Студент Богдан Баранцов зустрівся з канцлером Ангелою Меркель та вивчив досвід проведення земельної реформи в Німеччині

Процес переходу до ринкових відносин у східних землях Німеччини мав багато схожих проблем із тими, що доводилось вирішувати в галузі сільського господарства в Україні.  

 

У 1989 році у східних землях Німеччини у державній власності знаходилось 3 млн. га сільськогосподарських земель. У серпні 1990 року набув чинності Закон «Про приватизацію сільського господарства», відповідно до якого земельні ділянки, що використовувались колгоспами та кооперативами, були повернуті громадянам у приватну власність на основі архівних записів у поземельних книгах.

 

При цьому кожному власнику була надана можливість розпоряджатись своєю земельною ділянкою, зокрема, здати в оренду або продати ділянку тому, хто буде використовувати її для ведення сільськогосподарського виробництва; організувати своє фермерське господарство; внести ділянку у статутний капітал нового кооперативу або товариства.

 

Експропрійовані землі поверненню не підлягали та залишались у державній власності. Їх здали в оренду на 12 років з правом викупу у власність на пільгових умовах. І сьогодні орендатор може придбати до 50 % орендованих земель за ціною не менше 65 % від ринкової вартості, а інші 50 % земель - за ринковою вартістю. Всі ці умови дозволили створити на території Східної Німеччини 25 тис. фермерських господарств розміром від 1 до 1100 га або середньою площею 66 га (їх землі займають близько 21 % від наявних сільськогосподарських земель), 2,7 тис. індивідуальних підприємств, заснованих на родинних зв’язках засновників, розміром від 2 до 2500 га або середньою площею 450 га (їх частка у земельних угіддях складає 12 %), 2,9 тисяч кооперативів, товариств і акціонерних товариств розміром від 9 до 5500 га середньою площею 1400 га (їх частка складає 62 % сільськогосподарських земель), а також 2 млн. особистих підсобних господарств громадян розміром від 0,1 до 20 га середньою площею 3 га, для яких сільське господарство, як правило, не є основним дохідним виробництвом, а скоріше хобі. На даному етапі проведення земельної реформи в Україні було б доречно створити другий офіційний реєстр земельних ділянок, а саме поземельну книгу.

 

У поземельній книзі будуть реєструватися приватні правові відносини стововно земельних ділянок. Тобто, щоб поземельна книга була «дзеркалом» приватних речових прав на земельні ділянки і надавала про правові відносини, які стосуються відповідної земельної ділянки, як можливо вичерпну та надійну інформацію. Зокрема поземельна книга буде документувати: хто є власником земельної ділянки, які права інших осіб існують на відповідну земельну ділянку, які обтяження та обмеження покладені на земельну ділянку, у яких рангових відносинах між собою знаходяться відповідні права.

 

Це спростить отримання інформації про земельну ділянку громадянам, які бажають, або взяти в оренду, або придбати земельний наділ. Та надати вільний доступ до цього документу.

 

Під час візиту до Німеччини Богдан також відвідав ряд міністерств та зустрівся з канцлером Ангелою Меркель.

 

Коли студенти повернуться з практик і канікул на навчання, ми організуємо круглий стіл, де Богдан та його товариші поділяться своїми враженнями від поїздки та презентує досвід ефективних земельних реформ.