Греко-український діалог культур на гуманітарно-педагогічному факультеті
21 вересня гуманітарно-педагогічний факультет зібрав учасників шостої за ліком, але першої в стінах НУБіП, міжнародної науково-практичної конференції «Діалог культур: Україна-Греція», присвяченій тисячоріччю афонської спадщини в Україні.
Девізом конференції стали слова ректора університету Станіслава Ніколаєнка: «Діалог та співпраця між представниками різних культур дає добрі плоди. Приємно констатувати, що в багатьох питаннях наші позиції подібні. Світове співтовариство, орієнтуючись на успіхи в матеріальному, економічному житті, оминає своєю увагою внутрішнє життя людини. Саме тому питання мови, культури, літератури, історії, філософії, педагогіки є одними із тих тем, що повинні стати пріоритетними в державній доктрині розвитку країни».
Після виконання Гімну України та Гімну Греції переповнену аудиторію вітали декан факультету Василь Шинкарук, начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків Національної академії керівних кадрів, культури і мистецтв Сергій Литвин.
Почесний гість – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Греції Валерій Цибух у зверненні до учасників зазначив, що перебувати сьогодні в НУБіП для нього велика приємність. Він наголосив, що питання, винесене на обговорення конференції, надзвичайно актуальне. Гість пригадав, як під час візиту до Ніжинського педагогічного університету його вразила величезна кількість книг, які показують, що обидві країни мають спільну культуру. В цьому, додав він, церква також відіграла неабияку роль. Насправді нас багато що пов’язує, продовжив гість. Тому, незважаючи на складні часи, маємо об’єднати не тільки культуру, а й поширювати поступ в Європу.
До вітальних слів приєднався ще один почесний гість – консул Республіки Греція Іоанніс Георгопулос.
Потому настав час для наукових доповідей. Спершу професор Національної академії керівних кадрів, культури і мистецтв Лілія Терещенко-Кайдан – засновниця проекту «Діалог культур: Україна-Греція» звернулася до української рукописної спадщини, яка зберігається зокрема на Афоні, та довела, що писемні пам’ятки складають основу для цього діалогу.
Завідувач кафедри історичних дисциплін Маріупольського державного університету Володимир Романцов розповів про роль греків Північного Приазов’я в процесах демократичних перетворень на початку революції (березень 1917 р.). Тема, яку обрав для наукової доповіді гість, – невипадкова, адже Приазов’я – регіон з найбільшою чисельністю грецької діаспори.
Знаку коня в діалозі культур крізь призму античного мотиву на скіфській золотій пекторалі була присвячена доповідь завідувача кафедри суспільних дисциплін та українознавства Чернігівського національного технологічного університету Володимира Личковаха. За словами доповідача, знак коня в етнокультурі має багатющу семіотику і семантику, закріплену в міфах, фольклорі тощо.
Валентин Мойсеєнко, представник Бородянської районної державної адміністрації, порівняв традиційні українські, трипільські, критські, кіпрські сардинські і тосканські орнаменти та символи на народних вишиванках, жіночих сорочках, фартухах, рушниках, килимах та зробив висновок про їхню спільність.
А далі запросили до слова художні колективи кафедри культурології, які завершили пленарне засідання. Своїми пісенними і танцювальними композиціями вони подарували святковий настрій учасникам. Додали конференції ідейності та духовності і кілька виступів академічного хору «Аніма» Національної академії керівних кадрів, культури і мистецтв.
Продовжилася робота конференції на п’яти секційних засіданнях.
Ольга Наконечна
