Освіта має готувати людину до життя

24 січня 2017 року

     24 січня продовжив свою роботу семінар-навчання для керівників структурних підрозділів університету. Сьогоднішніми гостями, яких аудиторії представив ректор Станіслав Ніколаєнко, були президент НАПН України Василь Кремень, народний депутат України Іван Кириленко та віце-президент НАПН України Андрій Гуржій. Як зазначив Іван Кириленко, на першому місці має бути людина, решта ж додасться. Тому перш, ніж розпочати семінар, нашим колегам шановані гості вручили нагороди. Нагрудним знаком «Заслужений працівник науки і техніки України» відзначений професор Сидір Кіраль, почесними грамотами Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом» - професор Микола Солодкий, проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша. А Василь Кремень вручив диплом член-кореспондента НАПН України ректорові Станіславу Ніколаєнку

     Після таких приємностей Іван Кириленко зазначив, що нинішній рік є багато в чому вирішальним для України. Про це говорять всі: і політики, і експерти. Однак, як зауважив гість, без науки та освіченої нації не буде ніякого поступу. Тож побажав колективу здобутків у підготовці фахівців для аграрної галузі, яка буде локомотивом країни.

Изображение

     Розпочинаючи доповідь, присвячену сучасним проблемам розвитку педагогічної освіти в Україні, Василь Кремень зазначив, що такий колектив як у НУБіП переборить їх успішно. Він коротко розповів про очолювану ним академію, її місію та структуру, у складі якої є унікальні підрозділи, хоча б взяти інститут спеціальної педагогіки, до речі, єдиний в Україні. Що стосується нинішнього стану освіти, то ми стоїмо на порозі реформування. Основна місія освіти, на думку доповідача, – готувати людину до життя. А навчання, крім традиційної функції, ще має виконувати як мінімум дві: виробити уміння навчатися, тут йдеться про інформальну або неформальну освіту, і навчитися використовувати отримані знання на практиці. Василь Кремень також пояснив, звідки ідея поєднання у вищій школі освіти і науки. Вона підпорядкована саме досягненню мети освіти – формувати інноваційну людину з інноваційним мисленням. Адже досягнути цього без включення у творчий процес, дослідництво неможливо. А ще маємо забезпечити формування самодостатньої особистості. Бо лише така людина складе основу демократичної держави. Оскільки сучасне суспільство характеризується глобалізаційними процесами, розвиток будь-якої країни залежить від того, як співпрацюватиме кожен громадянин з іншими. Тож власне це ще одне завдання – навчити переймати все краще і передове. Разом із тим, не забуваємо формувати любов і пошанування своєї країни. А взагалі освіта повинна дати можливість людині максимально реалізувати свої таланти. При цьому маємо керуватися принципами дитино- або ж студентоцентризму, враховувати індивідуальні особливості кожного. 

     Ураховуючи, що університет має багаті педагогічні традиції та потенціал, Василь Кремень висловив сподівання на подальшу міцну співпрацю між вишем та академією. 

     Наші колеги висловили стурбованість проблемами сучасної вітчизняної освіти. Тому після настала пора запитань і відповідей. Спочатку ректор Станіслав Ніколаєнко поцікавився думкою доповідача щодо об’єднання предметів у старшій школі. Позиція Василя Григоровича така: зменшувати слід однозначно, але при цьому не ліквідовувати якісь знання. Наступне запитання адресував гостю директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида. Воно було конкретним: куди рухатиметься вища освіта? Говорячи про реформування, Василь Кремень зазначив, що першочерговим завданням є перегляд мережі закладів. Наприклад, в кожній області слід створити їх об’єктивну схему, звісно, з урахуванням багатьох факторів. У цілому ж держава повинна бути гнучкою і йти назустріч студенту. Заступник декана гуманітарно-педагогічного факультету Світлана Харченко запитала, як бути з тим, що магістратура надає право викладацької діяльності, але випускник, ідучи в аудиторію, не має психолого-педагогічної підготовки. Василь Кремень переконаний, що варто впроваджувати педагогічну практику або забезпечувати таку підготовку педагогічними дисциплінами. 

Изображение 

 

     Перший проректор Ігор Ібатуллін підняв болюче питання об’єднання багатьох наукових спеціальностей в одну, адже це призведе до погіршення підготовки наукових кадрів. Гість погодився з цією думкою, додавши, що дійсно сам процес укрупнення був проведений неоптимально. Професор Семен Танчик порушив питання місця підручника в системі підготовки майбутнього фахівця та й особистості взагалі, з огляду на те, що нині і пропагуються, і активно використовуються інформаційні технології. Тут важливо не протиставляти, а поєднувати, прозвучало у відповідь.

 

     

     Про очікування аграрного бізнесу від аграрної освіти говорив голова Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький. Зазначена доповідь викликала жваве обговорення. Так, професор Андрій Мартин озвучив тенденцію щорічного скорочення робочих місць у сільському господарстві. Чи буде так продовжуватися і надалі? Тарас Висоцький зазначив, що скороченню бути, але тут є й позитив, адже натомість виникатимуть нові професії, затребувані аграріями. Професор Ольга Якубчак запитала, чому бізнес не навчає для себе фахівців? На що доповідач зазначив, що йому вже відомі окремі випадки, коли фірми опікуються цим і, на його переконання, кількість їх зросте, однак за деякий час. Професор Семен Танчик поцікавився, а чи задоволений бізнес випускниками нашого університету. Претензій щодо знань і вмінь немає, однак управлінсько-психологічних аспектів усе ще не вистачає. 

    Селекційно-генетична складова молочного скотарства стала предметом доповіді заступника директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця Юрія Полупана, а зміни у Податковому кодексі України на 2017 рік – професора Любові Худолій

     

     Тематика семінару стосувалася також етичних норм у вищій школі. Адже педагогічна мораль, за словами завідувача кафедри педагогіки Руслана Сопівника, лежить в основі педагогічної взаємодії. Тож доповідач зупинився коротко на основних ідеях та нормах, покладених в основу Етичного кодексу університету. Зазначене він підсилював, цитуючи корифеїв педагогічної науки, філософів, відомих особистостей. З огляду на це, питання моралі завжди було в полі зору, від найдавніших часів – до сьогодення. У ході доповіді Руслан Сопівник порушував питання постійної самоосвіти педагога, беззапречної любові до своєї професії. А ще, чи потрібне виховання у сучасній вищій школі? Питання – риторичне. Достатньо й того, що сьогодні під час семінару представники агробізнесу відзначали: самих знань та вмінь для конкурентоспроможного фахівця – замало. Говорячи про етичну поведінку педагога до студентів, Руслан Сопівник нагадав, що тут особливу роль відіграють ставлення та метод прикладу. Важливо ще й будувати партнерські стосунки зі студентом, бо педагогіка директив – то вже минуле. Актуальним питанням сьогодення, за словами доповідача, є впорядкування пантеону героїв. Наприклад, за результатами проведеного опитування студактиву, в першій десятці – Тарас Шевченко, Богдан Хмельницький, Володимир Великий, Михайло Грушевський, Леся Українка. Далі мова йшла про етичну поведінку щодо колег та наукової діяльності. Основне тут – дотримання академічної чесності. А оскільки наш виш природоохоронного профілю, то доповідач не оминув увагою й етичні норми щодо навколишнього середовища. Крім усього переліченого й іншого, зазначив, завершуючи доповідь Руслан Сопівник, ми всі, без сумніву, маємо бути вдячними один одному та продовжувати робити світ кращим. 

     Переглянути зазначену доповідь у повному обсязі можна тут (http://nubip.edu.ua/sites/default/files/seminar_25.01.2017.pptx).

Изображение

 

Ольга Наконечна 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook