Кафедрі глобальної економіки 10 років! Завідувач Наталія Вдовенко: ми з тих, що оремо освітянську ниву
Кафедрі глобальної економіки 10 років! Завідувач Наталія Вдовенко: ми з тих, що оремо освітянську ниву
2 жовтня 2024 року
Кафедра глобальної економіки, заснована у жовтні 2014 року для підготовки фахівців нової генерації європейського і світового рівня з урахуванням особливостей аграрного сектору для ефективної інтеграції в міжнародний економічний простір, відзначає своє 10-річчя. І залишається серед кращих в університеті. Більше того, входить в число топових кафедр університету, а її завідувачка – докторка економічних наук професорка Наталія Вдовенко – бажана гостя на численних наукових конференціях і форумах по всьому світу.
Як колективу та його лідерці це вдається? – про це наша сьогоднішня розмова.
То як Вам це вдається, Наталіє Михайлівно?
— Секрет в тому, що ми в колективі змінили одвічну українську парадигму – з «моя хата з краю» на «моя хата в центрі подій!». І ще хочу процитувати україно-польського письменника Павлина Свєнцицького: «На дворі під копою стояло два плуга. Один лежав дурно, а другий поля вертав. Одно на них залізо, один коваль кував, але блищав на сонці той, що землю орав, ржавів той, що дармував!».
Завданням кафедри – від створення і до сьогодні – було і залишається навчальна, методична, науково-дослідна робота з питань аналізу агропродовольчих ринків, дослідження форм прояву процесів глобалізації, вивчення проблем інтеграції країни до міжнародної економіки, вплив цих процесів на розвиток аграрного сектору через надання пропозицій до законопроектів, аналітичних матеріалів для міністерств і відомств України.
Наш колектив забезпечує підготовку висококваліфікованих економістів за освітньо-професійною програмою «Міжнародна економіка» (плюс до цього кафедра є базою підготовки аспірантів за освітньо-наукової програми «Економіка підприємств та галузей національного господарства»), які здатні працювати за різними напрямами господарської діяльності в умовах глобальних процесів. Для цього застосовуємо досвід кращих вітчизняних і зарубіжних вишів, орієнтуючись на практичні інтереси й потреби ринку праці.
І, як показує «стартова» дясятирічка кафедри, успішно справляємося із цим обсягом роботи.
Коли так, то що б Ви виділили у здобутках свого колективу за ці роки?
— Найперше – наукову складову. За цю «декаду століття» колектив успішно виконав 9 і продовжує виконувати 2 наукові проєкти. У межах договорів про співробітництво з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національним банком України плануємо і надалі продовжувати підготовку аварійних комісарів. Для тих, хто не в темі, – аварійні комісари – це експерти, які з’ясовують причини настання страхового випадку та визначають розмір збитку сільськогосподарському підприємству.
Як результат, ми вибудували гарні стосунки з представниками Німецько-українського агрополітичного діалогу та Міністерства продовольства та сільського господарства Федеративної республіки Німеччина і підтримуємо зокрема математичну програму в навчально-науковій лабораторії «AGMEMOD», що дозволяє тепер нам реально моделювати сценарії розвитку окремих ринків. По-перше, здобувачі освіти отримали чудовий інструмент, завдяки якому навчаються розуміти причини і правильність політичних рішень в АПК. По-друге, можна краще розробити сценарій розвитку агрополітики країни. По-третє, значно зростає роль університету як консультанта політики і бізнесу, а відповідно – і в суспільстві. Працюючи в лабораторії, студенти та аспіранти можуть робити досить точні прогнози на основі аналізу та моделювати майбутній розвиток аграрного сектору України. Все це, безумовно, сприяє підвищенню якості підготовки для різних спеціальностей при викладанні навчальної дисципліни «Аграрна політика».
Звідси ми і черпаємо необхідну інформацію, і нам є про що говорити зі здобувачами освіти.
Признайтесь, саме тому Ви і обираєте цю лабораторію для зустрічей з потенційними абітурієнтами? Як це було буквально пару днів тому, на Дні відкритих дверей?
— Не без того. Та повернімося до теми розмови. Саме з використанням можливостей моделі часткової ринкової рівноваги «AGMEMOD» і здійснено підготовку 2 міжнародних проєктів (керівник професор Анатолій Діброва), інші наукові проєкти на замовлення Міністерства освіти і науки України, якими керують професор Сергій Кваша та ваша співрозмовниця (сміється. – Ред.) й отримано 65 свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, 9 патентів України на корисну модель, є патенти на винахід. Мої колеги успішно працюють над розробкою і формуванням базових напрямів аграрної політики України в нових умовах продовольчих і фінансових викликів, формуванням та функціонуванням ринків агропродовольчої продукції, підвищенням конкурентоспроможності аграрного сектору в умовах формування і функціонування зони вільної торгівлі з Європейським Союзом.
Ще в полі наших наукових інтересів – розробка новітнього організаційно-економічного механізму регулювання сталого рибальства і аквакультури через розвиток сільських територій, формування та функціонування спільної рибної політики ЄС та шляхи її реалізації в Україні, прикладні рішення забезпечення конкурентоспроможності сільського та рибного господарства в нових умовах функціонування національної економіки та надзвичайних викликів, зміни у тенденціях глобальної торгівлі продукцією сільського господарства в напрямах регіональної інтеграції.
А що б Ви відзначили зі своїх особистих результатів за ці ж десять кафедральних років?
— Найперше те, що вистачило розуму погодитися на пропозицію очолити таку унікальну кафедру – глобальної економіки. Адже нічого подібного в українських університетах немає. Є лише спроби створити щось подібне. Тож тепер кафедралам є чим гордитися. Як і тим, що багато років поспіль виграємо проєкти Міністерства освіти і науки України. Хто цим займається, той знає, наскільки це складно. Але цей досвід є дуже важливим.
У цей професійний рядок можна б вписати ще й досвід експерта з акредитації освітніх програм Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, голови експертної групи для проведення оцінювання ефективності діяльності ЗВО в частині провадження ними діяльності за науковими напрямами, члена науково-технічної ради Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, експерта експертної ради Міністерства освіти і науки України з експертизи проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за фаховими напрямом секції «Економіка», національного консультанта Регіонального офісу в Європі і Центральній Азії ФАО ООН, члена Консультативної ради FAI (Індія) і роботу над багатьма законопроектами, які стали Законами України (за що і отримала звання заслуженого працівника сільського господарства України. – Ред.).
А що на кафедрі із залученням позабюджетних коштів до спецфонду?
— Це проблемне питання, над яким нам усім колективом ще потрібно працювати, аби залучити ці кошти. Складно? Так, але я ж вже цитувала Павлина Свєнцицького. Так що роботи вистачить і на найближче десятиріччя. Аби лиш були натхнення і бажання.
Валентин Обрамбальський
