На вченій раді відзвітували агробіологічний факультет та Ірпінський економічний коледж

 

Його розпочали з представлення виконувача обов’язків Мукачівського аграрного коледжу - випускника цього коледжу, фахівця з величезним досвідом Юрія Садварі.

 

Вручили нагороди спортсменам-футболістам, збірній університету з перетягування канату і три золоті медалі з чемпіонату Європи зі спортивної радіопеленгації В’ячеславу Пархоменку. 

 

 

 

Традиційно про пророблену роботу за поточний місяць членів вченої ради проінформував ректор Станіслав Ніколаєнко. Основними завданнями в цей період були організовано розпочати навчальний рік,  активізувати студентів і науково-педагогічних працівників до творчої плідної праці. Колектив з ними впорався. Ректор нагадав і про проведені навчально-методичний семінар завідувачів кафедр, зустріч керівництва зі студактивом. Напередодні останнього відбулося анкетування завідувачів, яке показало, що три четвертих з них підтримують курс вишу на оновлення. Крім того, в питаннях оцінки якості всіх університетських процесів їх відповіді практично ідентичні студентським. Станіслав Ніколаєнко звернув увагу деканів факультетів і директорів ННІ на те, що зараз проходять вибори керівників студентських організацій та студрад, та закликав посприяти, щоб до лав студентського самоврядування прийшли найдостойніші.

 

Щодо організаційних питань, над якими працював колектив, ректор спинився на прикрому факті: під час перевірок занять комісія фіксувала відсутність або запізнення деяких викладачів.

 

Активно йде робота над втіленням в життя електронного документообігу. Затверджений графік проведення відкритих лекцій професорами університету та аналогічні графіки відкритих занять НПП на факультетах і в інститутах. 

 

Організовано розпочався новий навчальний рік у відокремлених підрозділах університету, що підтвердили їх керівники. 

 

Крім того, вересень видався насиченим різноманітними заходами в базовому закладі і його відокремлених підрозділах.  

 

Важливим для наукової складової роботи вишу стало проходження у вересні відбору науково-дослідних проектів для бюджетного фінансування. Наразі із 95 запропонованих нашими вченими проектів попередньо відібрано 42.

 

Станіслав Ніколаєнко висловив впевненість, що університет зможе виконати держзамовлення з набору в аспірантуру. Ще один приємний факт - лише за місяць в спецрадах університету захищено 9 дисертаційних робіт.

 

Стосовно міжнародної діяльності. 112  викладачів і студентів побували за кордоном – на стажуваннях, виробничих практиках, у складі делегацій та ін. Університет приймав на своїй базі 8 іноземних делегацій.

 

Щодо господарської діяльності, то 5 мільйонів із 15, виділених на відновлення 3-го корпусу, вже надійшли. Тривають ремонти і в інших корпусах та ботсаду. В НДГ валовий збір зернових склав майже 11 тисяч тонн, із середньою врожайністю 42,5. Хоча, скажімо у НДГ «Великоснітинське» вона на порядок вища. В цілому по відокремлених підрозділах 71% запланованих площ озимих вже засіяно.

 

Про повернення до нормального життя територій після Чорнобильської катастрофи йшлося у доповіді директора Українського НДІ сільськогосподарської  радіології Валерія Кашпарова. Враховуючи актуальність заявленої доповідачем проблеми, лише наш університет, як зазначив він, в межах науко-дослідних робіт державного фінансування і міжнародних грантів, проводить моніторинг зазначених територій. Актуальність піднятої проблеми та величезну значущість роботи колективу відзначив ректор Станіслав Ніколаєнко. Професор Семен Танчик  поцікавився, про які із чотирьох зон радіоактивного забруднення йшлося в доповіді, і в якій знаходиться Київ? Валерій Кашпаров відповів, що з точки зору реальної загрози, то столиця не належить до жодної. На запитання про кількість населення в зоні відчуження доповідач зазначив. Що близько 100.

 

 

 

Потому вчена рада заслухала два звіти про виконання програми розвитку університету «Голосіївської ініціативи-2020», законодавства про освіту. Першим прозвітував декан агробіологічного факультету Віктор Забалуєв. Він зосередив увагу присутніх на матеріально-технічній базі його підрозділів. Підготовка агрономів, як зауважив доповідач, не можлива без належної матеріально-технічної складової, зокрема сучасного обладнання, дослідних полів, теплиць тощо. Щодо наявної бази, то вона є достатньою, але морально і фізично застарілою. Аудиторний фонд і кафедри розміщуються у чотирьох корпусах. І це створює деякі проблеми щодо комплексного використання бази. Завдання на цей рік – обладнати лекційні аудиторії – виконано майже повністю. Вузьким місцем залишається оснащення сучасною технікою дослідного поля. Від цього при збиранні втрачається 30% вирощеного врожаю. Серед іншого колектив факультету вважає за необхідне створити навчальний полігон. Критику, що студенти відсутні в господарствах  під час виконання сільськогосподарських робіт, колектив сприймає. Але той факт, що на одному комбайні слід одночасно навчати 100 студентів-агрономів, говорить сам за себе. Щоб якось виправити ситуацію, організовують екскурсії на сучасне виробництво, виставки, «Дні поля». Прозвучала також пропозиція створити навчальний модуль на кшталт кафедри бджільництва. 

 

 

Радник ректора Дмитро Войтюк поцікавився, скільки студентів проходять практику на підприємствах з органічним землеробством. На факультеті є відповідна магістерська програма, а питання практичної підготовки вирішуюся з допомогою членів ради роботодавців, зауважив Віктор Забалуєв.

 

 

 

 

Співдоповідачами з цього питання були начальник навчального відділу Оксана Зазимко та начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко. Вони доповнили його інформацією про стан матеріально-технічної бази, кафедр, лабораторій.  Оксана Зазимко звернула увагу на дотримання норм укомплектації кафедр навчально-допоміжним персоналом. У цілому по факультету норма витримується, однак є кафедри, зокрема загальної хімії, де вона суттєво завищена. До того ж виникає питання - чому наявні, наприклад, 39 найменувань лабораторій, а приміщень під них менше. Та й обладнання у них застаріле. Прикро також, що і в цілком обладнаних мультимедіа лекційних аудиторіях не всі викладачі використовують під час занять презентації. 

 

 

Володимир Отченашко зазначив, що дійсно обладнання бажає бути кращим, однак це не означає, що воно не придатне до використання і не повинно простоювати. Він зауважив, що кафедри повинні підтверджувати свої назви науковими роботами. Реальний шлях поліпшити ситуацію – участь у міжнародних грантах.

 

Проректор Валерій Іщенко подякував колективу за ініціативи у ремонті четвертого корпусу, але побажав не зупинятися на досягнутому. 

 

Участь в обговоренні взяв доцент Євгеній Бережняк, який розповів про особисте стажування в Німецькому аграрному центрі, використання відеофільмів в навчальному процесі і ознайомлення з центром студентів  в рамках практики з географії грунтів.

 

Підбиваючи підсумки обговорення, Станіслав Ніколаєнко зазначив, що агроном – дуже відповідальна спеціальність та закликав  факультет об’єднати зусилля колективу, бо агробіологічний – один із центральних факультетів університету. 

 

Директор Ірпінського економічного коледжу Сергій Михайлов надав загальну інформацію про очолюваний ним коледж та спинився на реалізації кожного з напрямів «Голосіївської ініціативи-2020». Окрема увага – профорієнтаційній роботі. Наразі охоплено вже 52 школи, а також професійно-технічні навчальні заклади. Підготовлені і ліцензійні справи нових спеціальностей. Заступник начальника навчального відділу Олег Єресько проінформував, що контрольний зріз знань студентів  коледжу показав достатній рівень. Також результати соціологічного опитування засвідчили, що студенти задоволені якістю навчального процесу та освіти. 95% з них зазначили, що мають намір продовжувати навчання в НУБіП.  Однак викликає занепокоєння зниження контингенту студентів за останні роки, яке пояснюється відсутністю підготовки бакалаврів. Потребує поліпшення і навчання іноземних мов, зокрема розширення їх переліку. 

 

Професор Василь Горьовий позитивно оцінив роботу колективу коледжу. 

 

 

Вчена рада затвердила положення про видання та реалізацію підручників і навчальних посібників в НУБіП, а також організацію освітнього процесу за заочною (дистанційною) формою навчання, акредитаційні справи. Крім того, підтримала рекомендації науково-методичної ради, які представила Оксана Зазимко. Також були рекомендувані до друку монографії, збірники наукових праць та наукові журнали. 

 

У заключному слові ректор Станіслав Ніколаєнко зазначив, що розглянута сьогодні ситуація з матеріально-технічною базою на агробіологічному факультеті характерна для всього університету. Потрібно створити центр, який би займався розробкою сучасних технічних засобів навчання, зокрема відеофільмів, з тим, аби поширювати досвід наших професорів та доцентів. Особлива увага, як і завжди, продовжив ректор – профорієнтаційній роботі.  Вона має бути цілеспрямованою. За допомогою електронних адрес шкіл потрібно вести постійний діалог. На повну потужність має запрацювати підготовче відділення. Станіслав Ніколаєнко звернувся до деканів і директорів з проханням переглянути комплекс лабораторно-практичних занять. Ретельнішою повинна бути підготовка проектів науково-дослідних робіт. Не слід забувати і про стажування. І не лише студентів, а й викладачів, особливо молодих. На контролі також підготовка до зими корпусів, гуртожитків, економія енергоносіїв, робота зі студактивом. А навчальний процес  в університеті слід вести якісно.