Організуємо роботу в новому році: в університеті стартував триденний семінар для директорів ННІ, деканів факультетів та провідних вчених
23 січня 2017 року розпочав свою роботу семінар для директорів ННІ, деканів факультетів та провідних вчених.
Відкриваючи його роботу, ректор університету Станіслав Ніколаєнко відзначив: попри всі труднощі 2016 рік університет завершив успішно, детальний звіт буде представлено на конференції трудового колективу 22 лютого, яку плануємо провести в 3-му корпусі. 31 січня і 1 лютого відбудуться звіти в інститутах і факультетах, а вже 2 лютого – велика нарада із завідувачами кафедр. Тобто спочатку пройде навчання, а далі – звіти. Таким чином, разом організуємо роботу в новому році.
Перший заступник міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець приїхав на зустріч з колективом університету з нагородами для його вчених. Президент України відзначив багаторічну працю професора Івана Григорюка орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Звання «Заслужений працівник освіти України» присвоєно професору Василю Горьовому, а «Заслужений діяч науки і техніки» – Володимиру Бусолу.
Тему ж для розмови Володимир Ковтунець обрав непросту – стратегія розвитку вищої освіти в Україні. Ключовим викликом тут заступник міністра вважає те, що освіта весь цей час працювала в системі не ринкових відносин, тоді як вся країна живе вже більше 20 років по-іншому. Адже вже сьогодні освіта дає більше 5% ВВП.
Серед викликів і те, що українські студенти все частіше обирають для навчання університети наших сусідів – Польщі, Чехії тощо. Мотивація проста: диплом європейського зразка і навчання в університеті, який йде в ногу з вимогами сучасного ринку праці.
Ще один важливий момент – економічний. Погляньмо, скільки коштує здобути вищу освіту, і скільки заробляє дипломований фахівець. Український виш програє у тому, що дуже мало витрачаємо на одного студента – біля 20 тис. грн на рік. Тобто виснажуються ресурси, не відновлюється обладнання, університети відстають у технологіях. Наразі міністерство працює над системою модернізації системи фінансування освіти. Адже зараз ситуація нелогічна: на підготовку гуманітарія українські виші витрачають більше коштів, ніж інженера.
З позитивів Володимир Ковтунець назвав створення нових освітніх програм, які дають можливість отримати диплом, що визнається в світі. Такі програми виводять випускників українських вишів на міжнародний ринок праці. Аграрна ж освіта повинна стати пріоритетним напрямом, адже саме аграрний сектор тримає сьогодні економіку країни. Тому у короткостроковому плані уряду одним з п’яти основних напрямів розвитку країни визначено саме поліпшення якості освіти.
Учасники зібрання скористалися можливістю і буквально засипали Володимира Ковтунця питаннями, які їм болять. І першим до нього звернувся ректор з проблемою, яка безпосередньо стосується відокремлених підрозділів НУБіП: зараз ситуація така, що навчальні заклади І-ІІ р.а. мусять трансформуватися або у професійну освіту, або ж готувати бакалаврів. Чому це має стосуватися коледжів, які є відокремленими підрозділами університету, вже вмонтовані в його систему і їхні випускники можуть плавно здобути вищу освіту?
Молодший спеціаліст – має бути найвищим рівнем до університетської підготовки, зазначив заступник міністра. У багатьох містечках саме коледжі можуть очолити систему професійної освіти, яка сьогодні в країні фактично зруйнована. Але у такому випадку, як склався з відокремленими підрозділами НУБіП не виключено, що може лишитися і нинішня система. Або ж коледжі можуть стати дочірніми закладами університету: отримувати фінансування з місцевих бюджетів і не бути такими залежними в адміністративному управлінні від центрального вишу.
Під час минулорічної вступної кампанії університети потрапили в сильну залежність від обсягів державного замовлення. Останнє ж формували без врахування існуючої ситуації на ринку праці, зазначив проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша. Як з цим бути?
Володимир Ковтунець повністю погодився з такою постановкою питання. Тут потрібно звернутися до досвіду європейських країн: держава вкладає гроші в спеціальності, навчатися на яких важче, але це ті галузі, які визначають розвиток країни. Крім того, кількість державного замовлення повинна відповідати фінансовим можливостям країни і маємо враховувати пріоритетні спеціальності, до яких зараз належать практично всі аграрні, транспортні та військові.
Станіслав Ніколаєнко підняв ще одну проблему, з якою виш стикнувся під час вступної кампанії – 2016, коли при проведенні зарахування до університету не потрапили дуже багато вступників з села через те, що за новою системою не пройшли широкий конкурс на місця державного замовлення, адже рівень підготовки в селі часто поступається міському.
Наразі у міністерстві обговорюється можливість проведення ще одного (додаткового) етапу зарахування саме для таких випускників шкіл, відповів гість. Крім того, необхідно посилити профорієнтаційну роботу і зараз обговорюється формування відповідної державної програми, яка б допомагала молоді визначитися з вибором професії.
Проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та розвитку Вадим Ткачук підняв питання обов’язкового рівня володіння викладачами іноземної мови не нижче В2 при присвоєнні наукових звань.
Питання актуальне. І першими на нього відреагували юристи. Зараз його вже визнають навіть дискримінаційним, відповів заступник міністра. Хоча, звичайно, щоб бути успішним науковцем володіння іноземною мовою потрібне. А для викладача тієї з англійської рівень В2 – необхідність.
Професор Іван Ковальчук поцікавився, чи розробляється покроковий алгоритм з покращення якості інженерної освіти, чи все це ляже, знову ж таки, на плечі університетів?
Перший крок в цьому напрямку – встановлення державних стандартів вищої освіти, жоден з яких не буде затверджений без міжнародної експертизи, зазначив Володимир Ковтунець. Другий – підвести інженерну освіту ближче до сучасного ринку праці. Третій – збільшувати фінансування: видатки на підготовку студента потрібно збільшити принаймні вдвічі.
Питання вишів, які демпінгують ринок освітніх послуг за рахунок нижчого рівня якості підготовки підняв Владислав Сухенко. Чи не варто якось їх карати за це?
Сьогодні, на жаль, немає методології оцінки якість освіти. Тому потрібно боротися за абітурієнта, переконувати його. З часом же в цьому напрямку запрацюють пул-експерти, які виключатимуть виші з неналежним рівнем надання освітніх послуг зі списку акредитованих.
Про бюджет університету на 2017 рік та шляхи збільшення надходжень позабюджетних коштів говорив Вадим Ткачук. Так, у 2017 рокі університет планує отримати на 22% більше фінансування, ніж в минулому.
У 2016 ж році виш за рахунок різних програм отримав 33 млн грн, переважна більшість яких – на відновлення 3-го корпусу. Програму надходжень до спецфонду університет перевиконав більш як на 10 млн грн. Щодо надання платних освітніх послуг, то тут лідерами були кафедра військової підготовки, факультети юридичний і ветеринарної медицини. Рішення про підвищення вартості навчання далося нелегко, але себе виправдало.
Що стосується госпрозрахункової діяльності, то найбільше коштів принесли факультети землевпорядкування і гуманітарно-педагогічний. І хоча в минулому році план було виконано на 102%, колектив університету поки що не використовує всі наявні можливості. Цю роботу слід значно активізувати, адже є факультети, які не заробляють грошей зовсім.
Зараз найбільший виклик сформувати заробітну плату на 2017 рік: поки що загальної цифри ліміту не маємо. Найближчим часом це питання буде вирішено. Причому таким чином, щоб не допустити «зрівнялівки».
Ще одна складна ситуація – значне підвищення цін на енергоносії. І тут раціональне використання ресурсів і їх економія – питання №1. Крім того, всі ми повинні подумати, як заробити додаткові кошти. Керівники підрозділів повинні приділити більше уваги пошуку можливостей надання різноманітних додаткових послуг. Ще один резерв – створення більшої кількості міжнародних програм, аби залучати на навчання більше іноземних студентів.
Проректор з навчально-науково-виробничих питань і адміністративно-господарської діяльності Валерій Іщенко, говорячи про план ремонтних робіт на 2017 рік, нагадав: згідно державних норма будівля, яка експлуатується більше 50 років, повинна відновлюватися на суму, яка складає 10% її вартості. І хоча за останні два роки зроблено дуже багато, роботи ще чимало. Врахувавши можливості господарських підрозділів її розділили на два напрями – ремонти поточні і капітальні. Особливої уваги зараз потребують гуртожитки. Студентська організація вже подала стислий перелік того, що потрібно зробити в першу чергу, і з чим студенти не можуть впоратися своїми силами.
Про результати міжнародної діяльності та перспективи на 2017 рік доповів Вадим Ткачук. І розпочав він з того, що минулого року університет вперше подав документи до рейтингу QS. Загалом же НУБіП співпрацює з 149 установами 41 країни світу, минулого року 1427 викладачів і студентів побували за кордоном на стажуванні, навчанні чи практиці, в університеті навчається майже 100 іноземців. Виш брав участь у 39 міжнародних проектах, наші вчені подали 31 проектну заявку за міжнародними грантовими програмами, успішно пройшла міжнародну акредитацію програма «Адміністративний менеджмент», функціонують програми подвійних дипломів, до яких додалася нова, підписана гуманітарно-педагогічним факультетом, пройшла міжнародна літня школа, запрацювала група супроводу міжнародних грантів.
Головною ж проблемою Вадим Ткачук назвав малу кількість публікацій наших вчених у міжнародних наукометричних базах. І тут великим ресурсом він вважає публікації у співавторстві.
Професор Володимир Козирський торкнувся одного з найактуальніших питань – заходів щодо енергозбереження в університеті у 2017 році. Він нагадав, як змінювалися ціни на енергоносії лише протягом минулого року. Так, якщо у червні за 1 Гкал сплачували 1338,77 грн, то з 30 грудня ця цифра зросла до 1689,64 грн. А це означає, що нам пора змінювати свою ментальність стосовно сфери економії енергоносіїв. І якщо споживання тепла і води наразі зменшилося, то ситуація з електроенергією складніша. Пам’ятайте, що навіть вимкнений монітор чи чайник, якщо він включений у розетку, продовжує споживати електроенергію, нагадав він. Тому будьте свідомими.
В університеті вже розроблені системи комерційного обліку електроенергії, встановленні двозонні лічильники, а після встановлення автоматизованих теплопунктів споживання тепла з 84 Гкал впало до 34. На жаль, вся цяробота дуже нівелюється карколомним ростом цін, але без неї університет би не протримався.
Ігор Ібатуллін представив результати рейтингу факультетів та науково-педагогічних працівників у 2016 році. Загальний коефіцієнт рейтингу по університету склав 1,69 (у 2015 році він був 1,66). Найкраще спрацювали факультети харчових технологій та управління якістю продукції АПК (1,98), конструювання та дизайну (1,86), кафедри педагогіки (2,69),технічного сервісу та інженерного менеджменту(2,44),механіки(2,43). Найвищі показники мають професори В.М.Булгаков(4,14), Іван Ковальчук (3,57), В’ячеслав Ловейкін (3,55). Вже завтра відбудеться засідання рейтингової комісії, на якій затвердять ці результати, згідно яких буде нараховуватися заробітна плата.
Наразі триває збір пропозицій до рейтингу, нового складу комісії. Остаточно документ буде розглянутий на конференції трудового колективу 22 лютого.
Ірина Білоус
