Важко, але вгору!

 

Наш університет – є винятком в цьому процесі! Студенти повертаються до аудиторій і лабораторій, різко зменшується корупція, стало більше справедливості і відкритості в діях ректорату. Про позитивні зрушення говорить вся Україна, де я не зустрічаюсь з людьми. Росте авторитет нашого вузу об’єктивно. Чому? І згадайте з ініціативи кого викладачам-пенсіонерам відновили право займатися науково-педагогічною роботою, хто ініціював ліквідацію зрівнялівки по заробітній платі, зняття обмеження зарплати сімома мінімумами. А це боляче вдарило по 1160 викладачам університету. 

 

Після демократичного обрання деканів, директорів навчально-наукових інститутів почалося оновлення в цих базових колективах, їх керівники стали ближчими до студентів, простих викладачів.

 

Друге дихання отримали навчально-дослідні господарства, вражає динаміка врожайності, заквітли роками неорані поля. Стійко розвивається Боярська ЛДС.

 

Важко, але почалися зрушення і у науковій сфері. Коли всі аграрні вузи звертають наукові дослідження, в НУБіП на це виділяється не один мільйон гривень.

 

Радує око потужна хвиля ремонтів в навчальних корпусах, гуртожитках, на території, змінюється ботанічний сад. Врешті-решт без єдиної державної копійки перекрито дах навчального корпусу №3, встановлені всі вікна, йдуть опоряджувальні роботи. Приємно і те, що НУБіП за останній рік перемістився з 12 на 9 місце в загальноукраїнському рейтингу вузів.

 

Не всім це подобається, особливо тим, хто десятиріччям імітував роботу, ховався за пустими фразами, явною брехнею, жив за рахунок університету. Тож і пускають ці люди всілякі слухи, домисли, поширюють брехню і т.д.

 

Не все вдалося колективу, ще не пробуджена енергія студентства, молодих вчених і викладачів. На них слід більше опиратися в роботі новому керівництву.

 

Новий навчальний рік несе нові перспективи колективу. Цей процес потребує важкої творчої праці, мобілізації кожного студента, викладача, професора, співробітника.