Ректори Київського вузівського центру оцінили ситуацію у вищій школі

 

Ректор університету Станіслав Ніколаєнко на правах господаря провів для своїх колег коротку ознайомчу екскурсію. Спочатку ректори відвідали 12-й навчальний корпус, де декан ветеринарного факультету Микола Цвіліховський представив немаленький ветеринарний комплекс: сім корпусів розташувалися на шести гектарах, а під навчальний процес виділено чотири тисячі метрів квадратних. Гості відвідали навчальні лабораторії кафедри паразитології та тропічної ветеринарії, які представила завідувач кафедри Наталія Сорока. Велику зацікавленість викликав унікальний музей анатомії: багатство експонатів представив завідувач кафедри кафедральний музей анатомії Олег Мельник. 

 

 

Далі у програмі перебування виявилася військова кафедра. Її начальник Анатолій Есаулов поінформував про підготовку майбутніх офіцерів запасу (сьогодні тут проходять вишкіл курсанти семи університетів), запропонував оглянути озброєння та військову техніку. Бажаючі мали змогу показати свою влучність в тирі. Першими взяли в руки пістолети Станіслав Ніколаєнко та голова ради ректор Київського національного університету будівництва та архїтектури Петро Куліков. 

 

До речі, у 2007 році, коли постало питання про ліквідацію військових кафедр, саме міністр Ніколаєнко відстояв більшість з них. Вірність цього кроку показали нинішні події на сході України. І зараз підготовка офіцерів запасу при вишах залишається вкрай актуальною: повернути держзамовлення і по змозі оновити навчальну базу сучасними зразками озброєння – нагальне питання.

 

Члени ради також завітали і в ННІ лісового і садово-паркового господарства, де його директор Петро Лакида провів коротку екскурсію ботанічним садом та ще одним унікальним музеєм – лісових звірів і птахів ім. професора О.О. Салганського. 

 

А власне засідання ради пройшло на навчальній пасіці університету. Станіслав Ніколаєнко ознайомив своїх колег зі структурою університету, який сьогодні займає 107 тисяч квадратних метрів і 33 тисячі гектарів земель, в т.ч. майже 18 тисяч – лісів. Коротко розповів про напрями підготовки студентів і наукову роботу, на фінансування якої цьогоріч передбачено 21 мільйон гривень. Перспективи і плани розвитку викладені в програмі «Голосіївська ініціатива - 2020». Окремо Станіслав Ніколаєнко спинився на роботі навчально-дослідних господарств, які працюють зараз в дуже тяжких умовах. Аби провести тут посівну кампанію, довелося залучити 17 мільйонів гривень інвестицій. 

 

Зараз же НУБіП включив новий потужний резерв: створено ради роботодавців факультетів, інститутів та університету. Вони мають змогу вносити пропозиції до навчальних планів і програм, допомагають з оновленням матеріально-технічної бази. А натомість прагнуть отримати якісно підготовлених фахівців.

 

Серед найгостріших проблем Станіслав Ніколаєнко назвав неврегульованість діяльності навчально-дослідних господарств (оподаткування землі, сплату ПДВ, фінансування через казначейство), невизначеність долі відокремлених структурних підрозділів, зокрема коледжів (передача їх на місцеві бюджети, розрив профорієнтаційних ланцюжків, кадрові призначення, порядок вступу до університетів), необхідність уточнення порядку формування державного замовлення з врахуванням думки роботодавців, фінансові проблеми (відсутність бюджетного фінансування на ліквідацію аварій, ремонтів, сплату за енергоносії, необхідність відміни постанови Кабінету Міністрів України №65 в частині придбання комп’ютерної техніки, науково і навчального приладдя). 

 

Плюс до цього – і реалізація права розпоряджатися власними коштами, відкриття рахунків у банках, необхідність прийняття законодавчих стимулів для вітчизняного бізнесу, який вкладає кошти в наукові дослідження, підготовку кадрів, стимулювання інноваційної діяльності. Потребує внесення змін закон «Про вищу освіту» в частині діяльності коледжів, скорочення п’ятиланкової системи вищої освіти, порядку захисту дисертацій, виборів керівників ВНЗ. І останнє: необхідно вести постійний діалог з владою, урядом, Міністерством освіти і науки та освітянською громадськістю.

 

Перше питання, до якого звернулися – вступ на заочну форму навчання. Адже сьогодні заочник повинен скласти ЗНО в рік вступу. Станіслав Ніколаєнко зазначив: в сучасних умовах, коли здобути освіту заочно приїздять волонтери, учасники добровольчих батальйонів, які не встигли пройти оцінювання, – доцільно було б внести зміни до правил прийому. 

 

Ще одним проблемним питанням, яке обговорювали керівники вишів, була сумнозвісна 65-та постанова Кабміну. Вона себе не виправдовує і протирічить новому Закону України «Про вищу освіту». Крім цього, ускладнює життєдіяльність університетів, унеможливлює якісну підготовку фахівців, проведення наукових досліджень.

 

Директор департаменту економіки та фінансування МОН Світлана Даниленко прокоментувала порядок індексації зарплат та стипендій: її можна нараховувати з наявних коштів і згідно порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів. Останнього поки що немає. Тому виходом зі становища може стати наказ ректора на підставі рішення вченої ради, що визначає, який відсоток з наявних коштів може бути спрямований на індексацію. Домовлено, що міністерство освіти і науки окремо роз’яснить порядок дій.

 

Петро Куліков поінформував, що усі питання з держзамовлення будуть розглядатися на комітеті з питань науки і освіти Верховної Ради України вже в цей четвер. Всі клопотання щодо його збільшення чи зменшення потрібно до того часу подати в комітет. 

 

Заступник міністра освіти і науки Олег Дерев’янко торкнувся проблем штатних розкладів вишів та постанови по використанню рахунків спецфондів. Стосовно останньої, то тут необхідно виписати її максимально простою. Для чого запросили третю сторону, яка досконало знається на банківській справі. 

 

Станіслав Ніколаєнко ще раз підняв питання коледжів, які входять до структури університету. Логічним було б фінансування коледжів і технікумів, які є відокремленими підрозділами, через виші, а не напряму з бюджету, як зараз. Окрім того, ці навчальні заклади не можна передавати на баланс місцевих бюджетів: за таких умов ми їх просто втратимо. Крім того, ректор НУБіП запропонував контактувати з народними депутатами-мажоритарниками щодо існуючих проблем. 

 

 

Голова Держінспекції навчальних закладів Руслан Гурак навів неприємну статистику: 65% абітурієнтів ідуть навчатися в університети не за знаннями, а за дипломом. Зацікавити їх, змусити змінити таку точку зору стосовно навчання – найперше завдання педагогів вищої школи.

 

Ректор Шевченкового університету Леонід Губерський закликав боротися за авторитет української вищої школи, а не принижувати її престиж і ставити під сумнів кваліфікацію її працівників. Бо звідки ж у нас така велика кількість переможців престижних міжнародних олімпіад? Стурбованість же великою кількістю українців, які бажають навчатися за кордоном, - безпідставна. Це нормальне явище, яке у сучасному світі зветься мобільністю.

 

Свою стурбованість з озвучених питань члени ради викладуть у відповідних листах і зверненнях.