Землеустрій та консолідація сільськогосподарських земель у Східній Європі: обговорення на факультеті землевпорядкування

7 лютого 2018 року

      У новому семестрі увага землевпорядної спільноти України в чергове була прикута до факультету землевпорядкування НУБіП України, де 6 лютого 2018 року пройшов науково-практичний семінар «Досвід проведення землеустрою та консолідація земель сільськогосподарського призначення у східній Європі». До учасників заходу з вітальним словом звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, зазначивши, що цим семінаром розпочинається новий цикл наукових та публічних заходів, які у 2018 році будуть присвячені 120-річчю університету та обговоренню найбільш актуальних проблем геодезії та землеустрою. Найближчі круглі столи та семінари будуть проводитись за участі наших європейських колег, а першим запрошеним експертом став професор Вроцлавського університету наук про життя, доктор Ольгерд Кемпа (Польща). Також залишаються незмінними співорганізатори подібних заходів – ГО «Асоціація фахівців землеустрою України» та Асоціація «Земельна спілка України».

 

     Голова ГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець привітав усіх учасників семінару і підкреслив, що формат круглих столів, які регулярно організовуються на факультеті землевпорядкування, виявився доволі успішним, вони тривають вже другий рік поспіль і незмінно привертають увагу професіональних землевпорядників та геодезистів. Він також наголосив про актуальність теми заходу, адже Україна вже давно готується до започаткування консолідації земель, в той час як у східній Європі такий вид землеустрою є звичним явищем.
     Президент Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Кошиль висловив подяку Університету і факультету за підготовку висококваліфікованих кадрів для галузі. Він підкреслив, що 120-й ювілейний рік для НУБіП України повинен проходити не лише святковими заходами, а й потужними науковими конференціями, семінарами та круглими столами, що успішно демонструє факультет землевпорядкування.
     Першим взяв слово професор Ольгерд Кемпа. Польський колега акцентував увагу на європейському досвіді проведення землеустрою його інституційних та практичних сторонах, зокрема зупинився на питанні організації проектів консолідації земель та визначенні їх потенційного впливу на структуру землекористування. Він зазначив, що консолідація земель у Польщі відбувається за такими етапами:

1. Ініціювання та розробка проекту (набір консультантів для розробки проекту, точне визначення території, на якій буде проведена консолідація, створення графічних (планово-картографічних) матеріалів, оцінка запланованих заходів).
2. Аналіз і визначення існуючої ситуації прав власності на землю (встановлення або правове оформлення меж та правового статусу земельних ділянок, включаючи сервітути й обмеження прав на земельні ділянки, визначення місць, що мають наукову чи екологічну цінність, установлення вартості земель, розв’язання спірних питань щодо меж земельних ділянок).
3. Розробка детального Плану консолідації земель (підготовка проекту Плану консолідації земель, де вказано розміщення і межі нових земельних ділянок, нових доріг, інших комунальних споруд, розробка різних планових альтернатив із розрахунком економічної та екологічної ефективності, аналіз варіантів (сценаріїв) консолідації земель, підготовка остаточного детального Плану консолідації земель з урахуванням зауважень, висловлених учасниками процесу консолідації земель, а також затвердження Плану консолідації земель).
4. Реалізація детального Плану консолідації земель (межування нових земельних ділянок, набір спеціалістів для будівельних робіт, здійснення сільськогосподарського поліпшення, влаштування дренажу, будівництво нових доріг).
5. Заключний етап (розподіл витрат, остаточне оновлення кадастрової карти, видача і реєстрація нових документів, що посвідчують право власності).
     Консолідація сільськогосподарських земель у Польщі – це тривалий процес, що підготовчий етапякого продовжується декілька років. Важливо зазначити, що при здійсненні всіх етапів дотримуються традиційного принципу консолідації земель: становище землевласника не повинне погіршитися після реалізації проекту, в тому числі вартість земельних володінь – не знизитися, а залишитися на тому ж самому рівні або підвищитися. При цьому він зазначив що на 80% робіт із консолідації земель здійснюються за кошти Європейського союзу і тільки 20% це кошти громади. Польський колега також продемонстрував учасникам семінару реальні приклади реалізованих проектів, які дозволяють реально поліпшити сільську інфраструктуру та підвищити якість життя у сільській місцевості.

     Своє бачення щодо перспективи впровадження в Україні інтегрованого землеустрою висловив завідувач кафедри землевпорядного проектування Андрій Мартин. Свою доповідь розпочав із того, що з початку 1990-х років землевпорядна галузь України зосередилась лише на обслуговуванні потреб земельної реформи, головним трендом якої була масова приватизація, парцеляція та перерозподіл земель.
     Внаслідок суцільної парцеляції земель значно ускладнено умови для просторового розвитку, а будь-який проект із розвитку транспортної, енергетичної, комунальної інфраструктури нині потребує вирішення значної кількості земельно-майнових питань.
     Парцеляція земель істотно перешкоджає залученню інвестицій на сільські території, оскільки колишні поля тепер розділені між десятками окремих власників, кожен з яких є незалежним при вирішенні питань використання належної йому сільськогосподарської нерухомості.
     Відомий науковець задав присутнім питання «чи потрібна зараз консолідація сільськогосподарських земель Україні?». Адже «класична» консолідація земель передбачає «перетворення» розрізнених земельних ділянок одного власника у одну велику ділянку зі зручною конфігурацією та розташуванням. Проте, до запуску ринку сільськогосподарських земель в Україні фактично відсутня потреба у консолідації земельної власності, а агробізнес успішно вирішує питання формування земельних масивів шляхом тимчасового обміну орендованими ділянками. Фактично в Україні вже масово здійснена віртуальна консолідація земель землекористувачами, проте власники, які, за звичай, мають лише одну ділянку ріллі, та й ту не обробляють особисто, наразі не мають потреби у консолідації.
     Андрій Мартин зазначив, що для проведення ефективного інтегрованого землеустрою за європейськими підходами Україні потрібні зміни в земельне законодавство. Найголовніше – земельну ділянку не слід розглядати як незмінний об'єкт із “вічними” межами, що встановлюються один раз і назавжди. Зміна суттєвих характеристик земельної ділянки (розташування, площі, складу угідь, призначення) має відбуватися без зміни титулів власності або користування та внесення змін у реєстрі прав на нерухоме майно. Також законодавець має визначити правила вирішення «конфліктів» під час землеустрою, а також вимоги щодо примусовості його проведення у окремих випадках.

     Експерт з питань управління земельними ресурсами проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Сергій Кубах представив доповідь на тему «Український досвід врегулювання питань консолідації земель». Виступаючий наголосив, що в Україні далеко не все так добре, як в Польщі, а у вітчизняному земельному законодавстві чітко визначеного поняття «консолідація земель» не існує. Експерт відзначив, що можна легалізувати обмін земельних ділянок за згодою землевласників, тим самим оптимізувавши їх використання. На його думку консолідація має проходити тільки за добровільним підходом, а фінансуватися за рахунок державного бюджету чи через донорське фінансування.

     Експерт з питань реформування земельних відносин Офісу підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України Анна Федун представила свою доповідь на тему «Оцінка земель сільськогосподарського призначення у Східній Європі. Досвід для України», в якій надала рекомендації щодо удосконалення правового та методичного регулювання землеоціночної діяльності в Україні.
     До дискусії активно долучилися науковці НУБіП України: завідувачі кафедр Іван Ковальчук та Віктор Заяць, доцент Людмила Гунько. У обговоренні взяли участь представники Національного університету ім. Тараса Шевченка – доценти Наталія Матвієнко та Володимир Матвієнко. Від виробничників мали слово Роман Леонов (м. Харків), Іван Шквир, Петро Крейльштейн та інші.
     Приємно, що і молоді науковці не стоять осторонь актуальних наукових дискусій. У заході висловили своє бачення аспіранти факультету землевпорядкування Володимир Назаренко, Роман Харитоненко і Олександр Патіюк.

     На останок зазначимо, що семінар транслювався у прямому ефірі у соціальній мережі Facebook, це дало можливість долучити до нього у багатьом фахівцям із регіонів, які не мали можливості відвідати захід особисто. Відеозаписи доступні за адресою: https://www.facebook.com/afzukr/videos/422583754838797/

Наталія Мединська,
заступник декана факультету землевпорядкування

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)