[Ніколайчук Ірина] обирає факультет ветеринарної медицини НУБіП України: вчитися там, куди кличе власне серце
- 
Представтесь та розкажіть про себе.
— Я Ніколайчук Ірина, мені 17 років та я неймовірно люблю тварин з дитинства. Зараз у мене 12 котів та 2 песики. Дуже хочу навчитись їх лікувати і краще розуміти їхні потреби. Цікавість до тварин у мене завжди була та на даний момент теж є, адже ветеринарна медицина – це спеціальність мого батька. Готова до сумлінної роботи та маю наполегливість. 

- 
Чому обрали саме цей університет та факультет зокрема?
— На мою думку, з усіх університетів – цей найкращий. Декілька разів відвідувала дні відкритих дверей в цьому році  як у форматі онлайн так і  особисто. Мені неймовірно подобається ставлення викладачів до студентів. Вразило те, що все відбувається на реальних прикладах і сучасному обладнанні.
 
 - 
Як Ви вважаєте, чи є перспектива в подальшому здобутті вищої освіти?
— Авжеж, перспективи в здобуванні вищої освіти є завжди. Сподіваюсь, що вища освіта дозволяє людині розширити знання і можливості знайти гарне місце роботи.
 
 
- 
Чим вам подобається спеціальність «Ветеринарна медицина»?
— Мені подобається ця спеціальність, тому що лікар ветеринарної медицини допомагає тим хто не може нам сказати, що у них болить.
- 
Чим займаєтесь у вільний час?
— У свій вільний час я допомагаю безпритульним тваринам: купую корм, облаштовую для них спальні місця.
 
 
- 
Які очікування від навчання в НУБіП України?
— Про  НУБіП у мене складаються дуже позитивні враження. Національний університет біоресурсів і природокористування України є одним із провідних закладів освіти, науки і культури в Україні. Тут навчається багато студентів. Думаю, що буде цікаво. 

- 
Як ви ставитесь до дистанційного навчання в умовах воєнного стану?
— Якщо немає іншого виходу то добре, але як на мене, краще все таки очне навчання, який же лікар без клінічної практики?
- 
Про що мрієте?
— Я хочу поступити в університет своєї  мрії  – НУБіП на факультет ветеринарної медицини на бюджет, здобути вищу освіту та відкрити свою власну клініку. Адже, це моя мрія з дитинства. Також хочу, щоб скоріше закінчилася  війна.

- 
Що б Ви хотіли побажати своїм ровесникам-абітурієнтам?
— Я хочу побажати своїм ровесникам-абітурієнтам, щоб їм пощастило вчитися там, куди кличе власне серце. 
Інтерв’ю записала Наталія Грушанська