Без мови не буде ані людини, ані держави: відбулася міжнародна науково-практична конференція

     «Знаний науковець, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України, взірець Мовознавця, Педагога та Друга, ерудована співрозмовниця, Берегиня українського слова» – ці слова про Городенську Катерину Григорівну, з нагоди ювілею якої було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Соціокультурні та комунікативні аспекти функціонування мовних одиниць». Конференція, організована на базі гуманітарно-педагогічного факультету, зініційована його деканом Шинкаруком Василем Дмитровичем, зібрала освітян із багатьох університетів України, науковців інститутів мережі НАНУ, закордонних закладів вищої освіти Польщі, Чехії, Румунії, Словакії, Канади, Болгарії, Бразилії, Азербайджану, Узбекистану, студентів і школярів.

     Із вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор НУБіП України Ніколаєнко Станіслав Миколайович – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Міністр освіти і науки України (2005–2007 рр.), український політик і громадський діяч, голова громадської ради освітян і науковців України, який привітав ювілярку та окреслив значення конференції: «Попри всі стереотипи, що наш університет спеціалізується переважно на природничих науках, ми розуміємо, що не хлібом єдиним живе людина. Без мови не буде ані людини, ані держави. А тому такі конференції є надзвичайно важливими для нашого університету».

     До привітань Станіслава Миколайовича долучилися Томенко Микола Володимирович – доктор політичних наук, професор, голова наглядової ради Національного університету біоресурсів і природокористування України, Голова Громадського руху «Рідна країна», знаний громадський і політичний діяч; Чиж Іван Сергійович – заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення (2003-2006 рр.), засновник і голова благодійного фонду «Справедливість» Устима Кармалюка; Біла Лариса Михайлівна – вчитель-методист української мови і літератури спеціалізованої школи № 200 імені В. Стуса.

     Зворушливо і напрочуд ємно прозвучали слова «учня» К.Г. Городенської, а нині доктора філологічних наук, професора, декана гуманітарно-педагогічного факультету Василя Дмитровича Шинкарука: «Завдяки своїй працелюбності, відповідальності, наполегливості, невичерпній творчій енергії, цілеспрямованості, плідній науковій та педагогічній роботі Катерина Григорівна Городенська заслужила авторитет серед колег і друзів. У всіх, хто знає ювілярку, викликає справжнє захоплення її невичерпна життєва енергія та служіння українській мовознавчій науці. Бо, мабуть, саме полтавський край, де народилась Катерина Григорівна, із його мальовничою природою, просякнутий звитяжною історією, освячений силою Божого слова, обдарував її глибоким патріотизмом, високою духовністю, усвідомленням значення цінностей національної культури і науки». Василь Дмитрович виокремив аспекти наукових пошуків Катерини Городенської, зміст яких тісно пов’язаний із запитами сучасної мовознавчої науки – вагомі й різновекторні напрацювання у галузі категорійної граматики: уперше в лінгвоукраїністиці науковець розробила теоретичні засади синтаксичної деривації, випрацювала концепцію дериваційного синтаксису, що започаткував новий напрям у синтаксичній науці, застосувала функційно-семантичний підхід до аналізу та систематизації дериваційних морфем, який посприяв виокремленню нової синтаксично орієнтованої галузі словотвірної морфеміки; з погляду новітніх лінгвістичних підходів Катерина Григорівна досліджує і частини мови. Теоретичні напрацювання проф. К.Г. Городенської лягають в основу підручників і навчальних посібників для закладів вищої освіти України, слугують матеріалом для нових теоретичних спецкурсів.

     Бажання привітати ювілярку зі святом виявили і студенти гуманітарно-педагогічного факультету, які зачитали написані власноруч вірші, присвячені Катерині Григорівні.
     Далі вітання іменинниця приймала від Народного ансамблю пісні і танцю «Колос».

    Шквалом оплесків присутні привітали Городенську Катерину Григорівну – завідувача відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професор, яка подякувала усім за теплі слова та привітання, що прозвучали на її адресу, та розпочала пленарне засідання з доповіді «Граматичні норми в мовній свідомості та мовній практиці української професійної спільноти». Ювілярка зауважила, що «у контексті надважливих проблем сучасної лінгвоукраїністики особливого теоретичного і прикладного значення набула проблема реалізації граматичного стандарту української літературної мови в мовній практиці, динаміки прескриптивних(обов’язкових) граматичних норм в різних її функціональних сферах», які «мають деструктивний вплив на збереження та розвиток літературного стандарту української мови».

    Із доповідями на пленарному засіданні виступили: Гриценко Павло Юхимович – директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді «Визначальні ідеологеми сучасної лінгвоукраїністики»). Наскрізною думкою виступу стало підтвердження того, що праця мовознавця є надзвичайно затребуваною сьогодні і несе у собі дух державотворення. Доповідач акцентував на тому, що саме мова дає нам зрозуміти, хто ми є і звідки у загальнослов’янському контексті;
     Степаненко Микола Іванович – доктор філологічних наук, професор, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка(тема доповіді «Сучасна лінгвофемінізація: родова диференціація, перифрастична номінація»). Доповідач зауважив, що«сучасний публіцистично-політичний дискурс фіксує зміни та перебіг подій, які відбуваються в суспільстві та охоплюють різні сфери нашої діяльності. У суспільно-політичній царині, як і в інших галузях, відчутно пожвавлюється жіночий рух, одним із напрямків якого є творення фемінативу»;
     Ткач Людмила Олександрівна – доктор філологічних наук, професор кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (тема доповіді «Словотвірна проблематика у працях проф. К.Г. Городенської та актуальні питання дослідження словотворчих процесів у західноукраїнському варіанті літературної мови кінця ХІХ – 30-х рр. ХХ ст.». У виступі особливу увагу було приділено питанням префіксально-суфіксального словотвору, оскільки зараз у школах тема словотвору вивчається побіжно, і, як результат, семантичні проблеми словотвору є закритими для випускників середньо-освітніх закладів.

     Естафету виступів підхопили знані у науковому світі особистості: Завальнюк Інна Яківна – доктор філологічних наук, професор, декан факультету філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (тема доповіді «Нові тенденції в синтаксисі мови сучасної української преси (на матеріалі газети «Педагог» – друкованого органу Вінницького державного педагогічного університету»); Валюх Зоя Орестівна – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української філології і славістики Київського національного лінгвістичного університету (тема доповіді «Динамічні процеси в сучасному українському словотворенні»); Поповський Анатолій Михайлович – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального та слов'янського мовознавства Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (тема доповіді «Лексико-семантичні функції слова кат в українській мові»); Баган Мирослава Петрівна – доктор філологічних наук, професор кафедри української філології та славістики Київського національного лінгвістичного університету (тема доповіді «Синтаксична деривація як спосіб оптимізації наукового мовлення») та інші.

     Далі учасники конференції мали прекрасну нагоду побачити та почути виступи творчих колективів НУБіПУ: чарівний спів жіночого вокального ансамблю «Октава», чоловічого вокального ансамблю «Амеро», а також сольні виступи студентів університету Жуля Валентини, Остяк Мар’яни, Данько Анастасії та заслуженого артиста України – Романа Рудого.

     Робота конференції продовжилась у секційних засіданнях, де висвітлювалися актуальні проблеми сучасної філологічної, філософської, історичної, педагогічної, соціологічної, етнологічної наук з метою їх подальшого використання в сучасних комунікативних дискурсах; лінгвістичні, літературознавчі та дидактичні дослідження, пов’язані з соціокультурними та комунікативними аспектами функціонування мовних одиниць.

Тетяна Семашко,
доктор філологічних наук
Марина Когут, Катерина Михайлюк,
студенти 1 курсу спеціальності «Журналістика»