Катастрофічні лісові пожежі в світі– чи є загроза й для України?

Одна з найстрашніших пожеж у сучасній історії Греції, яка забрала життя більше 80 людей та призвела до ушкодження сотень мешканців, знищення будинків, автомобілів та інфраструктури шокувала світ своїми наслідками і примушує замислитись фахівців охорони лісів від пожеж щодо ризиків повторення такого явища в інших країнах, зокрема, і в Україні. Фахівці лісового господарства, які слідкують за лісопожежною ситуацією у світі, можуть заперечити, що такі трагедії час від часу трапляється у критичних лісопожежних регіонах світу і згадають катастрофічні лісові пожежі у Болгарії в 2000 роках, коли вогнем було пройдено 60 000 га лісів при звичайній середньорічній площі пожеж у країні 1-2 тис га, Греції 2007 року, масштабних пожежах в Австралії 2009 року названих чорною суботою, коли пожежі у австралійському буші сягнули 1 млн га, призвели до близько 60 випадків загибелі людей і знищили цілі містечка, пожежі у Каліфорнії, Португалії та Іспанії у 2017 році теж з масовими жертвами та багато інших прикладів. В Україні схожі лісопірологічні умови існують у південних областях і парадоксально, що лісові господарства де пожежі найскладніші та наймасштабніші, які повинні мати найкраще матеріальне забезпечення для недопущення катастроф, взагалі опинилися без підтримки держави починаючи з 2014 року. Хіба південні ліси також не потрібні державі?
Проте чи тільки на півдні України варто очікувати катастрофічні пожежі і працювати з населенням щодо заходів попередження та безпеки у приватних домогосподарствах? Відповідь на це питання надають останні новини про великі пожежі у 2018 році у … Норвегії, Швеції і Німеччині – країнах, де через високу кількість опадів великих пожеж не бувало навіть у посушливі роки і отже, ці країни на відміну від Греції, Іспанії, США, не мають практичного досвіду ліквідації катастрофічних пожеж та добре підготовлених протипожежних служб, які відбуваються на великих площах та за критичних погодних умов - сильного вітру та посухи в умовах антропогенних ландшафтів, де пожеженебезпечні ліси межують з житловою та промисловою інфраструктурою. І ця відповідь позитивна. Зміни клімату які непомітно відбувались протягом останніх десятиліть зараз вже помітні навіть не фахівцям у галузі гідрометеорології і вони полягають не у потеплінні або похолоданні або зволоженні клімату – це більш широке поняття, нестабільність клімату і постійні зміни періодів злив і періодів посухи.
Уряд не зробив висновків з пожежонебезпечного періоду 2015 року - дві великі пожежі у зоні відчуження площею 14.8 тис. га, тисячі пожеж і суцільний димовий фронт від Волині до Чернігова протягом серпня від лісових, сільськогосподарських та торф’яних пожеж, задимлення Києва 2-3 вересня, 57% пожеж у Брестський області були транскордонними пожежами, що перейшли з України. Так - тоді не було масових жертв та знищення поселень – згоріли тільки окремі будинки, що розташовані біля стіни лісу від якого рухалась пожежа.
В Україні служби охорони лісу від пожеж звичайно успішно справляються з невеликими пожежами до 5-10 га за рахунок раннього виявлення, своєчасного прибуття, досвіду та високої готовності - охоплюють пожежу з флангів, оборюють мінсмугами та гасять водою з автоцистерн. Проте, не треба думати, що така тактика спрацює у випадку таких пожеж які у Греції або у Швеції після посухи та при швидкості вітру 10-20 м/с (36-72 км/год) та вище. Проблема полягає у тому, що швидкість розвитку пожежі по периметру набагато перевищує можливості сил та засобів лісового господарства по її локалізації. У квітні 2015 року на другий день пожежі у зоні відчуження периметр пожежі склав 35 км - це вимагає сотень кваліфікованих пожежних та пожежних автомобілів, системи зв’язку та управління міжвідомчими силами, кваліфікованих керівників гасіння складних та великих пожеж, системи безпеки пожежних, формування штабу управління пожежами, логістику і багато інших речей. Отже єдиний шлях для попередження таких великих пожеж – це навчання працівників лісових господарств, які залучаються до гасіння пожеж, безпечним методам гасіння великих пожеж, роботі в команді, тактиці тощо, а також проведення постійних профілактичних заходів.

Сергій Зібцев, керівник Регіонального
Східноєвропейського центру моніторингу пожеж