ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТА ПОТЕНЦІАЛ ВІДНОВЛЕННЯ ПОШКОДЖЕНИХ ВІЙНОЮ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ В УКРАЇНІ
Актуальною практикою для здобувачів вищої освіти спеціальності 207 «Водні біоресурси» стало проводити гостьові лекції де спеціалісти рибної галузі та науковці діляться своїм багаторічним досвідом роботи та своїм прикладом заохочують студентство до нових знань.
30 вересня 2024 року відбулася гостьова лекція на тему: «Екологічна оцінка та потенціал відновлення пошкоджених війною водних екосистем в Україні». Лекцію провела Наталія Матвієнко – докторка біологічних наук, професорка, завідувачка лабораторії іхтіопатології Інституту рибного господарства НААН України.
Спікерка зазначила, що актуальність досліджень полягало в тому, як наукова робота тісно пов’язана з глобальними цілями, які окреслені в європейських документах. Цей проєкт спрямований на дослідницьку діяльність, викладену в Рамковій програмі досліджень та інновацій HORIZON EUROPE на 2021-2027 роки, особливо в блоці «Глобальні виклики та конкурентоспроможність європейської промисловості», який підтримує продовольство, природні ресурси, сільськогосподарські дослідження та навколишнє середовище. Робота тісно переплетена з реалізацією Європейської зеленої угоди, в аспекті вирішення екологічних проблем. Наталія Матвієнко зазначила, що дослідження зосереджені на рибі не лише як на відновленні природних популяцій та збереженні біорізноманіття, а й як об’єкті аквакультури для забезпечення продовольчої безпеки країни.
Міжнародна співпраця в галузі досліджень та інновацій необхідна для кращого вирішення глобальних проблем, таких як зміна клімату, чи інфекційні захворювання, і лежить в основі всіх ключових напрямків стратегічного плану HORIZON EUROPE. Співпраця в цьому проєкті дозволила отримати доступ до ресурсів та передового досвіду європейської наукової сфери, а також дає змогу досліджувати проблеми, які є дуже актуальними та критичними для України в контексті екології та продовольчої безпеки. У зв’язку з активним розвитком нанотехнологій наночастинки (НЧ) стали новим класом забруднюючих речовин у навколишньому середовищі, тому, побоювання щодо потенційного впливу НЧ на екосистеми, водні організми та здоров’я людини зросли. Наноматеріали цінуються не лише через їхні унікальні властивості, але також через безліч потенційних конфігурацій матеріалів, які можна використовувати в різних сферах застосування.
На гостьовій лекції зазначили, що робота в рамках проєкту передбачатиме два етапи: перший – був зосереджений на розробці планів спільних досліджень, закупівлі необхідних інструментів та обладнання, а також на реєстрації відповідних дозволів на поїздки та взяття проб. Також складено попередню карту розподілу забруднених водних екосистем у регіонах дослідження. Найсуттєвішим ризиком у реалізації першого етапу є продовження військових дій та неможливість взяття проб через відсутність безпеки. Другий етап полягатиме у зосередженні на визначенні масштабів шкоди екосистемам. Для цього буде проведена оцінка шкоди водним екосистемам на основі показників якості води за біохімічними та мікробіологічними показниками. А також буде оцінено загальний екологічний стан водойм, здійснено іхтіологічну та іхтіопатологічну характеристику уражених водойм з метою використання їх у майбутньому для вирощування риб та відновлення їх біорізноманіття. Також доповідачка зауважила, що наша держава має активно сприяти міжнародному науковому співробітництву та орієнтуватися на розробку інноваційних стратегій для забезпечення екологічної стійкості та збереження водних екосистем України.
Неля САВЕНКО,
старший викладач кафедри гідробіології та іхтіології