Підсумки круглого столу «Історія та інституції ЄС»

4 листопада 2024 р. серед активних учасників Євроклубу HistoryEU Європа-Україна кафедри міжнародних відносин і суспільних наук гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України, Навчально-наукового інституту енергетики, автоматики і енергозбереження був проведений круглий стіл «Історія та інституції ЄС».

Круглий стіл став частиною проєкту під назвою «Україна-ЄС: історія, реалії та перспективи», що реалізується Євроклубом HistoryEU за підтримки Представництва ЄС в Україні в рамках проєкту «Інформаційна підтримка Мереж ЄС в Україні».
До заходу завітала доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України Наталія Шевченко. Вона звернулася до учасників з вітальним словом, зазначила, що повага та захист прав людини є одним із основних принципів, закріплених в установчих угодах, якими керується ЄС. Відповідно, усі європейські країни, що керуються принципами поваги до прав людини, свободи, демократії та верховенства права, можуть подати заявку на вступ до ЄС. Країни, які бажають приєднатися до ЄС, повинні підтримувати ці принципи, знати історію, орієнтуватися в інституціях ЄС. Також наголосила, що національні системи захисту прав людини, що діють в країнах-членах, відіграють дуже важливу роль в правозахисній діяльності ЄС, проте вони завжди доповнюються системами захисту на рівні інституцій ЄС, без яких така діяльність практично неможлива.

В основній частині Круглого столу йшлося про досягнення завдань і цілей ЄС, які покладено на його інститути – керівні установи ЄС, що не мають аналогів ні на національному, ні на міжнародному рівнях. Основні інститути ЄС: Європейський Парламент, Європейська Рада, Рада ЄС, Європейська Комісія, Суд Правосуддя ЄС (СПЄС), Європейський Центральний Банк (ЄЦБ) і Рахункова Палата.

Під час обговорення було зазначено, що кожен з інститутів діє винятково в межах своїх повноважень, передбачених установчими договорами ЄС. Крім того, кожен має власні правила, процедури (внутрішні регламенти). Ішлося про баланс влади, котрий відбувається дещо інакше і відповідає складній юридичній природі ЄС.

Здобутий цінний досвід сформував уявлення про те, що Інститути розрізняють не за колом повноважень (адже майже всі вони певною мірою беруть участь у законодавчому процесі або мають визначені виконавчі функції), а відповідно до того, чиї інтереси вони представляють. Так, Європейський Парламент представляє, в першу чергу, інтереси народу Об’єднаної Європи, Рада ЄС та Європейська Рада виражають волю держав-членів, Європейська Комісія відстоює інтереси самого ЄС.

Як підсумок, можна зазначити, що учасники круглого столу погодилися із тим, що для розуміння функціонування ЄС, необхідно передусім знати природу кожного з інститутів і механізмів розподілу повноважень між ними.

Людмила Радченко,
координатор Євроклубу HistoryEU