Першокурсники-маркетологи: «Університет перевершив наші очікування!»

     Вступ та час «звикання» в університеті – безсумнівно, важливий етап життя. А для багатьох – це справжнісінька грань між дитинством і самостійним дорослим життям. Ми поцікавилися у першокурсників-маркетологів: що запам'яталося їм найбільше за перший рік навчання в НУБіП України? Адже саме перші емоції завжди будуть в пам'яті найяскравішими ...

  Ревенко Валерія: За перший курс я отримала цілий калейдоскоп позитивних вражень від навчального процесу. Особливо завдяки таким предметам, як політична економія та інформатика. Також ми вивчали багато аграрних предметів, і я впевнена що ці знання знадобляться мені в подальшому житті та професії. Було багато екскурсій та подорожей, що поглибили мої знання та сприяли саморозвитку. Також мені подобається те, що у нашому університеті проводять дуже багато заходів, конференцій, концертів. Тому кожен із студентів може проявити себе не тільки знаннями, а ще й творчими навичками.
У подальшому навчанні очікую саме тих профільних предметів, котрі будуть поглиблювати вміння та практичні навики для подальшої кар’єри. Також хотілося б на старших курсах проходити практику за спеціальністю у відомій компанії.

     Петровська Анна: З впевненістю можу сказати, що університет перевершив мої очікування. Поважний колектив, архітектурна велич навчальних корпусів – усе налаштовує на серйозну роботу.  Особисто мені запам’яталися перші місяці навчання. Модулі! Після них виникало запитання: «Що з нами буде на сесії». Також я сповна відчула на собі усі принади пошуку потрібної аудиторії та інформації про місце розташування того чи іншого корпусу. Дуже вразила та велика увага, котра приділяється дозвіллю студентів. Це підтверджує той факт, що університет дбає про особистість студента та його соціокультурне середовище.

     Швець Катерина: За рік навчання в університеті, я зрозуміла, що студентське життя – це не тільки складання іспитів і заліків. Студентські роки – це той час у житті людини, коли відбуваються найяскравіші відкриття, а бажання рухатися вперед змушує домагатися більших успіхів. Також це – доросле й повноцінне життя, яке ще не увійшло в колію буденності. Це торжество юності і здоров'я, усвідомлення того, що всі шляхи на світі відкриті для рішучих і цілеспрямованих підкорювачів неможливого. Саме цей період є найбільш важливим для накопичення знань, підвищення ерудиції, вивчення іноземних мов. 
Незабутні враження залишила перша сесія: здавалося, що страшніше немає куди, адже це був перший екзамен, все було вперше. Проте, на другій сесії вже не було такого хвилювання. Крім того, у цей складний період, ми стаємо однією командою, йдемо на зустріч один одному, стараємось підтримувати в будь-якій ситуації. 
По правді кажучи, перший курс пройшов дуже швидко. Час летить, але знання, нові друзі, спогади залишаються надовго. Як то кажуть: «найкращі роки».  Великим плюсом є те, що НУБіП надає можливість навчатися за міжнародними магістерськими програмами в університетах США, Німеччини, Японії, Росії, Польщі, Нідерландів, а по завершенню отримувати «подвійний диплом» університету-партнера.

 

    Черемісіна Аліна: Історій про НУБіП я наслухалася ще змалечку від свого тата, який навчався тут на агронома та співав в «Колосі». Коли прийшла пора обирати університет, то я без роздумів обрала саме його. Чому саме спеціальність «Маркетинг»? Напевно, тому що я шукала щось нове та цікаве. І мушу сказати, що знайшла, жодного разу не пошкодувавши, що обрала саме цю спеціальність.
Я дуже добре пам’ятаю школу першокурсника. Коли мене таку налякану привезли на зібрання першого курсу, а потім в гуртожиток, залишивши там на цілий тиждень.
Але все стало на свої місця, коли наступного дня я записалася в Народний ансамбль пісні і танцю «Колос», так би мовити, пішла по стопах тата. Там я справді знайшла свою другу сім’ю. 
Тиждень промайнув швидко, а потім настало 1 вересня, і … НУБіП не розчарував ні в чому! Викладачі надзвичайно доброзичливі, намагаються зацікавити своїм предметом, поблажливо ставляться до спантеличених першокурсників. Дуже довго звикала, що пари йдуть аж годину 20 хвилин, але завдяки цьому ще гостріше відчуваєш, що ти вже не школяр.
Про університет можу говорити лише з посмішкою. Попри велику територію, незліченну кількість корпусів і студентів, почуваєшся у всьому цьому як вдома, ніби ти на своєму місці. Я б нізащо не проміняла НУБіП України на інший ВНЗ!

 

 

 

 

Зі студентами спілкувалася Олена Барилович,

наставник групи Олена Четверик та Олена Брацлавська