НА ПОЛТАВЩИНІ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ НАЛАГОДЖЕННЯ СПІВПРАЦІ МІЖ АГРАРІЯМИ ТА ПАСІЧНИКАМИ

26 лютого 2019, 17:26

 Конференція в Полтаві, 22 лютого 2019 року

    Питання збереження медоносних бджіл, як основного об’єкта агробіоценозів, піднімається серед інших глобальних проблем людства на міжнародному рівні всіма організаціями що мають причетність до охорони довкілля і його біорізноманіття та продовольчої світової кризи. Остання, на пряму пов’язана із бджолами, як запилювачами видів рослин що використовує людина у своєму харчуванні та легкій промисловості, а також на кормовиробництво для галузі тваринництва. Всім відомі проблеми отруєння та інші (захворювання, харчовий стрес), що є першопричинами зльотів медоносних бджіл, сьогодні є більш ніж актуальними і потребують нагального вирішення на всіх рівнях починаючи від пасічника і закінчуючи державним управлінням. Зразковим прикладом для кожного із нас може стати діяльність Громадської спілки «Обласне об’єднання «Полтавський пасічник», яка виступила ініціатором організації платформи для обговорення проблем бджільництва на рівні Полтавської області у вигляді науково-практичної конференції «Сучасне бджільництво Полтавщини».

    Організаційні відомості. Конференції відбулася у актовій залі Полтавської районної ради (м. Полтава, вул. Шевченка, 5), відвідати її могли всі бажаючі, про що йшлося у засобах масової інформації за два тижні до її початку. Реєстрація відбувалася в холі, зареєстровані учасники отримували роздаткові матеріали, частувалися кавою із смаколиками та займали місце в залі.

 

      До Оргкомітету Конференції увійшли: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Полтавська обласна державна адміністрація, Департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації, ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, Громадська спілка «Обласне об’єднання «Полтавський пасічник», Громадська спілка «Полтавське товариство сільського господарства», Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», ТОВ «Сингента». Партнерську підтримку здійснювали Пасічний кооператив «Правильні бджоли», спонсорську – Мережа магазинів «Світ рослин», медійну – періодичні видання «Село Полтавське», «Панорама», телеканал «ІРТ», YouTube-канал «Discovery для бджолярів» (пряма трансляція) та кореспондент Громадської ради при Полтавській обласній раді Микола Курков.

   У Конференції прийняло участь близько 200-от пасічників з Полтавщини, Тернопільщини Київщини, Луганщини, Харківщини; також були представники 12-ти агропідприємств Полтавського регіону. Активну участь взяли пасічні кооперативи – «Медовий край» (Кобеляки), «Карлівські медоноси» (Карлівка), «Правильні бджоли» (Полтава). Серед представників Полтавської обласної державної адміністрації – Сергій Олександрович Фролов, директор Департаменту агропромислового розвитку, Тетяна Петрівна Яцик, начальник відділу виробництва та маркетингу продукції тваринництва, харчової та переробної промисловості, Володимир Михайлович Ярошенко, депутат Полтавської обласної ради (фермер), а також представники 5-ти селищних рад.

  Зміст конференції. Серед запрошених доповідачів були представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, місцевих керівних органів, науковці та провідні фахівці в галузі бджільництва, представники різних громадських організацій.

      Верховод Лілія Георгіївна, начальник відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області виступила з доповіддю «Екологічно обґрунтоване застосування пестицидів в господарствах Полтавської області». Розкрила наступі питання: здійснення заходів щодо захисту рослин підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності в Полтавській області у 2018 році; пріоритетні напрямки та впровадження природоохоронних технологій захисту рослин; реєстрації пестицидів (у 2018 р. – 300 нових, загальна кількість – 2769 препаратів) та їх використання на Полтавщині (1030 назв пестицидів, або 37% від їх загальної кількості); державний нагляд (контроль) у сфері захисту рослин (з 293 планових перевірок, було виявлено, що 80% господарств використовують пестициди 2-3-го класу токсичності та 8% 1-го); використання фумігантів та інсектицидів. З її доповіді стало відомо, серед природоохоронних технологій захисту рослин на Полтавщині застосовують наступні – крайові та вибіркові хімобробки (36,0 тис. га), токсикація сходів (226,4 тис. га), малооб’ємне обприскування (72,4 тис. га), висіяно інкрустованого насіння (108,9 тис. га), вирощування с/г культур, без використання пестицидів на площі (33,5 тис. га), біологічний метод захисту рослин (256,1 тис. га). Серед культур, що були оброблені інсектицидами переважає цукровий буряк (84,0 тис. га), на другому місці – соняшник (38,5 тис. га).

     Лозовицький Олександр Сергійович, керівник експертної групи з питань євроінтеграції Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства аграрної політики та продовольства України доповідав з теми «Регулювання бджільництва сьогодення й майбутнє» в які він чітко визначив стан бджільництва на сьогодні (мед: 98,6% виробляється приватними господарствами, 76% купують країни ЄС, 49 406 т експортовано у 2018 р., 8 100 т квота на експорт без мита у 2019 р.); відобразив динаміку експорту українського меду за останні 10 років; назвав інформацію про загибель бджіл в Україні по областях за даними Держпродспоживслужби станом на 25.06.2018 р; перелічив уже здійснені заходи попередження отруєння бджіл та назвав заплановані; представив проекти нормативних правових актів які сприятимуть захисту бджіл та розвитку галузі в цілому. Кожен із перелічених пунктів був роз’яснений паном Лозовицьким.

Інформація про загибель бджіл в Україні (Лозовицький О.С.)

 

Заходи (завдання) щодо попередження отруєння бджіл та розвитку бджільництва від Мінагрополітики (Лозовицький О.С.)

 

Здійснені

Плануються або виконуються

Наказом Мінагрополітики від 30 липня 2015 року № 296 утворено робочу групу Мінагрополітики України з питань розвитку бджільництва. Разом з BRDO створено Зелену книгу галузі та розроблено концепцію її реформування

Направлено листа обласним державним адміністрація щодо обов’язкового інформування про застосування пестицидів і агрохімікатів

Рекомендовано використання електронної системи географічного позиціонування та оповіщення «ГРАНД ЕКСПЕРТ»

Розроблено методичні рекомендації для пасічників та аграріїв щодо їх взаємодії при розміщенні пасік та застосуванні ЗЗР

Надано доручення територіальним органам Держпродспоживслужби у випадках порушень законодавства у частині застосування засобів захисту рослин здійснювати лабораторні дослідження в регіональних лабораторіях ДПСС

На офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби розміщено інформацію про лабораторії Держпродспоживслужби які мають можливості  проведення досліджень зразків матеріалів (бджіл, ґрунту або рослин) для встановлення причин загибелі бджіл.

Посилити відповідальність за порушення законодавства при застосуванні засобів захисту рослин шляхом внесення змін до законодавчих актів України (статті 83, 83-1, 238-4 КУпАПу – збільшивши розміри штрафів);

Удосконалити нормативну  базу шляхом внесення змін до інструкцій,  порядків та інших документів;

Передбачити спрощену процедуру видачі ветеринарно-санітарних паспортів пасік та їх реєстрації (внесення змін до Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорту пасіки, (наказ Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 р. № 184/82);

Сприяти співпраці асоціацій, громадських об’єднань, спілок пасічників з територіальними  громадами та органами державної влади у проведенні роз’яснювальної роботи серед пасічників та сільськогосподарських виробників;

Включати до плану перевірок на 2019 рік, відповідно до чинного законодавства, суб’єктів господарювання в яких проводились позапланові заходи в тому числі із загибеллю бджіл

 

      Кравченко Раїса Іванівна, начальник управління безпечності якості продукції та ветеринарної медицини, ГУ Держпродспоживслужби у Полтавській області розкрила питання «Державний контроль в галузі бджільництва у Полтавській області». Де досить детально відповіла на питання: Якою нормативно-правовою і законодавчою базою може користуватися пасічник у разі виникнення проблем? На які хвороби бджіл діагностичні дослідження проводяться за кошти державного бюджету? Які переваги надає реєстрація пасіки? До речі останнє питання піднімали майже всі лектори Конференції.

      Юрій Сільвестрович Дронь, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та біології Чернівецького національного університету розповів про вплив бджіл на врожайність соняшника в ракурсі своєї доповіді «Економічні аспекти втрат бджолиних сімей в Україні після зимівлі 2017-2018 рр.». За його словами, загибель 1 б/с наносила збитки її власнику в сумі 7450 грн (вартість сім’ї 3000 грн та недоотриманої продукції 4450 грн). Загалом у 2018 році бджільницька галузь України втратила 282 500 бджолиних сімей, в грошовому еквіваленті це 2104625 тис. грн. За результатами дослідження колективу Чернівецького університету у ізольованих від комах посівах соняшника більше ніж у 2,2 рази збільшується кількість порожнього насіння та у 1,5 рази зменшується загальна вага насіння в кошику. А при запиленні соняшника бджолами вміст жирів у насінні зростає в середньому на 4,61%. На їх думку, у 2018 р. в Україні завдяки запиленню соняшника бджолами отримано 39024936 тис. грн. прибутку, зокрема 26133816 тис. грн. за рахунок підвищення врожаю та 12891120 тис. грн – збільшенню вмісту олії в насінні. За цього, підраховано, що загиблі протягом зимівлі 2017-2018 рр. 282 500 бджолиних сімей дали б змогу отримати лише на соняшнику додатково 1837424 тис.грн. прибутку для аграріїв. На цьому пан Юрій акцентував увагу фермерів, –  що не лише пасічники понесли збитки.

     Денис Костянтинович Солдатов, Віце-президент Спілки пасічників України розкрив нововведення з питання «Страхування у бджільництві». Спочатку він звернув увагу пасічників на причини отруєння бджіл, серед яких – відсутність інформації у бджоляра про місце, час та характер хімічної обробки; порушення інструкцій хімічної обробки; застосування пестицидів під час роботи бджіл на квітучих рослинах (денний час); використання небезпечних для бджіл препаратів; обробка ланів з квітучими бур’янами; при розпилені з літака у вітряну погоду (швидкість вітру більше 3 м/с), можливе занесення хмари хімікатів у зону льоту бджіл або розташування пасіки; непідготованість пасіки до ізоляції або невчасне відвезення бджіл в безпечне місце; недостатнє усвідомлення пасічником небезпеки пестицидів для бджіл та можливих наслідків отруєння під час зимівлі через залишки отрути у кормах. До основних заходів попередження отруєння пан Денис відносить: планування робіт з застосуванням хімічних речовин; повідомлення бджолярів (у радіусі 5–7 км) про проведення робіт за 3–5 діб (радіо, преса, sms та ін.); знайомство та співпраця бджолярів з агрономами та керівниками господарств; узгодження пасічниками підвезення та розташування пасік на медозбір з керівниками господарств та налагодження зв'язку із фахівцями з захисту рослин та агрономами; використання безпечних для бджіл препаратів; створення альтернативної медоносної бази на припасічних ділянках (фацелія, буркун, синяк та ін.) з метою відвернути бджіл від квітучих бур’янів на час обробки; дотримання правил зберігання та використання хімікатів. Доповідач розповів як правильно ізолювати бджіл та забезпечувати водою; розповів як діяти у разі їх отруєння. Далі його виступ стосувався питання страхування бджолиних сімей за спеціально розробленою програмою Спілки пасічників України. За цього бджіл можна страхувати не лише від отруєнь, а й від інших страхових випадків, наприклад, крадіжок вуликів з бджолами.

     Олег Вячеславович Ряжських, Віце-президент Громадської організації «Гранд Експерт», презентував програмне забезпечення в рамках доповіді «Міжнародний моніторинг процесу хімічної обробки рослин». Ресурс www.grand.expert безкоштовний і дозволяє пасічнику оперативно отримувати інформацію щодо обробки полів пестицидами в 10-кілометровій зоні від місця їх застосування. Для цього лише потрібно зареєструватися на сайті.

     Оксана Олександрівна Ісаєва, заступник директора, завідуюча хіміко-токсикологічного відділу – лікар ветеринарної медицини – хімік – токсиколог Регіональної державної лабораторії в м. Полтава розповіла про «Основні проблеми діагностики і профілактики отруєння бджіл». В своїй доповіді вона роз’яснила що таке пестициди, їх види та дію на організм бджоли; описала клінічний перебір отруєння бджіл пестицидами та розповіла як правильно складати «Акт комісійного обстеження» та здійснити відбір патологічного матеріалу; надала форми документів «Акт, який засвідчує факт отруєння бджіл пестицидами» та «Супровідний лист» в лабораторію. Описала сучасні методи дослідження на пестициди, які доступні в лабораторіях та їх вартість. Надала адреси лабораторій куди можна звертатися для визначення факту отруєння пестицидами. В цілому її виступ викликав живу дискусію та багато запитань у пасічників.

 

 

Куди звертатися щоб підтвердити факт отруєння пестицидами? (Ісаєва О.О.)

 

Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ, вул. Донецька, 30, тел. :(044)243-37-54 (55))

 

Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК (Києво-Святошинський р-н, с.м.т. Чабани, вул. Машинобудівників, 7 тел.: (+380 44) 526-45-04)

 

Інститут Екогігієни і токсикології ім.Л.І.Медведя ДП МОЗ України (м. Київ 6, вул. Героїв Оборони; тел: (044) 526-97-00)

 

     Євген Володимирович Руденко, доктор ветеринарних наук, директор Інституту тваринництва Національної Академії Аграрних Наук України виступив із доповіддю «Належна пасічницька практика, як профілактика отруєння бджіл». Він представив спеціальну розроблену стандартизовану систему утримання бджіл (GBP), яка полягає у встановленні технологічних і ветеринарно-санітарних правил, а також вимог і методик, яких бджолярі повинні дотримуватися для забезпечення і гарантування попередження отруєння бджіл пестицидами та іншими агрохімікатами і недопущення забруднення продуктів бджільництва іншими контамінуючими речовинами. Детальніше про згадані рекомендації можна дізнатися у публікаціях пана Євгена.

     Андрій Гармаш, провідний аудитор системи менеджменту якості, фахівець із впровадження стандартів детально перелічив та роз’яснив правове поле у сфері виробництва продуктів бджільництва, презентуючи доповідь «Законодавство України «Щодо безпеки харчової продукції». Вимоги до виробників первинної продукції бджільництва».

    Наталія Дмитрівна Сенчук, голова Громадської спілки «Обласне об’єднання «Полтавський пасічник» завершила Конференцію доповіддю «Стан бджільництва в Полтавській області та шляхи збереження бджіл», в які закликала до об’єднання, рішучих дій, співпраці з аграріями, налагодження системи якості та збуту продукції бджільництва, подякувала всім учасникам Конференції.

Леонора Адамчук,

кандидат сільськогосподарських наук,

доцент кафедри конярства і бджільництва

НУБіП України

Тетяна Сенчук,

викладач спецдисциплін з бджільництва,

ДНЗ «Гадяцьке аграрне училище»

 


Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook