З нагоди 100-го ювілею Національної академії наук України. Корені співпраці Національної академії наук України та НУБіП України

     Цей рік щедрий на знаменні дати, однією з яких є відзначення 100-го ювілею Національної академії наук України.

    У непрості для українських земель роки, час української революції та намагань створення Незалежної України, за правління гетьмана Павла Скоропадського 14 листопада 1914 р. була створена Українська академія наук (УАН). Урочисте відкриття якої відбулося 27 листопада 1918 р., тоді ж на установчих загальних зборах УАН, було обрано і першого президента академії – ним став видатний вчений-геолог і геохімік зі світовим ім’ям В.І. Вернадський. Протягом багаторічної історії президентами академії обиралися М.П. Василенко (1921–1922 рр.), О.І. Левицький (1922 р.), В.І. Липський (1922–1928 рр.), Д.К. Заболотний (1928–1929 рр.), О.О. Богомолець (1930–1946 рр.), О.В. Палладін (1946–1962 рр.). З 1962 р. і дотепер на чолі академії — Б.Є. Патон.

Володимир Іванович Вернадський                 Павло Петрович Скоропадський

     Згідно зі статутом Академія мала 3 відділи: історико-філологічний, фізико-математичний і соціально-економічний. Вагомий вклад в розвиток відділів та самої науки зробили визначні українські вчені: Д. Багалій, А. Кримський, М. Петров, С. Смаль-Стоцький, М. Кащенко, С. Тимошенко, П. Тутковський, М. Туган-Барановський, Ф. Тарановський, В. Косинський, О. Левицький.
     Саме в ті роки сільськогосподарське відділення КПІ трансформується в два самостійні інститути: Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут та Київський сільськогосподарський інститут, які в 1950-х р. стали базовими інститутами для створення Української сільськогосподарської академії. У 1956-1962 рр. Українська сільськогосподарська академія входила до складу Української академії сільськогосподарських наук (УАСГН) як її навчальна частина.

Головний корпус Учбової частини УАСГН

     Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР у від 30 грудня 1956 р. було створено Українську академію сільськогосподарських наук. Навчальна частина УАСГН була підпорядкована президії академії, а власне сама академія перебувала у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства УРСР. Новостворена установа об’єднала в собі наукову та практичну складову фахівців різних спеціальностей для пошуку відповідей на ті сучасні виклики, які робив споживчий та виробничий ринки.

     УАСГН здійснювала керівництво роботою 87 науково-дослідних установ, у тому числі 17 науково-дослідних інститутів, 21 обласної державної дослідної станції і 5 спеціалізованих дослідних станцій. Науково-дослідні установи мали 78 дослідних господарств загальною площею 133,3 тис. га земель. До складу Академії увійшли вищі навчальні заклади – Українська сільськогосподарська академія, Київський ветеринарний інститут, на базі яких було створено Навчальну (учбову) частину УАСГН.
     Академія у 1954–1962 рр. діяла у складі таких факультетів:
– агрономічного;
– агрохімії і ґрунтознавства;
– лісогосподарського;
– лісомеліоративного;
– лісоінженерного;
– механізації сільського господарства;
– механізації лісового господарства;
– механічної технології деревини;
– економіки і організації сільського господарства;
– електрифікації сільського господарства.

Накази по учбовій частині Української академії сільськогосподарських наук

     Очолили УАСГН видатні на той час постаті вітчизняної аграрної науки. Президентом Академії було призначено академіка АН УРСР і ВАСГНІЛ П.А. Власюка – відомого вченого в галузі фізіології рослин, віце-президентами – І.Ф. Бузанова, П.Д. Пшеничного, В.С. Крамарова, академіком-головним ученим секретарем – І.Н. Романенка. Членами Президії, академіками-секретарями відділень були обрані: Д.Ф. Лихвар – головою Відділення землеробства, О.Ю. Яценко – головою відділення тваринництва, П.М. Василенко – головою відділення механізації і електрифікації сільського господарства, Б.Й. Логгінов – головою відділення лісівництва, гідротехніки і меліорації, І.Н. Романенко – головою відділення економіки і організації сільськогосподарського виробництва. Новий формат академічної установи, яка вперше об’єднала усі наукові установи, що працювали в галузі сільськогосподарської науки в єдину організацію, а також поєднання наукового пошуку із навчальним процесом сприяли зближенню сільськогосподарської науки й вищої освіти, якісному поліпшенню підготовки спеціалістів вищої кваліфікації.

Власюк Петро Антипович
Президент УАСГН (1957-1962рр.)
З 1956 по 1971рр. зав. кафедри агрохімії УСГА, доктор біологічних наук, професор. Академік АН УРСР, УАСГН, ВАСГІНІЛ. Заслужений дія наук УРСР

     Основні напрями діяльності керівного апарату УАСГН:
1. Координація науково-дослідницької роботи й впроваджень у виробництво досягнень науки і досвіду передовиків сільського господарства забезпечувала комплексне виконання дослідницької роботи різними установами від початку наукових розробок до завершення і впровадження результатів досліджень у виробництво.
2. Розширення і зміцнення мережі науково-дослідних установ УАСГН здійснювалось ефективно. У 1957-1960 рр. було створено (реорганізовано) 6 науково-дослідних інститутів, 10 дослідних станцій, до 50 лабораторій, відділів та опорних пунктів.
3. Науково-методичне керівництво обласними державними сільськогосподарськими дослідними станціями полягало у коректуванні тематики досліджень, плануванні й визначенні напрямів експериментальних робіт дослідних господарств, а також у здійсненні контролю.

У лабораторії застосування ізотопів на кафедрі фізіології рослин та мікробіології. 1962р.

4. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів здійснювалася активно, хоча і з певними проблемами. У 1957-1961 pp. закінчили аспірантуру 240, а захистили кандидатські дисертації 96 осіб. З окремих причин не відбулося повного забезпечення науковими кадрами установ УАСГН, зокрема це стосувалося відділень механізації і електрифікації сільського господарства та економіки і організації сільськогосподарського виробництва. Частина вакансій в УАСГН залишалася незаміщеною, спостерігалася велика плинність кадрів.

Студенти ветеринарного факультету на лекції з хірургії

5. Активна видавнича діяльність сприяла повному висвітленню найбільш важливих закінчених науково-теоретичних досліджень з різних галузей сільськогосподарської науки, а також доведенню до виробництва через друковані праці результатів дослідницької діяльності й наукове узагальнення передового досвіду.

Друковані видання 1958 р. і 1962 р.

6. Міжнародне співробітництво з 1959 р. частково активізувалося, було налагоджено плідні зв’язки з науково-дослідними установами багатьох країн (Китаю, Румунії, Болгарії, Польщі, Чехословаччини, Югославії), проте ідеологічні обмеження не дозволяли здійснювати повноцінний обмін науковим досвідом.

Гуртожиток №5. 1960р.

     Вольовим рішенням «верхів» через послідовне відстоювання Президією УАСГН стратегії розвитку сільського господарства в Україні, яка не збігалася з офіційною, Українську академію сільськогосподарських наук було ліквідовано постановою ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 4 травня 1962 р. № 487 «Про ліквідацію Української Академії сільськогосподарських наук і утворення в складі Академії наук УРСР відділу сільськогосподарських наук», а науково-дослідні інститути перепідпорядковано Всесоюзній академії сільськогосподарських наук ім. Леніна (ВАСГНІЛ) та МСГ УРСР. Після цього УСГА продовжила свою історію в автономному статусі, знову відокремившись від науково-дослідних інститутів, більшу частину яких вона ж сама і створила.

     Весь колектив викладачів та студентів НУБіП України щиро вітає Національну академію наук України з ювілеєм і бажає достойного фінансування, міцного здоров’я колективу академії, вирішення важливих світових проблем, визначних досягнень та розвитку на славу України!

Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України