Серпневе засідання вченої ради: що пропонують студенти, аспіранти і викладачі
29 серпня 2017 року відбудеться традиційне розширене засідання вченої ради університету, на якому будуть підбиті підсумки роботи за минулий навчальний рік і визначені плани на майбутній. Цьогорічною особливістю стане визначення вченою радою нового курсу на поліпшення освітнього і наукового процесів в нашій alma mater.
Упереддень засідання прес-служба поцікавилася у студентів, аспірантів та викладачів, які питання їх турбують найбільше, які пропозиції та побажання вони адресували б вченій раді.
Заступник декана гуманітарно-педагогічного факультету Ярослав Рудик відзначив прорив у вивченні іноземних мов на факультеті, які студенти мали змогу опановувати не тільки в навчальних аудиторіях, а й гуртожитках за цікавими формами і сучасними методиками в тому числі з носіями мов. Тож враховуючи отриманий позитивний ефект від такого потужного старту, думаю, варто було б переглянути ситуацію на інших факультетах і вивчити достеменно думку студентства щодо збільшення обсягів годин на вивчення іноземних мов. Особливо це актуально для четвертокурсників, які, як відомо, в наступному вступатимуть до магістратури через ЗНО з іноземних мов. 
Студентка третього курсу факультету захисту рослин, біотехнологій та екології спеціальності «Екологія» Ольга Шалівська: «Хочу подякувати викладачам та керівництву факультету і університету, за щоденну роботу, підтримку і увагу, яку вони приділяють студентам. За останній рік викладачі та студенти стали більш зацікавлені у модернізації і розвитку навчального процесу, зокрема використанні новітніх методів і засобів навчання, спільних підходів до проведення наукових досліджень, науково-практичних конференцій, воркшопів, вирішення питань розвитку студентства, як особистостей сучасного суспільства. Дякуючи міжнародній співпраці університету з вищими навчальними закладами Європи і Світу, студенти факультету мають можливість навчатися за програмами «Подвійні дипломи», «Семестрове навчання» та проходити виробниче стажування за кордоном. Але хочу сказати, що успіх у навчально-виховній, науково-дослідницькій, культурній, міжнародній та інших видах діяльності, залежить виключно від особистої мотивації кожного студента та кожного викладача. Тому, якщо ти хочеш бути успішним – починай діяти!».
Студентка четвертого курсу юридичного факультету Вікторія Яценко: «Перш за все, я би хотіла подякувати викладачам, керівництву університету за ту щоденну роботу, силу і наснагу, які вони в нас вкладають. А от зміни ставлення до навчання хотілося б побачити від самих студентів. Все залежить від особистості, яка в нього мотивація на навчання. Одним з головних факторів, я вважаю, є стипендія. Хоча цього року кількість стипендіатів зменшилася, зріс розмір стипендії. В нас в групі шалена конкуренція. Це спонукає добре навчатися. І навіть якщо її не отримаєш, матимеш знання. Можу з впевненістю заявити: хто бажає чогось досягти в житті – той вчиться і зрештою стане успішним. В цьому переконалася під час проходження влітку практики в Національному агентстві з питань запобігання корупції, де отримала позитивні відгуки. А ще, хотіла б звернути увагу на побутові умови в гуртожитку. На думку мешканців, наш 4-й гуртожиток потребує якісного ремонту. Іноді дивують і самі студенти, які не слідкують за санітарним станом», – поділилася з нами Вікторія.
Голова Ради аспірантів Оксана Молдавчук звертає увагу вченої ради на проблеми аспірантів. «Хотілося, аби аспірантам давали більше свободи в плані проведення саме досліджень, а не зобов’язувати виконувати різноманітну організаційну роботу на кафедрі чи факультеті. Також турбують умови проживання в аспірантському гуртожитку. Проблемою є залучення аспірантів до участі в науково-дослідних роботах за кошти держбюджету. І назву ще одну пропозицію: робити відкритим і прозорим конкурс на участь аспірантів в міжнародних програмах і проектах», – каже Оксана.
Дмитро Мотринчук, начальник відділу управління якістю стурбований ситуацією з закупівлею матеріалів. «Думаю, що з тим що хочу сказати, погодяться майже всі, хто так чи інакше стикався із закупівлями того чи іншого товару, необхідного для ефективної роботи своїх підрозділів. Мова йде про необхідність спрощення, уникнення зайвої бюрократизації. Реальна картина така. При закупівлі якогось товару (при невеликій сумі без тендеру), університет стикається із такою проблемою: там, де його можна придбати за помірною ціною, вимагають передоплату. Але ж для бюджетних установ вона заборонена. Ті ж, хто згодний поставити такий товар без передоплати, - завищують значно ціну. Це що стосується вибору постачальника. Друге питання стосується самої процедури придбання. Від її початку і до отримання товару проходить до місяця, і за цей час доводиться неодноразово переробляти документи, щоб влаштували всі служби університету. Адже потрібно зібрати до 20 підписів! Хочу перерахувати обсяг документів та погоджень: заявка (9 підписів), договір (9 підписів), погодження в юридичному, тендерному відділах, відділі закупівель, бухгалтерії, на складі і т.д. Необхідно спростити процедуру погоджень. Або передбачити службу, яка б цими підписами і займалась», – пропонує він.
Юрій Ромасевич, доктор технічних наук наполягає на тому, що університет повинен більше враховувати кон’юнктуру ринку роботодавців. Наші навчальні плани потрібно краще адаптувати до вимог сучасного роботодавця, аби готувати більш конкурентоздатного фахівця. Тим більше, що всі умови для цього є: на кожному факультеті та ННІ працюють ради роботодавців, члени яких допоможуть краще розібратися в потребах виробництва у тих, чи інших фахівцях. Таким чином наші випускники стануть більш конкурентоздатними.
Директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида вважає, що серйозно треба взятися за реформування магістратури: швидше переходити на адаптовану та індивідуальну роботу з магістрами. Магістр будь-якої спеціальності повинен мати елемент новизни в своїй роботі. Такі роботи мають випереджати час! От зараз, наприклад, на Поліссі сохнуть соснові ліси, завдаючи величезних господарських збитків. А це ж можна було передбачити раніше і вжити заходів. І це цілком під силу креативній науковій молоді.
На думку завідувача кафедри іноземної мови і перекладу Світлани Амеліної, слід забезпечити більшу практичну спрямованість фахівців, яких ми готуємо. І робити це треба самим, а не надіятись на когось. Наприклад, шукати тих виробничників, представників бізнесу, які мають нові технології, і навчати наших студентів володіння ними. На багатьох крупних фірмах існують відділи перекладу, де вже працюють наші випускники. Вона переконана, це буде актуально. По-друге, більше відповідальності покладати на студента. Але при цьому продумати, яку йому надати можливість кращого засвоєння матеріалу – на слух, на моніторі тощо.
Свої пропозиції щодо нового курсу університету висловив також Богдан Куляк, аспірант ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження. Він як і його колеги більш за все хоче успішно виконати дисертаційне дослідження та в термін захистити кандидатську. Та чи достатньо для цього лише зусиль і прагнень самого пошукача? На цьому непростому етапі потрібна підтримка та поінформованість, говорить Богдан. За останнє особливо хочу подякувати Раді аспірантів університету – будь-яка інформація щодо процесу навчання тепер набагато доступніша і отримати її можна у зручний спосіб у нашій спільноті, додає він. Каменем спотикання залишається поки що база для проведення досліджень. Приходиться шукати поза межами університету обладнання, але і тут є але. На такі досліди потрібні значні кошти. Тому з радістю брав би участь у бюджетних наукових тематиках, однак бракує власних знань про можливості участі у них. Не так далеко і фінішна пряма. Тому, звісно, переймаюся майбутнім працевлаштуванням. І в цьому питанні хотілося б теж підтримки аспірантам.
Фаді Кайс, голова студентської організації ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження поділився думками про роботу студентського самоврядування. Його хвилює той факт, що багато активістів залишають ряди організації через відсутність стимулів. Часу на громадську роботу витрачається дуже багато і не секрет, якщо скажу, що на шкоду академічній успішності, а це ж в кінці кінців – стипендія, отримувати її в нових умовах дуже важко, а ще важче без неї, говорить Фаді. І якщо раніше практикувалося фінансове стимулювання студентських лідерів, то тепер на це розраховувати не приходиться. Тож краще піти працювати. А ще очільник студентства висловив колективне нарікання на порушення режиму безперешкодного цілододобового доступу студентів до гуртожитку. Щодо якості навчання, то він нею цілком задоволений.
Свої думки з приводу нового курсу розвитку університету, побажання і пропозиції до вченої ради можете залишати в коментарях до цієї статті.
Валентин Обрамбальський,
Ольга Наконечна,
Ірина Білоус
