Діана Кремець і Аліна Бабенко: прийшли в НУБіП, бо тут найкраща навчальна база з біотехнологій

     Другокурсниці факультету захисту рослин, біотехнології та екології Діана Кремець і Аліна Бабенко прийшли на бакалаврат нашого університету навчатися за спеціальністю «Біотехнологія» з Національного університету «Києво-Могилянська академія», де опановували фах біолога. Навчалися там за державним замовленням, а в НУБіП перевелися… на контракт. Про причини такого кроку – наша розмова.

— То з чим же пов’язане ваше рішення змінити виш?
     Діана:
   – Як не дивно, із заангажованим ставленням до студентів у Києво-Могилянській академії. Те, що до одних студентів ставлення гарне, а до інших – зовсім навпаки. Такий поділ створював відповідне напруження і в групі. Адже всім хочеться, щоб їх оцінювали об’єктивно: за знаннями, уміннями та навичками. Ситуація була неприємна. Скажу тільки, що з нашої колишньої групи залишилось, до речі, половина – когось відрахували, а хтось, як от ми, пішов сам…
     Аліна:
   – Були ще неприємно здивовані, коли прийшли забрати документи, і ніхто навіть не поцікавився, яка ж причина такого нашого рішення. Крім того, все-таки спеціальність біолога досить загальна, і рано чи пізно довелося б обирати спеціалізацію, а біотехнологія мені здається дуже перспективною. Те, що у Києво-Могилянській академії не залишуся, стало за два роки зрозуміло. Тому почала підшукувати кращі варіанти.

— А чому НУБіП?
     Діана:
   – Тут навчалися мої знайомі, і я чула про університет багато хорошого. Вирішила приїхати, подивитися на власні очі. Побачене переконало, що навчатися хочу тут, хоча й втрачаю рік: адже провчилася в Могилянці вже два курси, і прийшла в НУБіП знову ж таки на другий. Шкода, що тоді не дослухалася до їхніх порад у виборі вишу.
     Аліна:
   – З відповідною навчальною базою у НУБіП, як на мене, набагато краще. А ще тут дуже гарна територія, тому з нетерпінням чекаю весни, коли все зацвіте у ботанічному саду і на університетських клумбах.

— І які були враження від нового університету?
     Аліна:
   – Перший тиждень взагалі виявився дуже насиченим. Все по іншому, інший ритм, інше ставлення у тому ж деканаті. Якщо спитаєш, то тобі завжди розкажуть, що потрібно, допоможуть.
     Діана:
   – З яскравих моментів семестру можу виділити «Хімічне шоу», у якому довелося навіть поасистувати ведучому. Було прикольно!..

— Як зустріли у групі?
     Діана:
   – На диво дружно і приязно поставилися з першого дня. Якщо чесно, не очікували і були приємно здивовані. Група дружна, весела, всі допомагають один одному. І навчатися у такій атмосфері набагато легше і приємніше.

— А сесія?
     Аліна:
   – Порівняно з минулим досвідом, легко. Знову ж таки завдяки кращому ставленню до студента: набагато менший пресинг. І відповідно менше хвилювання, можна краще зібратися, краще відповісти на питання тощо.

— Не пошкодували про прийняте рішення?
     – Жодного разу. Навпаки, переконалися, що зробили правильно: і іноді такий важкуватий крок, як змінити виш, навіть провчившись у ньому два роки, – цілком виправданий.

Розмовляла Ірина Білоус