Шляхами Великого Кобзаря

     2 березня науково-педагогічні працівники та співробітники Національного університету біоресурсів і природокористування України відвідали Шевченківський національний заповідник, що знаходиться у Каневі Черкаської області. 

     Сьогодні заповідник складається з музеїв Тараса Шевченка, «Тарасова світлиця», «Літературна Канівщина» та інших. Саме музей Шевченка є найдавнішим історико-культурним заповідником в Україні і першим із закладів гуманітарної сфери, удостоєних статусу національного. Саме він відіграє помітну роль у національно-культурному житті України.

      У переддень Шевченкового народження цікаво і корисно було долучитися до історії життя справжнього патріота України, генія-художника, письменника–пророка Тараса Шевченка. Розповідь екскурсовода по-справжньому щиро і глибоко занурила у атмосферу Шевченківських часів, дала змогу відчути кожну краплинку долі усіх пережитих ним подій, відчути його як людину, зрозуміти його страждання, і біль, і кохання. 

     Особливістю відвідування музею стало те, що саме тут, де все пронизано духом Кобзаря, відбулися зйомки фрагментів фільму «Твій і мій Шевченко», котрий планується створити в університеті, аби показати значення Шевченка для сучасності. На фоні експозиції учасники подорожі, серед яких – проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша, декани факультетів ветеринарної медицини Микола Цвіліховський, економічного Анатолій Діброва, директор ННЦ виховної роботи і соціальних справ Віталій Коваленко, начальник відділу регіонального розвитку, дистанційної освіти та заочного навчання Олег Єресько, директор наукової бібліотеки Тетяна Кіщак, читали поезію Шевченка, коментували її, висловлювали своє враження про неї. 

      Екскурсія залишила неперевершені враження, і у мене народилися поетичні рядки:

У музеї Шевченка

По всьому світу розлягається луна
Великого Шевченкового свята.
Нікого з нас своїм крилом не обмина
І залишає роздумів багато.
Хто ж він такий – поет? Пророк? Борець?
Здолав кріпацтво, тюрми, заборони.
Хто йшов крізь терни так до волі навпростець –
Той гідний щонайвищої корони.
Володар в царстві духа – так, авжеж.
Та не забудьте – він така ж людина.
Хоч болю в серці уміщав без меж,
Бо біль той звався просто – Україна.

Тетяна Чумак,
вчений секретар музею університету