Чергова екскурсія членів профспілки визначними місцями України

27 жовтня 2017, 10:12

 Подорож до перлин України

Нарешті ми побували там!.. Там, де неодмінно треба побувати кожному українцю. Чарівна «Качанівка» - збережений куточок раю на Чернігівщині та дендропарк «Тростянець» - дендрологічне диво всієї України радо зустріли співробітників факультету захисту рослин в напрочуд погожий суботній день. Як же тепло і приязно було на Чернігівщині! Сонечко наче посміхалося нам зранку і до самого заходу за водне плесо чарівної річки Смош.

Розпочалася наша диво-екскурсія із унікальної пам’ятки садово-паркової архітектури XIX століття, створеної зусиллями Івана Михайловича Скоропадського – дендропарку «Тростянець», неповторні краєвиди якого по праву називають енциклопедією ландшафтів. Чудовий екскурсовод, закохана у парк і справжній фахівець своєї справи, Зоя Геральдівна, змогла за 2-х годинну екскурсію не тільки ознайомити  нас із історією створення, біографією власників, унікальною флорою, а й назавжди також закохати в цей чудовий привітний парк.

Описание: C:\Users\ruslan\Downloads\DSC_5358.jpg

 

Територія парку складає понад 200 гектарів. Лісові масиви, штучні гірські куточки, високі пагорби, озера із довірливими красенями-лебедями, все це не могло залишити нас байдужими. У дендропарку створено ще й своєрідний швейцарський ландшафт, що нагадує Альпи. Поміж «горами» пролягають мальовничі ущелини, через які перекинуто містки. А схили скріплено і задекоровано «зеленим полумям» (козацьким ялівцем). Взагалі за даними останньої інвентаризації, в парку росте 47600 дерев! Як багато цікавого ми дізналися про різні види ялин, сосен, туй, кленів, лип, беріз, дубів, модрин… Плоди деяких видів екскурсовод пропонувала нам скуштувати. Незабутнє враження  на нас справили плоди коркового дерева (бархату амурського), із задоволенням всі смакували смачними плодами барбарису та глоду. Тепер ми всі чудово знаємо за якими ознаками можна розрізнити ялину та піхту, плоди чорного та сірого горіхів, різні види сосен. Точно знаємо лікувальні властивості багатьох видів рослин, наприклад реліктового гінкго, айви японської, ліщини деревовидної. Потішили всіх і шишки різних видів сосен, і «їжачки» псевдотсуги, і м’якенька хвоя веймутової сосни, і різнобарвне листя оцтового дерева (сумаха оленерогого), відвар плодів якого може замінити оцет. Ялина горбкуватостовбурна «позувала» майже з кожним із нас, а під кроною одного дерева туї західної «Говеї» легко могла заховатися вся наша група

Описание: C:\Users\ruslan\Downloads\DSC_5180.jpg

Неповторний, чудовий дендропарк наочно продемонстрував нам неймовірні можливості рослин у поєднанні з працею й талантом людини. Гуляючи по парку, ми знову й знову зверталися в думках до заповіту засновника, викарбуваного на надмогильному  мармуровому камені: «Люб’язний перехожий! Сад, у якому ти гуляєш, посаджено мною. Він був мені втіхою в моєму житті. Якщо ти помітиш безлад, що веде до знищення його, то скажи про це власнику саду. Ти зробиш добру справу». Сьогоднішні співробітники дендропарку самовіддано роблять добру справу, зберігаючи  та примножуючи колекцію, що дозволяє по праву вважати «Тростянець» одним із найбагатших парків Європи.

Описание: C:\Users\ruslan\Downloads\IMG_20171007_133233.jpg

Другим пунктом нашої культурної програми був палацово-парковий комплекс «Качанівка», який на подив та незважаючи на всі негаразди, майже не змінився із часу свого заснування, а це далекі 1770-ті роки. По своїй структурі заповідник «Качанівка», що існує на базі дворянської садиби, найбільш відомими господарями якої були поміщики-меценати Тарновські, поділяється на дві частини: паркову та архітектурну. Парк, площею 560 га із 12-ма ставками, більш ніж 50 видами дерев та неперевершений палац в стилі неокласицизму із допоміжними будівлями та садибною церквою Святого Георгія Хозевіта. Проходячи по залах палацу, ми ніби відчули привітну гостинність господарів, яка приваблювала в свій час кращих представників творчої інтелігенції. Всі вони знаходили творче натхнення, перебуваючи в «Качанівці». Т.Шевченко, М.Гоголь, М.Глінка, В.Маковський, Марко Вовчок, І.Репін, М.Костомаров, В.Штернберг, М.Максимович використовували велич краси витвору природи та генія зодчого у поєднанні, звичайно, з духовною аурою родини Тарновських. Альбом почесних гостей Качанівки налічує 608 авторів. Саме тут М.Глінка написав найкращі частини до опери «Руслан і Людмила», кантату на честь Г.Тарновського «Гімн Господарю»; І.Репін зробив замальовки до своїх знаменитих «Запорожців» та зібрав великий матеріал до картини «Вечорниці»; В.Штернберг написав свої найкращі твори живопису. Тарас Шевченко любив відпочивати та творити в Качанівці і неодноразово дарував родині Тарновських свої твори, зокрема картину «Катерина». Атмосфера палацу неодмінно передається відвідувачам, викликаючи бажання творити.

Описание: C:\Users\ruslan\Downloads\DSC_5397.jpg

Ми з цікавістю прослухали виступ професора В.М.Жеребка, який в музичному залі прийомів із відмінною акустикою, подарував всім чудову пісню «Там, де Ятрань круто в’ється». У інтер’єрах палацу використано червоне дерево, дуб, мармур, метлаські кахлі, кольорове скло. У залах ніби досі звучать мелодії Глінки, під які танцюють панночки у мереживних сукнях, поети сидять на розкішних кріслах або виходять на чудовий балкон із неперевершеними краєвидами. Все це нам допомогла відчути прекрасний екскурсовод, Інна Шевченко, син якої, до речі, нещодавно закінчив наш університет і вона просила передати подяку і вітання викладачам.

 

Описание: C:\Users\ruslan\Downloads\DSC_5272.jpg

А наша величезна подяка профспілковій організації та адміністрації  за матеріальне і моральне сприяння в здійсненні незабутньої екскурсії. Велика подяка і університетському автопарку і чудовим водіям-професіоналам. Хочемо також подякувати декану факультету М.М.Долі, який незважаючи на зайнятість, був разом із колективом у цей день.

Завершити хотілося б словами А.С.Макаренка, які нещодавно у своєму виступі нагадав наш ректор Станіслав Миколайович Ніколаєнко: «Тільки щасливий Вчитель може виховати щасливого Учня!» І якраз такі чудові екскурсії надають нашим викладачам і всім співробітникам наснаги, гарного настрою, бажання працювати і творити! 

 

Голова профбюро факультету захисту рослин,

біотехнологій та екології, доцент Дмитрієва О.Є.,

 фото – магістр ФЗРБтаЕ Сикало М.В

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook