Держава починається з людини та мови

22 листопада 2018 року
НУБіП України

  Сьогодні, як ніколи, актуально постає питання культури української  мови. Адже сучасний світ облаштований таким чином, що суспільство недостатньо приділяє уваги питанню, як спілкуються його громадяни. Прислухаймося до мови людей із власного оточення: робота, родинне коло, друзі. Хіба так звучить українська літературна мова? Ні, так звучить усім нам добре відомий «суржик». Навіть у сфері мас-медіа, яка зараз фактично керує соціумом, не так часто спостерігаємо чисту літературну мову. Змішання мов, недотримання елементарних мовних норм, засилля запозичень – все це причини «засмічення» української мови. Солов’їну, квітучу, оспівану у творах митців слова, мову, яка «вижила» в часи найстрашніших лихоліть, сьогодні нищать її ж носії – ми, українці. 

Проблема «чистоти» української мови є предметом постійної уваги науковців. Так, О. Тараненко у своїй праці «Українсько-російський суржик: статус, тенденції, оцінки, прогнози» аналізує питання статусу українсько-російського суржику у межах та поза межами української мови. Ю. Молоткіна у своїй праці «Особливості вживання іншомовних запозичень у сучасній українській мові» розглядає мовні та позамовні аспекти вживання іншомовних слів у сучасній українській мові. Дослідниця зауважує, що «проблема запозичення давно вийшла за межі лінгвістики і набула соціального характеру». Однак проникнення іншомовних запозичень триває до сьогодні і вони суттєво впливають на мовну ситуацію в Україні. 

Функціонування літературної мови в Україні насамперед залежить від стану мовної політики у державі. Перекручування слів, використання іншомовних слів-відповідників, втрата певними словами своїх значень, і, як результат, люди просто перестають відмежовувати побутове мовлення від літературного. Наша мова стає одноманітною, неемоційною, вона просто «кишить» жаргонізмами, вульгаризмами та незрозумілими виразами. Відтак постає питання: навіщо взагалі вивчати мову з її правилами та нормами, якщо можна користуватися різними пародіями на неї, які не вимагають якихось особливих знань і зусиль? 

 

Як же повернути українській мові її статусне місце? Як у часи ворожнечі, інформаційної війни, суперечок повернути мові її могутню об’єднувальну силу? Можливо, варто було б скористатись досвідом більш благополучних у мовному питанні країн. Взяти хоча б до прикладу Францію, де завжди приділялась особлива увага питанню мовної політики. Певно, саме через це у Франції питання чистоти мови постійно є актуальним і сприймається як типове явище. Як зазначає у своєму доробку «Cпецифiка полiтики Францiї в галузi нацiональної мови та неологiї. Основнi вимiри» О. Косович, «французи твердо вiрять у виконання своєю мовою особливої мiсiї, як головного, зрозумiлого i унiверсального засобу мiжнародної комунікації». Більш того, щоб підтримати цю віру уряд Франції щороку витрачає чималі кошти на збереження чистоти  французької мови. 

Нам варто замислитися: де б ми були; ким би ми були;  чи змогли б ми зберегти свою самобутність і своєрідність, якби не наша, оспівана в віках, рідна мова? І тут на думку спадає теза: «Держава починається з людини». На нашу думку, варто уточнити: «Держава починається з людини та мови». Адже саме мова є тим міцним стержнем, що єднає членів суспільства. 

Скільки ще має пройти часу, перш ніж ми – українці – зрозуміємо
важливість збереження рідної мови – однієї з наймилозвучніших мов у світі,
мови, якою творили Г. СковородаТ. Шевченко, І. Франко, ...

  Нехай же дороговказом для нас стануть слова М.Т. Рильського:

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

 

 Тетяна Семашко, Марина Когут

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook