).

Усі представлені доповіді мали прикладне спрямування. C. Силантьєв розглядав питання впливу світової кризи 2008-2009 років на використання прямих та похідних фінансових інструментів. Особливу увагу він звернув на відсутність прозорості у вирішенні питань фінансового регулювання в Україні.

У доповіді В. Андрющенко розглядались параметри потенційного ринку землі сільськогосподарського призначення, та обґрунтовувалася теза, що у випадку необмеженого продажу землі суб’єктам аграрного бізнесу буде реалізовано від 14 до 16 млн. га по ціні від 1,5 тис. євро за га до 1,8 тис. євро за га. 

У доповіді К. Тужик, за допомогою економетричного аналізу, розглядались можливі стратегії розвитку аграрного бізнесу на прикладі зростання урожайності озимої пшениці в Німеччині та США . Було показано, що не завжди зростання урожайності означає зростання прибутковості, однак побудувати адекватну модель виробничого процесу поки що неможливо внаслідок відсутності інформації.

У доповіді А. Скрипника розглядався біоенергетичний потенціал українського аграрного бізнесу, при цьому було показано, що обсягів енергетичної сировини до 2035 року буде достатньо для генерації такого ж обсягу електроенергії, що генерує ядерна енергетика Однак при цьому аграрний бізнес повинен інвестувати весь власний прибуток в обладнання для біоенергетики, що навряд чи можливо. Тому ставка на біоенергетику, як головну частину оновлюваної енергетики навряд чи є доцільною.

У цілому представлені доповіді мають потенціал для реалізації в якості законодавчих рішень державного регулювання економіки країни.

В ході конференції неодноразово обговорювалося питання відносно прийнятого 25.04 2019р. Верховною Радою України закону № 8449 про зелені аукціони, відповідно до якого за встановлення «домашніх» СЕС на землі не можна буде отримати «Зелений тариф». Практично всі учасники конференції підтримали точку зору, що цей крок суттєво гальмує виконання стратегічних положень Енергетичної стратегії 2035.

 Андрій Скрипник,

д.е.н., професор,

завідувач кафедри економічної кібернетики.